Постанова № 34310021, 15.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року справа № 823/3037/13-а

м. Черкаси

09 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Балковської І.Ю. - за довіреністю;

представника відповідача: Плахи О.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Воля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області і просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання розрахунку розміру шкоди, заподіяною внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту та визначення останньої в сумі 173106 грн. 90 коп., а також протиправним та скасувати припис відповідача від 29.08.2013 №000669.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що землі які використовує позивач не є власністю держави, а отже і шкоди державі не завдано, розмір самої шкоди розраховано не вірно, оскільки обміри земельних ділянок не здійснювались, за обрахунок взято лише довідку сільської ради, крім того висновок відповідача про самовільне використання земельний ділянок не відповідає фактичним обставинам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того зазначила, що позивач використовує земельні ділянки на підставі укладених проте не зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, разом з тим договори виконуються про, що свідчить декларування податкових зобов'язань та сплата оренди.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Воля» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 03793142, місцезнаходження: 19750, Черкаська область, Золотоніський район, село Бубнівська Слобідка.

Судом встановлено, що 29.08.2013 Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області проведено планову перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» щодо дотримання вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства від 29.08.2013, акт обстеження земельної ділянки від 29.08.2013 з додатками, розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту та визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 173106 грн. 90 коп., протокол про адміністративне правопорушення від 29.08.2013, а також винесено припис №000669 від 29.08.2013 про усунення в 30-денний термін вищевказаного порушення земельного законодавства.

Статтею 2 Закон України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Суд наголошує, що акт перевірки як доказовий матеріал щодо проведення подальших дій суб'єктом владних повноважень по притягненню винних осіб до відповідальності має відповідати встановленим правилам, а факти порушень законодавства повинні бути викладені з обов'язковим посиланням на докази. Такими доказами є зокрема: первинні документи, договори оренди, акти на право користування, розрахунки та інші документи, в яких засвідчені факти, що мають значення для постановлення вірних висновків за результатами перевірки (пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки свідків, докази фактичного обміру та обстеження земельних ділянок тощо).

За актом перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства від 29.08.2013 встановлено, зокрема, порушення ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, так як земельні ділянки (сільськогосподарського призначення) загальною площею 136,4069 га, які розташовані в адмінмежах Бубнівсько-Слобідської сільської ради за межами населеного пункту з них: 29,4769 га польові шляхи, 27,7 га землі резервного фонду, 79,23 га не витребуванні та не успадковані земельні частки (паї) використовуються СТОВ «Воля» самовільно.

Дослідивши акт перевірки та акт обстеження земельної ділянки суд приходить до висновку, що наведені документи не є доказами у розумінні КАС України, оскільки в актах не заповнені план-схема розташування земельної ділянки, де повинна бути графічно зображені землі в разі їх самовільного зайняття.

Факт відсутності будь-яких дій щодо обстеження (обміру) земельної ділянки підтверджується і самим представником відповідача в судовому засіданні, який пояснив, що за основу визначення розміру земельних ділянок взято лист Бубнівсько-Слобідської сільської ради №141 від 12.08.2013, а також викопійовки за підписом секретаря сільської ради, які є частиною акту обстеження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що інформація відповідача не підтверджується належними доказами, а тому є недостовірною.

Суд зауважує, що в оскаржуваному приписі відповідача від 29 серпня 2013 року №000669 встановлено порушення ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, самовільного використання СТОВ «Воля» земельних ділянок (сільськогосподарського призначення) загальною площею 136,4069 га, які розташовані в адмінмежах Бубнівсько-Слобідської сільської ради за межами населеного пункту з них: 29,4769 га польові шляхи, 27,7 га землі резервного фонду, 79,23 га не витребуванні та не успадковані земельні частки (паї).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин.

Статтями Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, ст. 125 ЗК України, а статтею 126 цього кодексу визначено перелік документів, що посвідчує право на земельну ділянку.

В той же час, факт самовільного використання земельних ділянок не підтверджується актом перевірки, оскільки останній не містить будь-якого посилання відповідача на відсутність рішення органу влади про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) чи на відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Судом встановлено, що позивач та Золотоніська районна державна адміністрація уклали договір оренди землі від 25.10.2010 року, відповідно до якого передано в оренду земельна ділянка за межами Бубнівсько-Слобідської сільської ради площею 50,8 га ріллі із земель запасу та додаткову угоду до нього від 04.05.2011, а також договір оренди землі від 04.01.2012 укладений між позивачем та Золотоніською районною державною адміністрацією щодо оренди земельної ділянки загальною площею 85,76 га не витребуваних та неуспадкованих земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Разом з тим, судом встановлено, що договір оренди землі від 25.10.2010 та договір від 04.01.2012 у встановленому законом порядку не зареєстровані, проте до матеріалів справи, позивачем надано належні докази виконання умов договору, а саме: податкові декларації плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, платіжні доручення про перерахування до бюджету коштів за користування землею, переписку з районною адміністрацією щодо наміру пролонгації договорів оренди, а також акт звірки від 25.09.2013 укладений з податковим органом та позивачем щодо відсутності заборгованості з орендної плати.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що дії позивача свідчать про фактичне використання земельних ділянок без зареєстрованого в установленому порядку правовстановлюючого документа, проте за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади про надання у користування (оренду) земельних ділянок.

Отже наявність угоди про набуття права користування земельними ділянками не можуть бути кваліфіковані як «самовільне зайняття земельної ділянки». Вчинення таких дій є «використанням земельної ділянки без зареєстрованого в установленому порядку правовстановлюючого документа», відповідальність за що не передбачена.

Щодо розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складеного відповідно до акту обстеження земельних ділянок та акту перевірки, то відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є відомості про розмір самовільно зайнятої ділянки, середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1 Методичних рекомендацій, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за рік та наступні роки.

Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є актом індивідуальної дії, тобто за загальним правилом акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення у справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності проведеної перевірки, складання розрахунку та винесення припису на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій оформлення результатів перевірки позивача, а також законності складання акту обстеження земельної ділянки, припису та розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області щодо складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту та визначення розміру шкоди в сумі 173106 грн. 90 коп.

Припис Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 29.08.2013 №000669 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» 1731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 07 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко