Рішення № 34307693, 22.10.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2013 р.Справа № 924/1274/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах в особі:

1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

2. міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства „Домобудівний комбінат", м. Хмельницький

про стягнення 12 315, 96 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з'явився

від позивача 2 - Прокопова Т.В. за довіреністю

від відповідача - не з'явився

від прокуратури - Рибачук О.Г. ст. прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

встановив:

Прокурор, в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла в силу неналежного виконання договору № 1972 / 550 від 19 червня 2008 року в розмірі 12 315, 96 грн., з яких: 11 319, 09 грн. основного боргу, 291, 22 грн. 3% річних та 705, 65 грн. пеня.

Обгрунтовуючи позов прокурор вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати, а нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні з викладених підстав.

Представник Хмельницької міської ради в судове засідання 22 жовтня 2013 року не з'явився, в засіданні суду 14 жовтня 2013 року позов підтримав.

Повідомлений належним чином відповідач (про судовий розгляд справи), про що свідчить поштове повідомлення про отримання ним кореспонденції суду за вказаною у позові адресою, свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

З наданих матеріалів вбачається.

2 липня 2008 року відповідач звернувся до позивача з заявою про реєстрацію його абонентом на послуги теплопостачання. 19 червня 2008 року між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" та ВАТ „Домобудівний комбінат" (в подальшому (ПАТ „Домобудівний комбінат") укладено договір № 1972 / 550 згідно якого енергопостачальна організація (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 3.2.2. споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Згідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Згідно розділу 6 розрахунок за теплову енергію, що споживається проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця, остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 7.2.3. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0, 5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з 19 червня 2008 року та діє до 19 червня 2009 року. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10. 3, 10.4).

Додатками № 2, 1, 3 сторони погодили акт розмежування балансової належності експлуатаційної відповідальності з доданим розрахунком втрат теплової енергії через ізольовану поверхню трубопроводів, тарифи енергопостачання та умови припинення подачі енергії.

Договір та додатки підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

У періоди з березня 2012 по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року позивач (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") виставив відповідачу рахунки № 550 за спожиту теплову енергію, а саме від 16.04.13р., 18.03.13р., 25.02.13р., 18.01.13р., 18.12.12р., 16.11.12р., 25.10.12р., 13.04.12р., 19.03.12р. на загальну суму 14 680, 09 грн. При цьому, на початок зазначеного періоду у відповідача ще залишалось 13 948, 46 грн. заборгованості за минулий період.

Відповідно до довідки про оплату відповідач, за період з квітня 2012 року по серпень 2013 року здійснив оплату за спожиту енергію в розмірі 17 309, 46 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача та доводи прокуратури, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір про надання послуг теплопостачання, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") на виконання умов договору надав відповідачу, за періоди з березня по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 послуги з теплопостачання на суму 14 680, 09 грн., що підтверджується рахунками № 550. При цьому, судом відмічається, що надання послуг за вищевказані періоди здійснено за договором від 19 червня 2008 року (з терміном дії до 19 червня 2009 року) в силу п. 10. 4 даного договору, враховуючи відсутність дій сторін щодо його розірвання.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов'язок оплати (остаточний розрахунок) за надані послуги, відповідно до договору, виникає у відповідача до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто, враховуючи що розрахунковим періодом є календарний місяць, кожного 11 числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги: за березень 2012 року - 11 квітня 2012 року, за квітень 2012 року - 11 травня 2012 року і далі в такому ж порядку до останнього місяця постачання енергії 11 травня 2013 року (за квітень 2013 року). Як вбачається з наданої довідки, за період з квітня 2012 року по серпень 2013 року відповідачем сплачено 17 309, 46 грн. Однак, вказана сума спрямована на погашення заборгованості за минулий період, в зв'язку з чим оплата за заявлений період є не повною. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що оплата проведена не в повному обсязі (докази оплати відсутні), а строки її проведення настали, у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (вартість наданих послуг за заявлений період 14 680, 09 грн. плюс залишок заборгованості за минулий період 13 948, 46 грн. мінус оплата 17 309, 46 грн.) 11 319, 09 грн. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 7.2.3., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. Розмір пені підтверджується поданим розрахунком.

Таким чином, позов обгрунтований, підтверджений доданими доказами та підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Домобудівний комбінат" (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, р/р 26003000261434 в ПАТ „Промінвестбанк" МФО 315278, ЄДРПОУ 01269394) - 11 319, 09 грн. основного боргу, 291, 22 грн. 3% річних, 705, 65 грн. пені.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Домобудівний комбінат" (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, р/р 26003000261434 в ПАТ „Промінвестбанк" МФО 315278, ЄДРПОУ 01269394) в дохід державного бюджету (отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код 815013, рахунок 31218206783002, код класифікації 22030001, призначення платежу „Судовий збір" код 03500128) 1 720, 50 грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - Хмельницькій міській раді (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3);

3 - МКП „Хмельницьктеплокомуненерго"

4 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109),

5 - прокуратурі міста