Постанова № 34298926, 16.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року № 813/6538/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

при секретарі Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Батькова В.В.,

представника відповідача Бороденко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2013 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича (надалі по тексту - ТзОВ ім.М. Шашкевича), в якій просить:

-зупинити діяльність ТзОВ ім.М. Шашкевича (Львівська обл., Золочівський район, с.Почапи, ідентифікаційний код 34086798) щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів;

-зупинити бездозвільне розміщення та безлімітне утворення і розміщення відходів ТзОВ ім.М. Шашкевича (Львівська обл., Золочівський район, с.Почапи, ідентифікаційний код 34086798).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідача, як встановлено внаслідок проведеної перевірки, відсутній ліміт на утворення та розміщення відходів, дозволи на розміщення відходів, а також не ведеться первинний поточний облік відходів, що є порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

Згідно ухвали судді від 23 серпня 2013 року, в адміністративній справі №813/6538/13-а відкрито скорочене провадження.

Ухвалою судді від 09.09.2013 року розгляд даної справи призначено у судовому засіданні (відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечила, надала суду пояснення, які були аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях на позов і просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ ім.М. Шашкевича зареєстроване як юридична особа 25.01.2006 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ідентифікаційний код 34086798).

Як підтверджується матеріалами справи, основними видами діяльності Товариства за КВЕД є: 01.11 -вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.26 - роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.24 - роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах.

У період з 31.07.2013 року по 13.08.2013 року позивачем було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. У ході перевірки виявлено ряд порушень, а саме: відсутність лімітів на утворення та розміщення відходів, дозволу на розміщення відходів, нездійснення первинного поточного обліку відходів. Зазначене є порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

За результатами вказаного контрольного заходу позивачем було складено акт №1536/06/1292 від 31.07.2013 р.-13.08.2013 р. та видано припис №747-06 від 13.08.2013 року з метою усунення виявлених порушень.

Вказані вище дії позивача по проведенню контрольних заходів та вжиті ним заходи реагування у формі складення припису відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 року №136, Державна екологічна інспекція у Львівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у її складі та їй підпорядковується.

Пунктом 4.2 Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо, зокрема, наявності та додержання дозволів на виклади забруднюючих речовин.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У зв'язку із наведеним, суд зауважує, що вказаними вище нормами чітко окреслено перелік заходів реагування, які застосовуються за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), та якими можуть бути: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; повне або часткове зупинення реалізації продукції; повне або часткове зупинення виконання робіт; повне або часткове зупинення надання послуг.

Натомість, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді: зупинення діяльності ТзОВ ім.М. Шашкевича щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів; зупинення бездозвільного розміщення і безлімітного утворення та розміщення відходів.

Отже, у даному випадку фактично позивач звертається із вимогами про зупинення викидів забруднюючих речовин та розміщення і утворення відходів, тобто про зупинення діяльності Підприємства, яка порушує природоохоронне законодавство. Вимоги позивача не стосуються зупинення виробництва/реалізації конкретної продукції або виконання конкретних робіт/послуг у межах господарської діяльності відповідача, а за своїм спрямуванням такі вимоги націлені на побічний результат господарської діяльності відповідача з виробництва/реалізації продукції чи виконання робіт/послуг.

Як на підставу своїх заперечень проти позову, представником відповідача було надано письмові докази, а саме договори на обслуговування автотранспорту за межами території Товариства, що на думку суду підтверджує фактичну відсутність будь-яких виробничих відходів на виробництві ТзОВ ім.М. Шашкевича.

Так, очевидним є те, що такі вимоги позивача не узгоджуються із ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки визначені позивачем заходи реагування не передбачені переліком заходів реагування, що вживаються за постановою суду, який не підлягає розширеному тлумаченню, та не відповідають наведеним нормам закону.

Водночас, суд відзначає, що відповідно до п.«в» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

У відповідності до п.5 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 року, Положення про територіальні органи Держекоінспекції України, в тому числі Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 року, Держекоінспекції України та її територіальним органам надано повноваження щодо обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Враховуючи вищенаведене, на думку суду, позивач самостійно міг вжити заходи реагування, про які просить у позовній заяві, оскільки вжиття таких заходів не є компетенцією суду, а віднесено до компетенції саме контролюючого органу.

Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначає Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 №2751-XII (надалі - Порядок №2751-ХІІ).

Відповідно до пункту 5 Порядку №2751-ХІІ, підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин.

З матеріалів справи, у тому числі з акту перевірки Інспекції №1536/06/1292, не вбачається передбачених вказаною нормою підстав для припинення діяльності Товариства.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.

Загалом, у даному випадку визначених у вищевказаній нормі виключень позивачем наведено не було.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 жовтня 2013 року.