Рішення № 34305331, 15.10.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 1521/5887/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді - Кочко В.К.

при секретарі - Козирській О.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року позивач звернувся з позовом до відповідача про накладення стягнення на спадкове майно, яке було отримано спадкоємцем ОСОБА_3, а саме, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку в с.Мізікевича, Овідіопольського району, в погашення суми боргу за договором позики №1 від 02.03.2012 року у розмірі 1598600 гривень.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, та його представник, ОСОБА_6, у судове засідання не зявилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином рекомендованими повідомленнями та особистими розписками.

Відповідач ОСОБА_4, у судове засідання не зявився, у матеріалах справи є завірена належним чином нотаріусом заява про визнання заявлених позивачем вимог та не заперечення проти ухвалення рішення на корить позивача.

Дослідивши письмові докази по справі, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 02 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 був укладений в простій письмовій формі договір позики грошових кошті, відповідно до якого ОСОБА_2А надав ОСОБА_7 в борг 1597600 (один мільйон пятсот девяносто сім тисяч шістсот) гривень, шо еквівалентно 200000 (двісті тисяч) доларів США (згідно курсу НБУ на 02 березня 2012 року 7,988 грн. за 1(один) долар США), готівкою, а останній зобов'язувався їх повернути до 02 серпня 2012 року. В зазначений термін ОСОБА_7 вищевказані грошові кошти не повернув. Намагаючись зв'язатись із боржником, позивач ОСОБА_2 у серпні 2012 року дізнався від дружини боржника - ОСОБА_3, що 13 травня 2012року боржник ОСОБА_7 помер. Повідомлення про борг свого покійного чоловіка за договором позики дружина померлого (ОСОБА_3) проігнорувала.

Відповідно до Договору позики №1 від 02.03.2012р. ОСОБА_7 02 серпня 2012 року мав би повернути позивачу ОСОБА_2А грошову суму у розмірі 1598600 гривень готівкою.

Спадковим правом регулюються суспільні відносини правонаступництва, отже, в силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

04 грудня 2012 року позивач ОСОБА_2 письмово звернувся до Овідіопольської районної державної нотаріальної контори із претензією (вимогою) до спадкоємців про обов'язок спадкодавця повернути суму грошового займу. 13 грудня 2012 року з Овідіопольської районної державної нотаріальної контори була отримана відповідь на заяву кредитора №2141/02-14, яка підтверджує існування спадкової справи відносно майна померлого 13 травня 2012 року гр-на ОСОБА_7, належне повідомлення спадкоємців про вимогу кредитора і суму заборгованості, а також те, що на теперішній час спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.

Встановлений законодавством 6-місячний строк для прийняття спадщини сплив 13 листопада 2012 року. За цей час відповідачка ОСОБА_3, яка є дружиною померлого ОСОБА_7 і постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою Одеська область, Овідіопольский район, с.Мізікевича, ж/м «Савіньйон», вул.Зіркова,4«а», про свою відмову від прийняття спадщини не заявила, а отже є спадкоємцем, який прийняв спадщину.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шо звичайно ставляться. Відповідно до вимог ст.ст. 610-612ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач ОСОБА_2 та покійний ОСОБА_7 знаходилися у договірних правовідносинах на підставі Договору позики № 1. Останній мав перед позивачем заборгованість, яку не сплатив, оскільки помер. Після його смерті відкрилася спадщина, від прийняття якої не відмовилася та яку успадкувала відповідачка ОСОБА_3

За життя померлому спадкодавцю ОСОБА_7 на праві власності належало наступне майно: житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по вул.Зіркова,№4-а, ж/м «Совіньйон», с.Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область, та земельна ділянка із кадастровим номером 5123755800:01:003:1006 площею 0,150 га по вул.Зіркова,4-а, ж/м «Совіньйон», с.Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область.

Отже вбачається, що вище вказане майно є спадковим і, безумовно, на даний час успадковано в натурі відповідачкою ОСОБА_3 після смерті боржника ОСОБА_7

Позивач, як кредитор спадкодавця, у встановлений ч.2, 3 ст.1281 ЦК України строк, предявив до спадкоємиці вимогу про погашення боргу. Перед успадкуванням майна вона була обізнана із тим, що спадкодавець мав борги, які вона успадкує разом зі спадковим майном. Спадкоємиця успадкувала спадщину і добровільно, на вимогу кредитора, шляхом одноразового платежу, борг спадкодавця не погасила.

В якості співвідповідачів були залучені спадкоємці померлого позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За клопотання представника відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, була призначена судом 04.06.2013 року судова почеркознавча експертиза, провадження у справі призупинено.

Відповідно до відповідей судового експерта щодо проведення експертизи за трьома питаннями, вказаними в ухвалі суду, необхідно було надати дозвіл на використання хімічних методів дослідження, використання підписів ОСОБА_7, які містяться в документах справи, у якості його зразків підпису. Позивач та його представник не заперечують проти використання підпису в оригіналі договору позики, однак проти змін та пошкодження обєкту дослідження заперечують, оскільки вказаний договір є єдиним доказом надання відповідачу грошових коштів у позику.

Відповідно до повідомлення експерта, отриманого судом 10.07.2013 року, щодо надання відповіді на третє питання ухвали про призначення експертизи, вказано, що у звязку з відсутністю науково-розроблених методик по встановленню часу виконання печатного тексту, а також записів, виконаних селевими та капілярними ручками, відповісти та вказане питання являється неможливим.

Згідно повідомлення експерта №3259/02 за питанням щодо особи, якою виконано підпис ОСОБА_7 у договорі позики, висновок не є можливим надати, оскільки відповідачем по справі, ОСОБА_5, не було надано вільних зразків підпису ОСОБА_7 у оригіналах різних документів, при цьому суд не мав змоги надати їх, оскільки не має необхідних оригіналів документів, відповідач був ознайомлений з вказаною вимогою, однак не прийняв жодних дій по наданню матеріалів затребуваних експертом.

Відповідно до повідомлення експерта №3272/03 щодо питання ухвали про призначення експертизи про послідовність виконання реквізитів договору позики, висновок також не є можливим надати, оскільки для цього необхідно надати дозвіл на використання хімічних методів дослідження, проти яких представник позивача та позивач заперечили, оскільки вказані методи можуть призвести до втрати, пошкодження та знищення обєкту дослідження, що у подальшому призведе до відсутності у позивача єдиного доказу про факт укладання вказаного договору позики між сторонами по справі та неможливості подання вимоги про повернення боргу до спадкоємців померлого відповідача, з яким було укладено договір позики.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей тою ж роду та такої ж якості.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ч.2 ст.533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Безумовно, що відповідачка ОСОБА_3 є дружиною померлого ОСОБА_7 і відповідно до ст.1261 ЦК України є його спадкоємцем за законом першої черги.

Згідно зі ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Частиною другою цієї статті встановлено, шо кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як зазначено в п.32 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, шо виникають із кредитних правовідносин»,з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Пленум Верховного Суду України в п.27 Постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначав, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обовязку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Відповідно до вимог ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше.

Частиною 3 ст.1282 ЦК України передбачено, що у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають задоволенню, оскільки автомобіль був придбаний на підставі договору, арешт накладений після укладання договору купівлі-продажу, позивач користується майном як законний власник.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 334, 391, 392, 638-640, 655 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцем у натурі задовольнити.

В погашення суми боргу за договором позики №1 від 02 березня 2012 року у розмірі 1598600 гривень, що еквівалентно 200000 доларів США накласти стягнення на спадкове майно, яке було отримано в натурі спадкоємцем ОСОБА_3, а саме на:

житловий будинок і з господарськими будівлями та спорудами по вул..Зіркова, №4-а, ж/м Совіньйон, с.Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область;

земельну ділянку із кадастровим номером 5123755800:01:003:1006 площею 0,150 га по вул.Зіркова, №4-а, ж/м Совіньйон, с.Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область;

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 3219 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:

ОСОБА_9