Постанова № 34307211, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 5015/4944/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс", с. Перетоки, Сокальський район, Львівська область (далі - Товариство),

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013

зі справи № 5015/4944/12

за позовом Товариства

до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів (далі - відділення АМК),

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Фостяка О.Я.,

відділення АМК - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 18.10.2012 № 93 у справі № 3-01-51/2012 (далі - рішення № 93) у частині порушення Товариством законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на нього штрафу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2013 (суддя Ділай У.І.) позов задоволено. Місцевий господарський суд виходив з того, що в рішенні № 93 не доведено вчинення Товариством антиконкурених узгоджених дій.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 (колегія суддів у складі: суддя Малех І.Б. - головуючий, судді Желік М.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2013 скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Товариство, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, що виявилося в невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та невірному застосуванні частини третьої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". На думку скаржника, апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що в рішенні № 93 не спростовано наявності економічно обґрунтованої ситуації на досліджуваному ринку, що призвела до зниження закупівельних цін на молоко як Товариством, так і його конкурентами. Водночас синхронність поведінки конкурентів на ринку не є доказом узгодженості їх дій.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просить залишити касаційну скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 93 дії Товариства та інших зазначених у цьому рішенні суб'єктів господарювання, які полягали у заниженні закупівельних цін на молоко протягом лютого-березня 2012 року в межах Львівської області, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій - схожих дій на ринку товару, які можуть призвести до обмеження конкуренції, при цьому аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; за дане порушення конкурентного законодавства на Товариство накладено штраф у сумі 20 000 грн.;

- у мотивувальній частині рішення № 93 зазначено таке:

Товариство разом з іншими, зазначеними в цьому рішенні суб'єктами господарювання - молокопереробними підприємствами, здійснювало закупівлю молока коров'ячого незбираного в межах Львівської області;

ці молокопереробні підприємства здатні впливати на формування рівня закупівельних цін на досліджуваному ринку;

починаючи з лютого 2012 року названі суб'єкти господарювання одночасно знизили закупівельні ціни на молоко коров'яче незбиране; так, закупівельні ціни Товариства, порівняно з їх рівнем в листопаді 2011 року знизились на 5 - 6,3 % для господарств і на 16,7 - 20% для населення, а обсяги закупівлі молока з листопада 2011 року практично не змінилися;

економічна ситуація на ринку заперечувала наявність об'єктивних причин для зниження закупівельних цін;

аналіз закупівельних цін на молоко за попередні роки свідчить про те, що сезонне зниження закупівельних цін на молоко відбувається в кінці березня-на початку квітня місяців у зв'язку зі зростанням обсягів надоїв молока;

адміністративною колегією відділення АМК залишено поза увагою доводи Товариства та інших молокопереробних підприємств про те, що зниження закупівельних цін пов'язане зі зростанням цін на паливно-мастильні матеріали, енергоносії та збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, оскільки істотно різні обсяги відповідних витрат молокопереробних підприємств та незмінність обсягів пропозицій продавців молока не пояснює одночасного синхронного зниження закупівельних цін;

при цьому Товариство та інші зазначені молокопереробні підприємства випускають різний асортимент молочної продукції, застосовують різні технологічні умови її виробництва; обсяги закупівлі молочної сировини, виробничі потужності, ступінь їх зносу, собівартість виробництва молочної продукції, шляхи її реалізації (просування) також відрізняються;

передумовою для узгоджених дій на досліджуваному ринку є те, що при збільшенні статей витрат (енергоносії, заробітна плата тощо) молокопереробні підприємства не вживають достатніх заходів щодо мінімізації та оптимізації витрат, а використовують механізм антиконкурентних дій і перекладають свої ризики на здавачів молока, оскільки завдяки погодженій поведінці можуть визначати умови обороту товару на ринку молока незбираного для промислової переробки, що закуповується на території Львівської області.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначені є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розумінні частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Рішення місцевого господарського суду у справі ґрунтується на висновку про те, що в рішенні № 93 встановлено лише ознаки схожості в діях суб'єктів господарювання, у тому числі Товариства, на досліджуваному ринку, але не встановлено інших обставин, необхідних для кваліфікації порушення конкурентного законодавства, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Проте Вищий господарський суд України, так само як і суд апеляційної інстанції, з таким висновком не погоджується.

З дослідженого господарськими судами у справі тексту рішення № 93 вбачається, що адміністративною колегією відділення АМК здійснено аналіз ситуації на ринку закупівлі молока в межах Львівської області, і цей аналіз свідчить про те, що об'єктивні причини для одночасного зниження в лютому 2012 року закупівельних цін на молоко були відсутні. Не встановлено фактичних даних, які обумовлювали б відповідну синхронну поведінку Товариства та інших молокопереробних підприємств специфікою досліджуваного ринку.

Пояснення Товариства за текстом рішення № 93 та доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Отже, апеляційний господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову у справі.

Визначені чинним законодавством підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні.

Керуючись статтями 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 зі справи № 5015/4944/12 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко