Ухвала суду № 34307882, 18.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/1402/13-ц Провадження № 22-ц/772/3155/2013Головуючий в суді першої інстанції:Зарічанський В.Г.Категорія: 20Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Чуприни В.О.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2013 року позивач звернулась в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, між нею та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу, за яким вона придбала земельну ділянку площею 2,16 га, яка розташована на території Жабокрицької сільської ради Крижопільського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.03.2000 року та Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 030547 виданого 16.01.2002 року.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений в простій письмовій формі, що підтверджується розпискою від 22.04.2013 року складеною ОСОБА_3 про те, що вона дійсно отримала від ОСОБА_2 кошти в сумі 5 000 гривень за належну їй земельну ділянку, тобто сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, відповідачка отримала кошти та передала позивачці усі необхідні правовстановлюючі документи, але у зв'язку з відсутністю на території України, ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому просила визнати дійсним укладений між нею та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В судове засідання сторони не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили, а тому згідно ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і тому відсутні підстави для визнання його дійсним в судовому порядку згідно ст. 220 ЦК України, а також не має підстав для визнання за позивачкою права власності на вказану земельну ділянку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.03.2000 року та Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН № 030547 виданого 16.01.2002 року, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,16 га, яка розташована на території Жабокрицької сільської ради Крижопільського району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_2 заявлено вимоги про визнання дійсним укладеного між нею та відповідачем договору купівлі-продажу і визнання за нею права власності на вищевказану земельну ділянку, при цьому вказані вимоги обґрунтовуються укладенням між сторонами в простій письмовій формі договору купівлі-продажу земельної ділянки та ухиленням відповідачки від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації, з моменту державної реєстрації.

Таким чином, норми ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Вимогами ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Оскільки момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, у разі недодержання зазначених вимог закону правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків.

У зв'язку з цим, не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо безпідставності заявленого позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.09.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ В.І. Чорний

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: