Постанова № 34309935, 18.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року № 813/6242/13-а

15 год. 59 хв. зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Павлишина І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - Городоцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 року №0000672200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства, а саме завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у зв'язку з проведенням господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті» не відповідають дійсності. Висновок податкового органу про те, що в угодах, укладених з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» не вказано місця проведення таких робіт є хибним, оскільки адреса приміщень, де виконувались будівельні роботи, вказана у договорі про виконання будівельних робіт. Щодо обладнання, отриманого від згаданих контрагентів зазначив, що адреса поставки вказана у видаткових накладних, актах приймання-передачі обладнання. Крім того, зазначив, що отримання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від згаданих контрагентів підтверджується належними первинними документами. З цих підстав просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач вважає вимоги ТОВ «Мостнафта» необґрунтованими, а правочини, укладені між позивачем та контрагентами ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті» щодо купівлі-продажу, поставки обладнання, по виконанню будівельних робіт нікчемними, оскільки в ході проведення перевірок цих юридичних осіб, встановлено їх відсутність за місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, не підтверджується факт отримання ними товару від інших постачальників. На думку відповідача, ці обставини вказують на те, що операції по поставці товарів вчинені лише з метою отримання податкової вигоди при фактичній відсутності господарських взаємовідносин між сторонами. Крім того щодо поставок товару від ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті» відсутні будь-які документи про перевезення та поставку товарів. Вважає, що не можливо встановити, як здійснювалось купівля-продаж, поставка обладнання (ким і кому), оскільки, вважає, відсутній факт здійснення господарської діяльності.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення.

Заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Городоцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мостнафта» з питань правильності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. при взаєморозрахунках з ТОВ «Інтеграл Ай Ті» (код ЄДРПОУ 37403533), ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291), про що складено акт 25.06.2013р. №381/22/25556141.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мостнафта» п. 198.1- 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011р. на суму 18037 грн., завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду ряд. 21.1 Декларації з податку на додану вартість за січень 2012р. в сумі 18037 грн., відповідно занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 273278 грн., в т.ч. за листопад 2011р. в сумі 64160 грн., за грудень 2011р. в сумі 191081 грн., за січень 2012р. в сумі 18037 грн.

В акті перевірки зазначено висновки про безтоварність угод, укладених між ТОВ «Мостнафта» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТОВ «Інтеграл Ай Ті».

Щодо контрагента ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» актом встановлено наступне.

Городоцькою ОДПІ одержано акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс»» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.10.2011р. по 30.04.2012р., не підтверджено задекларовані ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), тобто правочини між ТОВ «Мостнафта» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» визнані нікчемними. Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва надано протокол допиту свідка гр. ОСОБА_3, в якому встановлено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду провів реєстрацію ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ряд інших підприємств без мети здійснення господарської діяльності, при цьому, будь-яких робіт, послуг нікому не надавав, товарів нікому не постачав.

Щодо контрагента ТОВ «Інтеграл Ай Ті» актом встановлено наступне.

Городоцькою ОДПІ одержано акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.05.2013р. №1788/22.8/37403533 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтеграл Ай Ті»» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.11.2011р. по 31.10.2012р. Встановлено, що згідно даних обліку ТОВ «Мостнафта» в грудні 2011р. отримано від ТОВ «Інтеграл Ай Ті» основні засоби на суму 704000,00 грн., в т.ч. ПДВ 117333,33 грн. відповідно до податкових накладних, при цьому договору до перевірки не представлено. В ході перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Керівником підприємства не надано до перевірки первинних, бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємством, не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження стосовно діяльності підприємства.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000672200 від 05.07.2013р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 409917,00 грн., 273278 грн. - основний платіж, 136639 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ «Мостнафта» оскаржувало в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 05.07.2013р. Однак скарга платника податків залишена без розгляду (а.с.103).

Висновки, викладені в акті Городоцької ОДПІ від 25.06.2013р. №381/22/25556141 щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки від 25.06.2013р. №381/22/25556141, ТОВ «Мостнафта» у період проведення перевірки здійснювало операції з реалізації транзитного газу, продуктів харчування, послуги по виконанню будівельних робіт, продажу готової продукції, послуги готелю, автостоянки, дохід від здавання в оренду нерухомого майна, транспортні послуги.

Судом встановлено, що 28.11.2011р. між ТОВ «Мостнафта» (Покупець) та ТОВ «Інтеграл Ай Ті» (Продавець) було укладено договір № 11/35 купівлі-продажу обладнання (а.с.65). За умовами цього договору продавець не пізніше 30-ти днів передає покупцеві обладнання: ПРК модульного типу «Wayne Dresser Ovation LX», а покупець зобов'язаний прийняти обладнання згідно видаткової накладної та провести повний розрахунок з Продавцем. Кількість - 4 шт. Ціна - 704000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється у безготівковій формі (п. 4.1 договору).

В підтвердження виконання вказаної угоди, позивач надав видаткові накладні (а.с.61-62), що включені до реєстру отриманих та виписаних накладних. ТОВ «Інтеграл Ай Ті» виписало податкові накладні (а.с.63-64). Згідно картки рахунку платника « 63» (а.с.60), сформованої 13.06.2013р. вбачається, що ТОВ «Мостнафта» придбало у ТОВ «Інтеграл Ай Ті» модульну РПК в кількості 4 шт. на загальну суму 704000,00 грн.

На виконання п.4.1 договору № 11/35 від 28.11.2011р. (Розділ 4 «Порядок розрахунків») позивач надав акти прийому-передачі векселя серії АА № 2195044 (№1 від 30.10.2012р.) на суму 350000,00 грн. та серії АА № 2195045 (№2 від 30.10.2012р.) на суму 354000,00 грн. (а.с.91-92), що, в свою чергу, відповідає ціні договору - 704000,00 грн. (розділ 1 договору «Предмет договору») (а.с.65).

14.11.2011р. між ТОВ «Мостнафта» (Покупець) та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №11/32, згідно умов якого, продавець не пізніше 30-ти днів передає покупцеві обладнання: Керхер XPC 805 в кількості - 3шт. за ціною 164880,00 грн., в т.ч. ПДВ, а покупець зобов'язаний прийняти обладнання згідно Акту прийому-передачі та провести повний розрахунок з Продавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2, п. 4.1 договору).

В підтвердження виконання зобов'язання за вказаним договором, позивач надав Акт прийому-передачі обладнання від 22.11.2011р. (Керхер XPC 805 в кількості - 3шт.), видаткову накладну (а.с.71) на суму 164880,00 грн. з ПДВ, податкову накладну (а.с.68) на суму 164880,00 грн. з ПДВ. Накладні включені до реєстру отриманих та виписаних накладних.

01.11.2011р. між ТОВ «Мостнафта» (Покупець) та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №11/28, згідно умов якого, продавець не пізніше 30-ти днів передає покупцеві обладнання: ПРК модульного типу «Wayne Dresser Ovstion LS» в кількості - 2шт. за ціною 220080,00 грн. в т.ч. ПДВ, а покупець зобов'язаний прийняти обладнання згідно Акту прийому-передачі та провести повний розрахунок з Продавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2, п. 4.1 договору).

В підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором, позивач надав Акт прийому-передачі обладнання від 14.11.2011р., видаткову накладну (а.с.70) на суму 220080,00 грн. з ПДВ, податкову накладну (а.с.67) на суму 220080,00 грн. з ПДВ.

В подальшому, 28.12.2011р. між ТОВ «Мостнафта» (Замовник) та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт №11/34. Згідно п. 1.1 договору Підрядник зобов'язується за свій ризик своїми та/або залученими силами і засобами провести ремонт складських приміщень Замовника та передати їх замовнику відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти закінчений Об'єкт та оплатити його в межах договірної ціни. Повна оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється не пізніше 10-ти календарних днів з моменту виконання робіт (п.2.3 договору). Згідно п.3.1 договору, орієнтовна вартість договору складає 600000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100000 грн.

Об'єктом виконання договору на виконання будівельних робіт №11/34 є дах зерноскладу №1, №2, №3 по вул. Залізнична, 2, в м. Мостиська Львівської області.

Також судом встановлено, що 08.10.2007р. між ВАТ «Мостиське хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Мостнафта» було укладено біржовий контракт №07-11/2. Згідно умов контракту, ВАТ «Мостиське хлібоприймальне підприємство» (Продавець) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «Мостнафта» (Покупець) оплатити та прийняти біржовий товар, зазначений у додатках №1, №2 до Контракту (п.1.1). Загальна вартість товару становить 252529,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно додатку №1 (Перелік товару) до біржового контракту №07-11/2 визначено перелік Товару, а саме: будівля конюшні 32,4 кв.м., будівля лазні 37,3 кв.м., будівля механічної майстерні 124,6 кв.м., будівля вагової з побутовими приміщеннями 276,6 кв.м., будівля складу №4 1179,1 кв.м., будівля складу №5 1006,7 кв.м.

Таким чином, суд встановив, що ТОВ «Мостнафта» набуло права власності на вказані вище приміщення згідно біржового контракту №07-11/2 та в подальшому уклало договір на виконання будівельних робіт №11/34 з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

Так, згідно вказаного договору на виконання будівельних робіт №11/34, обсяг робіт визначений у Дефектному акті на ремонт влаштування даху зерноскладу №1, №2, №3, що знаходяться за адресою: вул. Залізнична, 2, в м. Мостиська Львівської області.

В підтвердження виконання договору №11/34 позивач надав: локальний кошторис №2-1-1/АМ-07.07-01 на покрівельні роботи «Зерносклад», довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. (а.с.72), податкову накладну №874 від 31.12.2011р. на суму 550707,60 грн. (а.с.69), акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. (а.с.73).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що оплата згідно договору на виконання будівельних робіт №11/34 проведена згідно акту прийому-передачі векселя серії АА №2195043 на суму 468667,60 грн. та векселя серії АА №2195042 на суму 467000,00 грн. (а.с.93-94).

В свою чергу, в основу висновку про порушення податкового законодавства, допущеного ТОВ «Мостнафта» та безтоварність угод, укладених з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ТОВ «Інтеграл Ай Ті» є акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс»» та від 23.05.2013р. №1788/22.8/37403533 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтеграл Ай Ті»».

Так, згідно акта від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 не підтверджено задекларовані ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), тобто правочини між ТОВ «Мостнафта» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» визнані нікчемними. Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва надано протокол допиту свідка гр. ОСОБА_3, в якому встановлено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду провів реєстрацію ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ряд інших підприємств без мети здійснення господарської діяльності, при цьому, будь-яких робіт, послуг нікому не надавав, товарів нікому не постачав.

Проте доказів, що підтверджують вину ОСОБА_3, зокрема вироку суду, що набрав законної сили, податковим органом не надано.

Згідно акта від 23.05.2013р. №1788/22.8/37403533 встановлено, що згідно даних обліку ТОВ «Мостнафта» в грудні 2011р. отримано від ТОВ «Інтеграл Ай Ті» основні засоби на суму 704000,00 грн., в т.ч. ПДВ 117333,33 грн. відповідно до податкових накладних, при цьому договору до перевірки не представлено. В ході перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробниче обладнання, наявність транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Керівником підприємства не надано до перевірки первинних, бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємством, не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження стосовно діяльності підприємства.

Вказані вище висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладені в актах від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 та від 23.05.2013р. №1788/22.8/37403533 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» вказаних контрагентів, покладені в основу акта перевірки Городоцької ОДПІ від 25.06.2013р. №381/22/25556141, яким зроблено висновок про нікчемність господарських операцій між ТОВ «Мостнафта» та ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

Такі висновки податкового органу не беруться судом до уваги, оскільки згадані вище акти ДПІ у Печерському районі м. Києва базуються лише на тому, що податковий орган був позбавлений можливості перевірити первинні документи господарської діяльності ТОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс». Однак, дана обставина не підтверджує того, що господарські операції між ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та їх контрагентами не відбувались.

Крім того, суд зазначає, що нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Разом з тим, між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду.

Крім того, факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів. До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

В свою чергу, позивачем надано оригінали первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», а саме: договори, податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі векселя, акти прийому-передачі обладнання, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт, локальний кошторис тощо.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Щодо тверджень податкового органу про те, що відсутні товарно-транспортні накладні, які мали б підтвердити поставку товарів, то суд вважає такі безпідставними. З твердженням Городоцької ОДПІ про обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних (надалі - ТТН), як безумовного доказу факту поставки товару, погодитись не можна, зважаючи на основні принципи формування податкового кредиту, підтвердженням яких є відповідні розрахункові, платіжні та інші документи; серед обов'язкових таких документів ТТН немає. Відсутність у суб'єкта господарювання, що купує чи перевозить товар ТТН, не може вплинути на податковий кредит з ПДВ підприємства, за умови доведення реальності господарської операції іншими, належним чином оформленими документами.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно до п.11.1 цих Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Відтак, відсутність товарно-транспортних накладних в жодному разі не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу податкового кредиту. Цей доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Враховуючи наведене, відсутність у підприємств документа про перевезення товару (ТТН) не може вплинути на правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, якщо сторони правочину можуть доказати його справжність іншими способом, чим ТТН, а посилання податкового органу на інші нормативні акти, які регламентують перевезення товару не заслуговують на увагу.

Оцінюючи факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача. На даний момент, достовірних фактів, які б викликали сумнів в суду в реальності придбання, їх поставки обладнання немає.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та з'ясовано судом, що суми податку з ПДВ, які включені ТОВ «Мостнафта» до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, а тому підстав для відповідальності платника у вигляді фінансових санкцій в сумі 136639 грн. не має.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із наведених законодавчих норм суд вважає, що лише первинні документи можна вважати допустимим засобом доказування правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Первинні документи, представлені позивачем оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", доказів протилежного відповідачем не представлено.

Отже суд встановив, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, витрат за придбані товари, роботи і послуги, та правомірно сформовано податковий кредит в період що перевірявся, тому у податкового органу відсутні правові підстави щодо висновку про порушенням позивачем вимог Податкового кодексу України щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Суд також враховує і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірок податкового органу, цю обставину підтвердити не можуть в силу прямого припису Закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У вказаному рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про порушення позивачем п. 198.1-198.4, 198.6 ст. 198 ПК України стосовно формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Відповідно, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000672200 від 05.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 409917,00 грн., 273278 грн. - основний платіж, 136639 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2294 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000672200 від 05.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.10.2013 року.

Суддя Братичак У.В.

З оригіналом згідно

Суддя Братичак У.В.