Ухвала суду № 34306676, 23.10.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3266/13-ц

Номер провадження 6/623/113/2013

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2013 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бутенка В.М.

за участю: секретаря судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року по справі № 2-1104/2010, постановивши ухвалу про стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 суму перерахованої, але не виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі 8275,00 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 65).

В обґрунтуванні заяви ОСОБА_2 посилається, що на виконанні у ВДВС знаходиться виконавче провадження ВП № 37711231 по виконанню виконавчого листа №2-1104/2010, виданого 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, про зобовязання ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, за виключенням здійснених за цей період таких виплат, та стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на його користь 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Але виникли обставини, що утруднюють виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року по справі № 2-1104/2010, тому просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.

Заявник стягувач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, представник надала заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі по тексту ВДВС) у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд заяви без участі представника ВДВС.

Представник боржника ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (далі по тексту УПСЗН) у судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи без їх участі не надав, заперечень на заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи № 2-1104/2010 та надані матеріали до заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі № 2-1104/2010, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.08.2010р., позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради задоволено частково. Визнано протиправною відмову ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради щодо перерахунку за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, за виключенням здійснених за цей період таких виплат. Зобов'язано ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, за виключенням здійснених за цей період таких виплат. Стягнуто з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

(а.с. 28-31, 38)

Згідно ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Судом установлено, що 22.03.2011 року стягувач ОСОБА_2 отримав виконавчий лист №2-1104/2010, виданий 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року (а.с. 40, 73).

Судом вбачається, що на виконанні у ВДВС знаходилося виконавче провадження ВП № 37711231 про примусове виконання виконавчого листа №2-1104/2010, виданого 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, відкритого за заявою стягувача ОСОБА_2, але постановою заступника начальника ВДВС від 27.06.2013 року виконавчий лист №2-1104/2010, виданий 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, повернуто стягувачу ОСОБА_2 відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 73об., 75).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які проводилися на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно правовими актами прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання ( далі рішення).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі державні виконавці).

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим законом.

Згідно ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У відповідності до листа УПСЗН від 29.07.2013 року № 4682 щодо виконавчого провадження ВП № 37711231 про примусове виконання виконавчого листа №2-1104/2010, виданого 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, вбачається, що УПСЗН на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37711231 по зобовязанню провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, за виключенням здійснених за цей період таких виплат, та стягнення на його користь 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, був здійснений розрахунок сум одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вичетом раніше виплачених коштів вищезазначеної соціальної допомоги, сума за яким склала 8275,00 грн. (5х545,0-100,0)+(5х625,0-100). Виплата цієї суми проведена не була у звязку з тим, що Законами України «Про Державний бюджет України» на поточні роки видатків на виплату сум за рішенням судів не передбачено. Видатки на забезпечення виконання судових рішень по бюджетних програмах соціального захисту у державному бюджеті не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку, а також списання зазначених коштів державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України. При вирішенні питання виділення відповідних коштів та при їх надходженні на рахунок управління вони будуть негайно спрямовані на виконання рішень суду. Відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 (далі Порядок), безспірне списання коштів з рахунків державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі доходів і видатків, планів використання бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації.

(а.с. 74)

Згідно до листа Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 25.07.2013 року № 02/29-876 щодо зобовязання здійснити ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення по виконавчому листу №2-1104/2010, виданого 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, управління Державної казначейської служби України Харківської області повернули стягувачу без виконання вказаний виконавчий лист з рекомендацією звернутися до Ізюмського міськрайонного суду в порядку ст. 220 ЦПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення.

(а.с. 76, 77)

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2013 року по цивільній справі № 2-1104/2010 в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено (а.с. 41-61, 62).

Судом встановлено, що на цей час на виконанні у ВДВС знаходиться виконавче провадження ВП № 40343490 про примусове виконання виконавчого листа №2-1104/2010, виданого 22.03.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, відкритого за заявою стягувача ОСОБА_2 постановою заступника начальника ВДВС від 23.10.2013 року, про зобовязання ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, за виключенням здійснених за цей період таких виплат, та стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на його користь 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

(а.с. 90)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 238-VII від 15.05.2013р., № 583-VII від 19.09.2013р.) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, повязаних із соціальними виплатами, які мають зобовязальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобовязального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Вирішуючи це питання, суд звертає увагу на таке: під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобовязання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобовязальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Таким чином, на цей час існують обставини, що утруднюють виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі № 2-1104/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо зобовязання провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 за 2008-2009 роки щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та стягнення на його користь 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, ст.ст. 1-3, 7, 11, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В АЛ И В:

Заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 червня 2010 року по цивільній справі № 2-1104/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області шляхом зміни зобовязання здійснити виплати на стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (64300, м. Ізюм, Харківська область, вул. Соборна, 20) на користь ОСОБА_2 8275,00 гривень одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: суддя