Постанова № 34309653, 15.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року /15:50/Справа № 2а-3667/09/0870 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Чорній В.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000962301/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полонія» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000962301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000962301/0 став хибний висновок податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, що в період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія», було придбано та реалізовано товару зі збитком на загальну суму 2 832 771 грн. Відповідно до визначених податковим органом збитків та завищення валових витрат у сумі 2 832 771, відповідачем встановлено заниження ПДВ на загальну суму 566 555 грн., з чим позивач не погоджується та зазначає, що перевіряючими не досліджено та не враховані закупівля та продаж нафтопродуктів, придбаних у наведених контрагентів у перевіряє мий період , іншим контрагентам, та не досліджено саме одержання доходу від господарської діяльності з купівлі-продажу нафтопродуктів. На протязі перевіряє мого періоду, придбаний у наведених контрагентів товар був проданий іншим контрагентам, а реалізовувався товар, який був закуплений у інших постачальників та по іншим цінам. Таким чином, висновок відповідача відносно виявлених в ході перевірки порушень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження ПДВ на суму 566 555 грн. є незаконними та необґрунтованими.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 19.09.2013 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача надані письмові заперечення на позов, в яких зазначено що в ході перевірки встановлено, що у періоді з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. ТОВ «Полонія» мало взаємовідносини з рядом контрагентів, які одночасно виступали як постачальниками так і покупцями нафтопродуктів, рівноцінними за якісними показниками та одного призначення, які користуються одним попитом та мають єдиний ринок збуту. Таким чином встановлено, що в періоді з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія» було придбано нафтопродуктів в обмін на такий же реалізований (з урахуванням однакової кількості) товар, зі збитком на загальну суму 2 832 771 грн. та завищенням податкового кредиту на загальну суму 566555 грн. Крім того, за отриманий товар від вище зазначених підприємств розрахунки в грошовій формі ТОВ «Полонія» майже не здійснювало. Так кредиторська заборгованість по зазначеним контрагентам за отримані товари по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01 04.2007р. значилась у сумі 10 899 405,50 грн. в періоді з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. оприбутковано від них нафтопродуктів на загальну суму 88 245 602,94 грн., грошовими коштами сплачено 585 112,00 грн. Проведено Дт 631 - Кт 361 взаємозалік на загальну суму 55 860 878,12 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі направлень від 06.04.2009 р. № 300278, від 07.05.2009 р. № 300361 співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Полонія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 28.05.2009 р. № 62/23-5/22143875.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 566 555 грн., у тому числі: квітень 2007 року в сумі 19598 грн., травень 2007 року в сумі 6862 грн., червень 2007 року в сумі 4929 грн., липень 2007 року в сумі 12180 грн., серпень 2007 року в сумі 2778 грн., вересень 2007 року в сумі 18105 грн., жовтень 2007 року в сумі 43055 грн., листопад 2007 року в сумі 25181 грн., грудень 2007 року в сумі 25622 грн., січень 2008 року в сумі 10926 грн., лютий 2008 року в сумі 37530 грн., березень 2008 року в сумі 32179 грн., квітень 2008 року в сумі 23164 грн., травень 2008 року в сумі 16273 грн., червень 2008 року в сумі 17398 грн., липень 2008 року в сумі 21616 грн., серпень 2008 року в сумі 58777 грн., вересень 2008 року в сумі 79226 грн., жовтень 2008 року в сумі 40555 грн., листопад 2008 року в сумі 37869 грн., грудень 2008 року в сумі 32732 грн.

10 червня 2010 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000962301/0, яким ТОВ «Полонія» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 849 832,50 грн., в т.ч. 566 555,00 грн. за основним платежем та 283277,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, ТОВ «Полонія» звернулося до суду.

Висновки Акту перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що ТОВ «Полонія» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту різницю ПДВ, що виникла в результаті придбання нафтопродуктів в обмін на нафтопродукти тієї ж номенклатури в тих же періодах по взаємовідносинам з тими ж контрагентами, але за ціною вищою ніж реалізовані; дані операції, на думку податкового органу, не можуть бути визнані господарською діяльністю підприємства та свідчать про відсутність господарської діяльності, оскільки не несуть для позивача економічної вигоди (а.с. 65, Том 1).

Суд вважає висновки про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які викладені в Акті перевірки від 28.05.2009 року необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як зазначено на 55 стор. акту перевірки, перевіркою відображених у рядку 10.1 (колонка б) Декларацій „придбання виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" показників за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. загальній сумі 49 453 778 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання палива та нафтопродуктів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2007 року, 2008 рік в сумі 49 453 778 грн. на підставі таких документів: податкових та видаткових накладних на поставку товарів, робіт, послуг (бензина, дизельного палива, бітума та ін.), реєстрів отриманих податкових накладних, актів виконаних робіт, обігово-сальдових відомостей з балансових рахунків 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за товари, роботи, послуги, банківських документів по розрахунковим рахункам №260063900, 26002003366001, 26004001000343, 26007301163615, що свідчать про сплату передплат в рахунок майбутнього постачання товарів, робіт, послуг встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій всього у сумі 566 555 грн.

В ході перевірки встановлено, що у періоді з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. ТОВ «Полонія» мало взаємовідносини з рядом контрагентів, які одночасно виступали як постачальниками так і покупцями нафтопродуктів, рівноцінними за якісними показниками та одного призначення, які користуються одним попитом та мають єдиний ринок збуту, а саме: ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія».

Щодо зазначеного в акті перевірки твердження податкового органу відносно того, що операції з контрагентами ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія», на думку податкового органу, не можуть бути визнані господарською діяльністю підприємства та свідчать про відсутність господарської діяльності, оскільки не несуть для позивача економічної вигоди, суд вважає за необхідне зауважити, що вказані твердження не ґрунтуються на законі, тому що положення Закону України «Про податок на додану вартість», не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності. Крім того положення Закону України «Про податок на додану вартість» не визначає період, протягом якого придбаний товар (послуга) повинні бути використані у подальшому, не визначає обсягу використання товару (послуги), а встановлює мету придбання товару (послуги).

В матеріалах справи міститься копія Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 року по справі №2а-3649/09/0870, яка набрала законної сили 13.06.2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000972301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 6 828 796 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6 513 686,10 грн. Зазначеною Постановою апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000972301/0 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем податку на прибуток на суму 735 894 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 682 353 грн. (а.с. 134, Том 2).

При вивченні тексту Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 року по справі №2а-3649/09/0870 судом з'ясовано, що податковим органом ставилась під сумнів законність віднесення до валових витрат різниці, що виникла в результаті придбання нафтопродуктів в обмін на нафтопродукти тієї ж номенклатури по взаємовідносинам з ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія» в розмірі 2 832 771 грн.

В зазначеній частині суд апеляційної інстанції спростував висновки податкового органу, та підтвердив законність віднесення позивачем до складу валових витрат суми в розмірі 2 832 771 грн., скасувавши в цій частині податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000972301/0.

Отже, у зв'язку з тим, що по справі № 2а-3667/09/0870 податковим органом було встановлено заниження податку на додану вартість на суму 566 555 грн., яка вирахувана саме з 2 832 771 грн. - різниці, що виникла в результаті придбання нафтопродуктів в обмін на нафтопродукти тієї ж номенклатури по взаємовідносинам з ТОВ «Фукра-Прим», ТОВ «ВК 06», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «Торгівельна компанія «Ольвія» (2 832 771,00 грн. - 25% = 566 554,2 грн. ), суд вважає, що рішення апеляційного суду у справі №2а-3649/09/0870 має преюдиційне значення для цієї адміністративної справи, оскільки встановлює правомірність віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 2 832 771 грн., з якої підприємством позивача було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 566 555 грн., у періоді, зазначеному в акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, судом встановлено, що позивачем не було занижено податок на додану вартість на суму 566 555 грн.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000962301/0 винесене податковим органом неправомірно, а, відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 72, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009р. №0000962301/0, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія».

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія» судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко