Ухвала суду № 34301093, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 816/3894/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 816/3894/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області

про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, зобов`язання повернути сплачені кошти,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області, в якому, з урахуванням доповнень, просила встановити (визнати), що вона будучи фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування в зв'язку з оформленою пенсією за віком має право на звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; визнати дії відповідача по зобов'язанню її сплачувати єдиний внесок незаконними, протиправними; скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-233 від 06.03.2012 року; скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 130 від 15.02.2013 року та №257 від 29.03.2013 року; зобов'язати відповідача повернути їй сплачені на рахунки управління кошти в розмірі 7886,57 грн.

10 липня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534535) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму єдиного внеску в розмірі 6270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок.

Позовні вимоги про скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-233 від 06.03.2012, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №130 від 15.02.2013 року та №257 від 29.03.2013 року залишені без розгляду.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання повернути сплачену суму єдиного внеску.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачка перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, а даний вид пенсії не дає підстав для звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки пільга розповсюджується тільки при призначенні пенсії.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у період з 03.06.1997 року по 19.06.2013 року перебувала на обліку в УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області як платник страхових внесків, у подальшому єдиного внеску.

19.06.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 за власним рішенням, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.29-30).

Починаючи з 22.01.2009 року позивачка перебуває на пенсійному обліку в управлінні як пенсіонер та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 (протокол про призначення пенсії (а.с. 64).

13.03.2012 року ОСОБА_1 подано до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік (січень-липень 2011 року), в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, визначена в розмірі 2312,07 грн. (а.с. 41-42). Разом з тим, ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2011 року в повному обсязі не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилась недоїмка по сплаті єдиного внеску в розмірі 1332,48 грн (частково сплачено єдиний внесок в сумі 979,59 грн).

У зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного внеску за період січень-липень 2011 року в розмірі 1332,48 грн., відповідачем винесено вимогу про сплату недоїмки №Ф-233 від 06.03.2012 року (а.с. 37).

Вказану вимогу направлено для примусового виконання до ВДВС Гадяцького РУЮ, який постановою від 13.04.2012 року відкрив виконавче провадження №32153919. Сума боргу в розмірі 1332,48 грн. зараховувалась 23.11.2012 року, 25.12.2012 року та 21.01.2013 року, у зв'язку з чим прострочений термін сплати склав 367 днів.

За несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за січень-липень 2011 року відносно позивача прийнято рішення №130 від 15.02.2013 року про застосування штрафу в сумі 133,24 грн. та нарахування пені в сумі 455,36 грн. (а.с. 34).

26.03.2013 року ОСОБА_1 подала до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік, яким самостійно визначила збільшення суми зобов'язань за страховими внесками за серпень-грудень 2011 року в розмірі 1698,23 грн. (а.с. 43-44).

Зобов'язання сплачено 21.01.2013 року.

21.01.2013 позивачем подано до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, в якому самостійно визначено до сплати єдиний внесок в розмірі 4572,42 грн. (а.с. 47-48). Вказане зобов'язання сплачене ОСОБА_1 в повному обсязі 26.03.2013 року.

З огляду на несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з серпня 2011 року по грудень 2012 року відносно ОСОБА_1 прийнято рішення №257 від 29.03.2013 року про застосування штрафу в сумі 272,08 грн. та нарахування пені в сумі 89,21 грн. (а.с. 33).

ОСОБА_1 зверталась до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області з відповідними заявами. У відповідь на звернення позивача управлінням повідомлено, що в 2011 році та 2012 році вона сплачувала єдиний внесок відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому, за несвоєчасну сплату єдиного внеску їй правомірно нараховувались штрафні санкції та пеня, а тому сплачені нею до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області кошти поверненню не підлягають.

В зв'язку з неповерненням відповідачем сплачених сум єдиного внеску за 2011-2012 роки, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534535) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму єдиного внеску в розмірі 6270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок, суд першої інстанції виходив з того, що у період з серпня 2011 року по грудень 2012 року, з огляду на набрання 06.08.2011 чинності змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внесених пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", ОСОБА_1, як пенсіонер за віком, який обрав спрощену систему оподаткування, не повинна була сплачувати суми єдиного внеску. Відтак, сплачені нею за період з серпня 2011 року по грудень 2012 року суми єдиного внеску у загальному розмірі 6270,65 грн. підлягають поверненню позивачу як помилково сплачені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1 ч. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак, повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2011 та 2012 роках перебувала на спрощеній системі оподаткування.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Крім того, згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, у таких розмірах - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (зі змінами та доповненнями) установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році, розмір мінімального страхового внеску повинен становити в січні-березні 2011 року - 326,53 грн., в квітні - вересні 2011 року - 333,12 грн., в жовтні-листопаді 2011 року - 341,80 грн., в грудні 2011 року - 348,39 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (зі змінами та доповненнями) установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році, розмір мінімального страхового внеску повинен становити в січні-березні 2012 року - 1073,00 грн., в квітні - червні 2012 року - 1094,00 грн, липні-вересні 2012 року - 1102,00 грн., в жовтні-листопаді 2012 року - 1118,00 грн., в грудні 2012 року - 1134,00 грн.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за період з січня 2011 року по грудень 2011 року та за період з січня 2012 року по грудень 2012 року фізичні особи - підприємці, які перебували на спрощеній системі оподаткування, зобов'язані були сплачувати органам Пенсійного фонду суми єдиного внеску у розмірах 4010,30 грн. (2011 рік) та 4572,42 грн. (2012 рік) .

Пунктом 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 №3609-VI (набрав чинності з 06.08.2011) внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно з якими статтю 4 цього Закону доповнено частиною 4 такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.".

Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статями 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві Положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до протоколу №9002 від 25.03.2009 року (а.с. 64) та згідно з пенсійним посвідченням НОМЕР_2 від 13.04.2009 року (а.с. 8) ОСОБА_1 з 22.01.2009 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком №1) відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка отримує довічну пенсію за віком, а частина 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, а ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 уклала з УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як було обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем у повному обсязі сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2011 року по грудень 2012 року, а також суми штрафу та пені, застосовані до неї згідно рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №130 від 15.02.2013 року та №257 від 29.03.2013 року.

Згідно з частиною 13 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №955/18250, повернення коштів здійснюється у випадках: - помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування (далі - рахунок органу Пенсійного фонду), відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; - помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду. До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів, сплачені відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 безпідставно сплачених нею до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області сум єдиного внеску за період з серпня 2011 року по грудень 2012 року в загальному розмірі 6270,65 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 816/3894/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.