Постанова № 34309667, 07.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року ( 16 год. 00 хв.)Справа № 808/6678/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Запоріжжя

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

за участю

від позивача: Добришин Д.А., довіреність від 02.01.2013 № 06-12/215; Ковальчук Г.В., довіреність від 23.09.2013 № 06-12/250

від відповідача: Воронкова Н.В., довіреність від 30.08.2013 № 1923

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (далі-позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача: №0000892211 від 08.05.2013, яким суму грошового зобов'язання збільшено (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачем з податку на прибуток на загальну суму 400 580,00 грн. (320 464,00 грн. - основний платіж, 80 116,00 грн. - штрафні (фінансові санкції); №0000902211 від 08.05.2013, яким позивачем зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 279 830,00 грн. за 2010 рік; №0000912211 від 08.05.2013, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачем з податку на додану вартість у розмірі 390 591,25 грн. (312 337,00 грн. - основний платіж, 78 254,25 грн. - штрафні (фінансові санкції).

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що податковим органом при перевірці не враховано той факт, що по взаємовідносинам позивача з ПП «Сан-Ойл» в межах договору № 93 від 30.09.2010 вже раніше була проведена перевірка, за результатами якої порушень не встановлено (акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 26.10.2011 № 47/08-06/31044582). Вказує, що в порушення вимог п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства висновки податковий орган робить без фактичного аналізу первинної документації та детального опису в чому полягає порушення положень ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». По взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» зазначає, що податковим органом не враховані умови постачання товару, визначені п. 3.3 Договору № 01/09/2 06-7/252 від 01.09.2010, згідно якого товар постачається покупцю транспортом постачальника на умовах DDP склад покупця в редакції Інкотермс 2000 року, що в свою чергу виключає наявність у покупця ТТН. Вважає, що оскільки відповідач не надав жодного доказу того, що укладені договори між позивачем та ПП «Сан-Ойл», ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» визнані у судовому порядку недійсними, або такими, що порушують публічний порядок, то висновки про порушення в даному випадку вимог ст. ст. 215, 228 ЦК України не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, викладених вище, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях б/н від 25.09.2013 посилається на те, що проведеною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту, сум за результатами господарської діяльності з ПП «Сан-Ойл» у якого відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст договору, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, угоди мають ознаки нікчемності. Вказує, що позивачем не надано до перевірки сертифікати якості на горіх волоський, що надійшов від ПП «Сан-Ойл», або інші документи що свідчать про походження отриманого товару та відсутні документи, що підтверджують факт перевезення товару. З огляду на це, відповідач вважає, що не підтверджено наявність поставок між позивачем та ПП «Сан-Ойл» , що свідчить про те, що правочин здійснено без мети настання реальних наслідків. Також, на підставі акту ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 12.11.2012 № 164/22-00/35674192 встановлено, що діяльність контрагента позивача - ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконують своїх зобов'язань. Вказує, що до перевірки не надано сертифікати якості на дизельне пальне, що надійшло від ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» або інші документи, що свідчать про походження товару, та документи на підтвердження перевезення товару. У зв'язку із цим, податковий орган дійшов висновку про відсутність реального характеру досліджених операцій та відповідно відсутністю у позивача права на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з ПДВ. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

07.10.2010 за клопотанням представника відповідача, згідно положень ст. 55 КАС України, здійснено процесуальну заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

В судовому засіданні 07.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень від 05.03.2013 № 392, 393, 394, 395 згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу від 05.03.2013 № 303 ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Кремнафтосервіс» у вересні 2010 року, з ПП «Сан-Ойл» в листопаді 2010 року та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2013 по 05.03.2013, про що складено акт від 09.04.2013 № 522/22-1110/31044582.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» вимог:

- п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 279 830 грн. та занижено податок на прибуток, який підлягає до сплати в бюджет на загальну суму 320 464 грн.;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у загальній сумі 312 337,00 грн.;

- п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України - підприємством не надано до податкового органу у встановлені законодавством строки декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року строком до 20.01.2013.

08.05.2013, на підставі акту перевірки від 09.04.2013 № 522/22-1110/31044582, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000892211, яким ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 400 580,00 грн., в т.ч. 320 464,00 грн. за основним платежем та 80 116,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0000902211 про зменшення ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 279 830,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000912211 про визначення ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 390 591,25 грн. в т.ч. 312 337,00 грн. за основним платежем та 78 254,25 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000882211 про застосування до ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» 510,00 грн. штрафних санкцій.

23.05.2013 ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернувся до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області із первинною скаргою на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 08.05.2013 № 0000892211, № 0000902211, № 0000912211 та № 0000882211. Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 19.07.2013 № 1170/10/08-01-1001-20 про результати розгляду первинної скарги залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 08.05.2013 № 0000892211, № 0000902211 та № 0000912211 і скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 № 0000882211 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 08.05.2013 № 0000892211, № 0000902211 та № 0000912211, ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» зареєстроване 20.07.2000 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 103 120 000000906 та взято на податковий облік 27.07.2000 за № 6608.

1) 30.09.2010 між ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» (покупець) та ПП «Сан-Ойл» (продавець) укладено договір поставки № 93, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується здійснити поставку та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію українського походження, продовольчого призначення, далі товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Згідно з п. 2.1 договору, ціна і кількість кожної партії товару обумовлюється сторонами у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару обумовлюється сторонами у додатках (специфікаціях), які є невід'ємними частинами договору. У вартість товару включено наступне зберігання товару на складі продавця. Продавець передає товар у власність покупця у заліковій вазі згідно п. 3.1 договору, з оформленням наступних документів: рахунок-фактура, видаткова та податкова накладна (п. 3.2 договору).

На виконання умов договору за видатковими накладними № СО-0000281 від 29.11.2010 та № СО-0000282 від 29.11.2010 постачальник передав, а покупець прийняв горіх волоський у шкарлупі, врожаю 2010 року в кількості 15 тн. та 27тн. відповідно, на загальну суму 1 680 000,00 грн.

Приймання товару за видатковою накладною здійснено уповноваженою особою позивача Каменевим І.Р. за довіреністю від 29.11.2010, що підтверджується його підписом у документі та копією Журналу виданих та отриманих довіреностей позивача. Товар був поставлений на умовах франко-склад продавця: Україна, м. Херсон, вул. Нефтяників, 10.

Придбаний товар був оприбуткований на підприємстві позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями.

З пояснень представника позивача та долучених до справи документів судом з'ясовано, що товар придбавався для його подальшої реалізації за договором комісії № К-3009/17 від 30.09.2010, який укладений між ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» (комітент) та ТОВ «Ріад» (комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснити угоду з продажу на експорт нерезиденту України товару згідно специфікацій (додатків), українського походження, або іншої продукції за погодженням сторін.

Актом приймання-передачі від 29.11.2010 № 4 товар був переданий ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» (комітентом) на комісію ТОВ «Ріад» в кількості 42,00 тн. на умовах франко-склад: Україна, м. Херсон, вул. Нефтяників, 10.

Згідно договору комісії ТОВ «Ріад» виконало доручення порту та здійснило продаж товару на експорт (42,00тн. горіху волоського врожаю 2010 року), що підтверджується вантажно-митними деклараціями Херсонської митниці від 30.12.2010 № 508000009/2010/010188, № 508000009/2010/010185 та від 31.12.2010 № 508000009/2010/010192.

2) 01.09.2010 між ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» (постачальник) та ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» (покупець) укладено договір № 01/09/2-7/252, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відповідно до письмової заявки покупця поставити йому дизельне пальне, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар протягом одного дня після отримання від покупця письмової заявки на поставку товару. Товар поставляється покупцю транспортом постачальника на умовах DDP склад покупця в редакції «Інкотермс 2000», окрім правила Б.2 та абз. 2 правила Б.5, за адресами, які будуть вказані в заявці на поставку товару (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 договору з наданим товаром надаються наступні товаросупровідні документи: рахунок, товарна накладна, сертифікат заводу-виробника, податкова накладна.

На виконання умов договору, за видатковою накладною № 1/09 від 01.09.2010 ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» передав ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» дизельне пальне в кількості 31 964 л. за ціною 5,06 грн на загальну суму 194 021,48 грн.

На поставку товару ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» виписано податкову накладну № 42 від 01.09.2010 на суму 194 021,48 грн., в т.ч. ПДВ 32 336,91 грн.

Згідно прибуткового ордеру № 24 від 02.09.2010 дизельне пальне оприбутковано позивачем на склад.

На оплату товару постачальником виписаний рахунок № 01/09/05 від 01.09.2010.

Придбаний товар був повністю оплачений ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою від 01.09.2010.

Товар придбавався для власного споживання портом та використаний у господарській діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по підприємству.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена

правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За приписами п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України № 168/97-ВР) платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податкових кредит -це сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкових кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено у пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Законом України №168/97-ВР передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

При цьому абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, придбаний товар був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» на підставі видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, оплачений, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Також слід зазначити, що господарські операції були оформлені належними первинними документами, які вимагаються чинним законодавством та умовами укладених між позивачем та контрагентами договорів.

Щодо доводів податкового органу відносно відсутності у позивача ТТН слід виходити з положень п.п. 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 яким встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно- транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів.

Також, відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

При цьому слід говорити про те, що наявність чи відсутність ТТН не може бути єдиною та вирішальною підставою для сумніву в реальності вчинених правочинів. Тому суд перевіряє надані як позивачем так і відповідачем докази фактичного здійснення операцій у їх сукупності.

З рештою, слід враховувати, що поставка товару за господарською операцією здійснювалась на умовах DDP склад покупця в редакції «Інкотермс» 2000. Термін DDP означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита». Термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Умовами договору, а також діючим законодавством не передбачений обов'язок отримання та наявності у покупця ТТН у випадку постачання товару на умовах DDP склад покупця в редакції «Інкотермс» 2000.

Відсутність на момент перевірки у позивача сертифікатів якості на придбаний товар також, на думку суду, не свідчить про відсутність господарських операцій між сторонами.

Слід зазначити, що за договором з ПП «Сан-Ойл» наявність сертифікату якості на товар не передбачалась, натомість в акті приймання-передачі цього товару на комісію зазначено, що товар прийнятий за кількістю та якістю і сторони претензій одна до одної не мають.

За договором позивача з ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» сторони дійсно погодили передачу сертифікату заводу-виробника на дизельне пальне. Претензії між сторонами після здійснення операції відсутні, товар оприбуткований позивачем на склад. Зберігання ж сертифікату заводу-виробника після використання палива у власних потребах законодавством не передбачено.

Щодо реальності вчинених операцій між ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» та ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» і ПП «Сан-Ойл» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий орган в акті перевірки від 09.04.2013 № 522/22-1110/31044582 посилається на встановлені обставини діяльності контрагентів позивача - ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» і ПП «Сан-Ойл» та приходить до висновку про відсутність реального характеру господарської операції.

При цьому такі висновки зроблені з огляду на те, що у постачальників ТОВ «ТД «Кремнафтасервіс» і ПП «Сан-Ойл» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, трудові ресурси, транспортні засоби, товариства на момент перевірки не знаходиться за місцем реєстрації, не надано для перевірки первинні документи, тощо.

Тобто, досліджений ланцюг постачання та встановлено податковим органом невідповідність діяльності третіх осіб вимогам законодавства.

Однак, суд вважає, що порушення податкового законодавства контрагентом позивача в другому та третьому ланцюгах постачання або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на валові витрати та податковий кредит. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Слід зазначити, що приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Відповідачем по справі не надано жодних доказів, які свідчили б про визнання укладених угод недійсними в судовому порядку.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб контрагентів позивача.

В той же час, суд дійшов висновку, що зміст укладених між ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» та його контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

В свою чергу податкове законодавство не ставить право платника податку на віднесення до складу витрат та до податкового кредиту в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентом податкових зобов'язань, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача видаткових та податкових накладних, доказів оприбуткування та реалізації (використання) товару, тощо приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку їх оформлення вимогам податкового законодавства акт перевірки не містить, ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» цілком правомірно включило суми до витрат які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податку на додану вартість по придбаним товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит та витрати підтверджується єдиними і належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Отже, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень знаходяться поза межами вимог п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо умов виникнення у позивача права на відображення витрат та податкового кредиту, яке не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 09.04.2013 № 522/22-1110/31044582, про порушення ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» вимог п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 08.05.2013 № 0000892211, № 0000902211 та № 0000912211 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 08.05.2013 № 0000892211 про збільшення Дочірньому підприємству «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 400 580 грн., в т.ч. 320 464,00 грн. за основним платежем та 80 116,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000902211 про зменшення Дочірньому підприємству «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 279 830,00 грн. та № 0000912211 про визначення Дочірньому підприємству «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 390 591,25 грн. в т.ч. 312 337,00 грн. за основним платежем та 78 254,25 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» 2 294 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко