Постанова № 34309618, 14.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 р. Справа №805/13167/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Кучеренко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7951,02 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Слов'янський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8151,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 09.01.2013 року по 15.07.2013 року відповідач перебував на обліку в Слов'янському міському центрі зайнятості. На підставі ч.1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» з 09.01.2013 року відповідачу надано статус безробітного та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена допомога по безробіттю з 28.01.2013 року.

У заяві, наданій відповідачем до Слов'янського міського центру зайнятості, він зазначив, що на час подання заяви пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається. Також відповідач вказав, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості,а також неповідомлення про отримання будь - якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Також позивач вказує на те, що ним була проведена перевірка достовірності наданих відповідачем даних шляхом звіряння даних з підприємствами, установами, організаціями (стосовно страхових випадків) для перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач з 11.07.2000 року зареєстрований як фізична особа - підприємець у виконавчому комітеті Слов'янської міської ради. Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості із заявою від 16.01.2013 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідач був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що не повідомив міський центр зайнятості. Тобто, відповідачем були надані позивачу недостовірні дані.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8151,02 грн.

До початку розгляду справи по суті представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7951,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16.01.2013 року звернувся до позивача із заявою щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

У вищевказаній заяві відповідач зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Згідно персональної картки НОМЕР_2, відповідач зазначений як безробітний, звільнений з останнього місця роботи 27.12.2012 року. Із зазначеної картки вбачається, що відповідачу надано статус безробітного з 09.01.2013 року.

Відповідно до листа реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції від 18.07.2013 року №47 на запити Слов'янського міського центру зайнятості від 05.07.2013 року №06-11/1751, від 12.07.2013 року №06-11/1800 щодо видачі довідок ОСОБА_2 (НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець у Виконкомі Слов'янської міської ради 11.07.2000 року.

Відповідно до розрахунку позивача матеріальних виплат, що підлягають відшкодуванню у зв'язку із отриманням їх на підставі неправдивих відомостей ОСОБА_2 за період з 28.01.2013 року по 02.06.2013 року відповідачу виплачено 8301,02 грн. допомоги по безробіттю.

Таким чином, під час перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного відповідач був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності.

На виконання наказу від 16.07.2013 року №21 про повернення коштів особою позивач звернувся до відповідача із претензією від 16.07.2013 року №06-19/1854 щодо відшкодування допомоги по безробіттю за період з 28.01.2013 року по 02.06.2013 року у сумі 8301,02 грн.

У зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості у загальному розмірі 300,00 грн., сума матеріального забезпечення на випадок безробіття, що підлягає відшкодуванню складає 7951,02 грн.

Як вбачається з розрахунку позивача матеріальних виплат, що підлягають відшкодуванню у зв'язку із отриманням їх на підставі неправдивих відомостей ОСОБА_2 за період з 28.01.2013 року по 02.06.2013 року станом на 03.10.2013 року, заборгованість відповідача складає 7951,02 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказаного запису в період перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості у якості безробітної внесено не було, відповідач не був позбавлений статусу підприємця.

Згідно з п. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, у п.12 Порядку якого визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Отже, на момент реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_2 належав до зайнятого населення, що унеможливлювало надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. Суд зазначає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомив позивача, що він зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7951,02 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7951,02 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Слов'янського міського центру зайнятості безпідставно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 7951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 02 коп. на р/р 37172001004278, отримувач банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23781904.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.10.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 18.10.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.