Ухвала суду № 34299996, 17.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2131/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Ходорич О.М.

пр-к відповідача Романенко І.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння правовій діяльності» до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

Всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння правовій діяльності» звернулася з позовом до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м.Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києва про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів по відведенню земельних ділянок, встановлення меж для експлуатації та обслуговування природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'ятків природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва;

- зобов'язано Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва розробити проекти землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельних ділянок загального користування на яких розташовані зелені господарства, що знаходяться на балансі у вказаних комунальних підприємствах;

- зобов'язано Київську міську раду розглянути питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельних ділянок загального користування на яких розташовані зелені господарства та питання щодо передачі у постійне користування земельних ділянок, що знаходяться на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

Відповідач Київська міська рада, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Київської міської ради розглянути питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельних ділянок загального користування на яких розташовані зелені господарства та питання щодо передачі у постійне користування земельних ділянок, що знаходяться на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до статутів Комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, вони являються юридичними особами, а саме комунальними, унітарними, публічними підприємствами, утвореними Київською міською радою та підпорядковані та підзвітні вказаному органу, в розпорядженні яких перебувають зелені насадження та майно, що перебуває в власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до наказу №21 від 14 лютого 2002 року Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації та додатку до нього №6, за відповідачами закріплено на праві господарського відання основні фонди рухомого та нерухомого майна, в тому числі зелені насадження парків, скверів, схилів та ін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами, в порушення норм чинного законодавства, замовлень щодо проектів землеустрою земельних ділянок, які належать до природно-заповітного фонду України не здійснювали, межі вказаних ділянок не встановлювались.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи та встановленим судом першої інстанції фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

З положень пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України вбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Порядок організації, використання і охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.

Згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України», природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення регулюється Порядком розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженим Постановою КМ України від 25.08.2004, № 1094. (далі Порядок № 1094)

Відповідно до п.2 Порядку № 1094, проект землеустрою розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та розробником проекту землеустрою; судового рішення.

Згідно п.4 Порядку № 1094, замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада, обласна, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інша особа відповідно до закону. У разі прийняття судом рішення про розроблення проекту землеустрою його замовником є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

У проекті землеустрою визначається: функціональна організація території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники та землекористувачі, у тому числі орендарі; режим використання та охорони території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення; межі земельних ділянок, включених до складу територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі землевласників та землекористувачів; розмір охоронної зони. (п.7 Порядку № 1094).

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. (п.10 Порядку № 1094).

Виходячи з правового аналізу зазначених законодавчих приписів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до повноважень Київської міської ради належить розгляд питань щодо затвердження проектів землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельних ділянок загального користування на яких розташовані зелені господарства та питання щодо передачі у постійне користування земельних ділянок, що знаходяться на балансі Комунальних підприємств.

Крім того, Київська міська рада, за відсутності ініціативи землекористувачів (землевласників) наділена правом ініціювати розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі виступати замовником таких проектів.

Як встановлено судом першої інстанції, з боку Київської міської ради не було вжито належних ( окрім прийняття рішень про затвердження обсягів фінансування на розробку проектів землеустрою парків та скверів) заходів щодо встановлення меж парків, скверів, які відносяться до об'єктів природно-заповідного фонду України.

Отже, суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов обґрунтованого висновку, про протиправність бездіяльності відповідача та поклав на нього обов'язок вчинити певні дії в межах компетенції та повноважень відповідача.

Щодо доводів представника апелянта про неврахування судом першої інстанції положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013, № 63/9120, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний Порядок визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування, передачі в оренду та у власність земельних ділянок із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, процедуру поділу чи об'єднання земельних ділянок комунальної власності, передачі в суборенду та поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності.

Спірні правовідносини не стосуються передачі в користування або в оренду чи у власність земельних ділянок, на яких розташовані сквери, парки та інші об'єкти природно-заповідного фонду, а лише встановлення в натурі меж цих об'єктів на земельних ділянка, що перебувають у користуванні відповідачів - комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя В.Ю.Ключкович

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.