Рішення № 34301660, 23.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7514/2013

Номер провадження 2/243/2918/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Дручиніної О.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бобова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року до Слов'янського міськрайонного суд Донецької області звернулась позивач з уточненою в ході розгляду позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Статус», ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», за участю третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та судових витрат за надання юридичної допомоги.

Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що її чоловіку на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії належить автомобіль ВАЗ 21099-ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 03 серпня 2012 року о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», керуючи автомобілем ГАЗ 33023, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на підставі подорожнього листа № 375614 від 03.08.2012 року, рухаючись по маршруту Костянтинівка - Донецьк - Курахово, на 84 км. автошляху Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь, при зміні смуги руху, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, в результаті чого сталося перекидання та були заподіяні механічні пошкодження автомобілю, який належить її чоловіку. При цьому їй як пасажиру автомобіля, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканин голови та розтягнення зв'язок шийного відділу хребта.

По факту дорожньо-транспортної пригоди Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області від 28.01.2013 року було визнано винними у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначала, що внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду в сумі 3000 грн., який на її думку полягає у фізичному болю, якого вона зазнала після отримання тілесних ушкоджень і яка турбує її протягом тривалого часу. Будучи інвалідом першої групи, у зв'язку з перенесеним онкологічним захворюванням та перенесеною операцією по заміні та установці штучного кульшового суглобу, вона пережила сильні душевні страждання в момент ДТП, оскільки автомобіль її чоловіка, в якому вона находилась у якості пасажиру два рази перекинувся через дах. Пояснювала, що тільки із-за того, що вона була пристебнута ременями безпеки її не викинуло з машини. В результаті повного пошкодження автомобіля її чоловіка, був значно порушений ритм її життя, оскільки у зв'язку з її хворобою, чоловік регулярно возив її до м. Донецька на курси хіміотерапії, а після ДТП, для таких поїздок вона змушена звертатись до друзів та знайомих, які мають автомобілі. В добровільному порядку відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Статус» відмовляється відшкодовувати завдану їй моральну шкоду, тому вона змушена була звернутись з позовом до суду.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення витрат на правову допомогу з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрестДонбассдомнаремонт» за заявою представника були залишені без розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилась, про час, дату і місце судового засідання повідомлялась належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, але за участю її представника (а.с.18).

Представник позивача ОСОБА_1, діючий на підставі ордеру та витягу з договору на представництво інтересів від 02.08.2013 року та ордеру (а.с.16, 17), підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «Статус» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи, надав суду заперечення на позов, в якому зазначив, що 03.08.2013 року о 13 годині 20 хвилин на автошляху Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь сталося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_7 Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4, при експлуатації ТЗ «ГАЗ», д/н НОМЕР_2, на момент ДТП була застраховані в страховій компанії «Статус» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5052733 від 05.06.2012 року. Відповідно до постанови Костянтинівського міськрайонного суду від 28.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності винним в даній пригоді визнано водія ОСОБА_4 04.03.2013 року до ПрАТ «СК «Статус» звернувся ОСОБА_7 із заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому зазначає, що ОСОБА_3 не зверталась на адресу ПрАТ «СК «Статус» із заявою про виплату страхового відшкодування, чим порушила умови страхування та ст. 35 Закону. Крім того, посилались на ст. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої вважали, що розмір моральної шкоди завданої позивачу дорівнює нулю. На підставі викладеного просили суд відмовити ОСОБА_3, оскільки остання не подала заяву про виплату страхового відшкодування, а також не виконала обов'язків передбачених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просили розглядати справу без участі представника страхової компанії.

Представник відповідача - ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», який діє на підставі довіреності №58 від 11.11.2013 року в судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21), заяв про розгляд справи за своєї відсутності не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні 03 серпня 2012 року о 13 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 33023» державний номер НОМЕР_2, рухаючись по маршруту Костянтинівка-Донецьк-Маріуполь, на 84 км. автошляху Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь при зміні смуги дорожнього руху, не переконався, що це буде безпечно, порушив п. 10.1 ПДР України, чим спричинив перекидання автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль ВАЗ 21099 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_7 (а.с.6).

Постановою слідчого СВ Ясиноватського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 10 серпня 2012 року в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, яке мало місце 03.08.2012 року на 84 км. автошляху Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь в Ясиноватському районі за участю водія ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України біло відмовлено (а.с.8).

З мотивувальної частину вищезазначеної постанови вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля ВАЗ-21099 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження (а.с.8).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2013 року водій ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 - закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с.9).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справи, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «Трест Донбасдомнаремонт», в якому на посаді водія працював винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «СК «СТАТУС» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5052733. Строк дії: із 05 червня 2012 року по 04 червня 2013 року. Ліміт відповідальності: - за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 100 000 грн. 00 коп.; - за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 000 грн. 00 коп. Франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) - 510 грн. 00 коп. Забезпечений транспортний засіб - ГАЗ 33023, реєстраційний номер НОМЕР_2. (а.с.43).

Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю та майну постраждалої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Проте, не ґрунтуються на законі і не можуть бути підставою для відмови позивачеві у задоволені його позовних вимог доводи відповідача ПрАТ «СК «СТАТУС», що у зв'язку з тим, що позивач не звертався до ПрАТ «СК» «СТАТУС» з заявою, тому строк щодо виплати страхового відшкодування для ПрАТ «СК» «СТАТУС» не настав.

Дійсно, відповідно до статті 35.1. Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 дійсно не подавала страховій компанії заяву про страхове відшкодування до початку слухання справи в суді. Але в ході судового розгляду було встановлено, що копія позову була отримана представником страхової компанії 12.08.2013р. і вже з зазначеного часу страхова компанія була повідомлена про

претензії потерпілого на страхове відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченим транспортним засобом.

Крім того, відповідно до долученої до матеріалів справи заяви ОСОБА_3 до першого заступника Голови правління ЗАТ «СК «Статус» від 16.08.2013 року вбачається, що позивач звернулась з вимогою до відповідача про відшкодування їй маральної шкоди у сумі 3000 грн., отримання якої пов'язано із дорожньо-транспортною пригодою з вини застрахованої «СК «Статус» особи (а.с.47).

В якості доказу відправлення долучений фіскальний чек та опис вкладення з відміткою поштової установи (а.с.48-49).

Відповідно до статті 35.3 Закону, Страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов'язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування.

Незважаючи на це, і порушуючи вимоги статті 35.3 Закону, страхова компанія не виконала обов'язків, покладених на неї, не надала будь якої допомоги потерпілому для вирішення питання про отримання ним страхового відшкодування, не надіслала відповідь на письмове звернення.

Із змісту приведених норм Закону видно, що факт звернення позивача безпосередньо до суду з заявою про страхове відшкодування не може бути перешкодою для позитивного вирішення питання.

Щодо посилань ПрАт «СК «Статус» на ст. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої вважали, що розмір моральної шкоди завданої позивачу дорівнює нулю, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, -МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Проте, суд зазначає, що на час подій, які мали місце 03.08.2012 року, діяла редакція Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка не містила в собі ст. 26-1, а тому посилання на неї відповідачем ПрАТ «СК «Статус» є безпідставним.

Крім того, внесенні зміни до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у ч.1, 2 Прикінцевих та перехідних положень містять в собі посилання нате, що Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім підпунктів 13-21 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону. Норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.22.3. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (в редакції Закону від 01 січня 2011 року, яка діяла на момент укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2632395) потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3. статті 9 цього Закону (50 000 гривень на одного потерпілого).

Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Дійсно, відповідно до довідки серії 10 ААВ № 462471 від 22.07.2013 року, виданої Міністерством охорони здоров'я України, ОСОБА_3 є інвалідом першої групи за загальним захворюванням (а.с.5).

Відповідно до довідки, виданої травмпунктом КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І. Леніна» від 03 серпня 2012 року, ОСОБА_3 зверталась до цього медичного закладу за медичною допомогою. Під час огляду було встановлено забиття м'яких тканин голови та розтягнення зв'язок шийного відділу хребта, що було наслідком саме дорожньо-транспортної пригоди (а.с.10).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 6 міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструменту функціювання Конвенції, що є частиною національного законодавства.

Відповідно до матеріалів справи «Бурдов проти Росії»\ Розгляд по суті і справедлива сатисфакція\, Страсбург, 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначенні суми компенсації принцип

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в повному обсязі в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_3 не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру саме на суму заявлену в позові та враховуючи характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала позивач, та ту обставину, що будь-які тяжкі наслідки внаслідок ушкодження її здоров'я не настали, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи те, що дійсно ОСОБА_3 зазнала тілесних ушкоджень від дій саме застрахованої ПрАТ «СК «СТАТУС» особи, при цьому позивач страждає на хронічну хвороби, суд задовольняє позовні вимоги в сумі 1500 грн.

Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що їй було завдано моральну шкоду, оскільки вона є інвалідом першої групи за загальним захворюванням та була позбавлена можливості їздити з чоловіком на їхній машині до м. Донецька на курси хіміотерапії, в судовому засіданні доведені не були, бо доказів, що саме у м. Донецьку позивач проходить курс лікування, надані не були.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн. підлягають стягненню з відповідача - ПАТ «СК «СТАТУС», оскільки до другого відповідача позовні вимоги були залишені без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,60,212,213,215, 224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 офіс № 109) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_6 (АДРЕСА_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1500 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 офіс № 109) судовий збір на користь держави у розмірі 114 гривен 70 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено і єдиному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Н.В. Якуша