Рішення № 34304577, 24.10.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5287/13-ц

(2/199/2309/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„10 вересня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар - Пантелєєва Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 31.01.2009 р. уклала шлюб із ОСОБА_2, та подружжя має дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, спільне життя подружжя не склалося через несумісність характерів та втрату поваги один до одного. Посилаючись у позові на те, що з квітня 2011 року шлюбі відносини припинені, спільне господарство подружжя не веде, спроби примирення не дали позитивних результатів, у позові й заявлено вимогу про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки відповідач працює, отримує заробітну плату та зобовязаний утримувати дитину.

У судове засідання позивач не зявилася, водночас надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності із зазначенням про те, що позовні вимоги у частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів підтримує повністю; відповідач в окремо наданій суду заяві повідомив про визнання позову, просив суд розглядати справу у його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, дослідивши матеріали справи та з урахуванням заяв сторін, дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом, 31.01.2009 р. Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між сторонами у цій справі було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; від шлюбу подружжя має дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. З квітня 2011 року подружжя мешкає окремо.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Таким чином, суд, зясувавши фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що спільне життя подружжя припинено з квітня 2011 року, а також дійсні причини розірвання шлюбу )несумісність характерів та втрата поваги один до одного), які у свою чергу вплинули на шлюбні стосунки, дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини, яка мешкає разом із матірю, враховує також її інтереси та зазначає про те, що задля охорони її інтересів є кращим проживання для дитини в повній родині, і водночас зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, визнання позову відповідачем вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох подружжя, тому суд вважає за необхідне позов у частині вимоги про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Вирішуючи при ухваленні рішення у частині вимоги позову про розірвання шлюбу в обовязковому порядку питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у звязку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню до стягнення сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.

Щодо вимоги позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то, на переконання суду, вбачаються підстави для задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Як було встановлено судом, 08.07.2009 р. у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина ОСОБА_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Книзі реєстрації народжень був зроблений відповідний запис та видано свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва сторони у цій справі є батьками неповнолітнього, який мешкає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Утім, як було встановлено судом, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у справі, яка розглядалася, досягнуто не було, через що для суду, з огляду на вищенаведене, з метою захисту порушених прав особи, яка звернулася до суду із даним позовом, та через те, що, оскільки обовязок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення не повноліття у зазначеному позивачем розмірі.

Разом з тим, щодо визначення розміру аліментів, то відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На виконання ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки передбачених ст. 184 СК України випадків у даній справі не встановлено, для суду вбачаються підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в зазначеному вище розмірі. Водночас, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів, про яке позивачем було заявлено відповідну вимогу, судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є неповнолітньою, мешкає разом із матірю (позивачем), потребує піклування, утримання, лікування тощо.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 31.01.2009 р. Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом №54.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 114, 70 грн.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи проводити стягнення з 13.05.2013 р., та до досягнення дитиною повноліття

Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дохід держави судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя