Ухвала суду № 34294992, 09.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1606/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1606/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 29.03.13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89 648,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 72 662,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 986,75 грн. та податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000251701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17050,79 грн., у т.ч. за основним платежем - 13640,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3410,16грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.02.2013 року № 0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89648,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 72662,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16986,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.02.2013 року № 0000251701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17050,79 грн., у т.ч. за основним платежем - 13640,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3410,16 грн.

Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1067,00 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що з 10.10.2012 року по 16.10.2012 року ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 24.02.2010 року по 30.09.2012 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89648,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 72662,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16986,75 грн. та податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000251701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17050,79 грн., у т.ч. за основним платежем - 13640,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 410,16 грн.

На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 22.02.2010 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В03 № 778269 (а.с. 11).

Позивач знаходиться на податковому обліку як платник податків у ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Таким чином, позивач є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

З 10.10.2012 року по 16.10.2012 року ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 24.02.2010 року по 30.09.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині відсутності документів, які можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а саме на підставі яких можуть формуватись валові витрати, у результаті чого підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб, отриманий від здійснення підприємницької діяльності всього в сумі 12 511,50 грн., у т.ч. за 2011 рік у сумі 12 511,50 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ, нарахований за податковими накладними, наданими постачальниками ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд Продукт" та ПП "Кримторг", у зв'язку з відсутністю у ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд Продукт" та ПП "Кримторг" об'єкта оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами - покупцями в розумінні ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 185 Податкового кодексу України та відповідно відсутністю первинних документів, які б свідчили про реальність здійснення фінансово - господарських операцій з придбання ТМЦ у ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд Продукт" та ПП "Кримторг", а ті документи, що надані до перевірки з урахуванням викладеного не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 24.02.2010 року по 27.06.2012 року всього в сумі 78 810,00 грн., з урахуванням даних попередньої перевірки (акт № 563/17-1/2076608884/84 від 23.03.2011 року) занижено податку на додану вартість за період з 24.02.2010 року по 27.06.2012 року на 72 662,00 грн., за квітень 2010 року - 6 662,00 грн., травень 2010 року - 3 970,00 грн., червень 2010 року - 14 588,00 грн., липень 2010 року - 9 210,00 грн., серпень 2010 року - 7 400,00 грн., вересень 2010 року - 4 360,00 грн., жовтень 2010 року - 2 388,00 грн., листопад 2010 року - 5 528,00 грн., грудень 2010 року - 1 874,00 грн., червень 2011 року - 4 719,00 грн., липень 2011 року - 4 316,00 грн., серпень 2011 року - 4 455,00 грн., вересень 2011 року - 3 192,00 грн.

За результатами перевірки складений акт від 23.10.2012 року № 2097/17-02/2076608884/326 (а.с. 26-51).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89 648,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 72 662,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 986,75 грн. та податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС від 05.02.2013 року № 0000251701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17 050,79 грн., у т.ч. за основним платежем - 13 640,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 410,16 грн. (а. с. 75-78).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про наявність у позивача на час проведення перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за 2010 рік по операціям з контрагентами ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит - Груп", ПП "Гранд Продукт", ПП "Кримторг" свідчать акти про неможливість проведення зустрічних звірок від 06.04.2012 року № 24/22/34946788, 9/22/35941644, 19/22/36693415.

З 09.03.2011 року тривалістю 10 робочих днів відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 24.02.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 10.03.2011 року № 563/17-1/2076608884/84 (а.с. 12-23).

В ході перевірки, яка проводилась у приміщенні ДПІ у м. Ялті суцільним порядком перевірені оригінали податкових накладних, товарних накладних, фіскальних чеків, отриманих від постачальників, договори з контрагентами - постачальниками ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит - Груп", ПП "Гранд Продукт" та ПП "Кримторг", банківські виписки та інші документи.

Згідно з актом перевірки не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи, які визнані судом недійсними (п. 1.15).

З 01.01.2011 року порядок формування податкового кредиту визначений у статті 198 Податкового кодексу.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

19.09.2010 року між ПП "Укрторгпартнер" (Продавець) та позивачем (Покупець) укладений договір купівлі - продажу № 88, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця майно (продукти харчування і товари господарського призначення), що належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти вказане майно та оплатити його. Найменування, комплектність та якість згідно заявок покупця та видаткових накладних на товар (а.с. 79).

Постачання здійснюється за рахунок та силами покупця. Ціна договору становить 500 000,00 грн. Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Форма оплати - безготівковий розрахунок. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року (п.п. 1.3, 2.1, 3.1-3.2, 4.3 Договору).

За 2011 рік позивач отримав від ПП "Укрторгпартнер" товар на загальну суму 100 092,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16 682,00 грн.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується наданими ПП "Укрторгпартнер" первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 14.06.2011 року № 199 на загальну суму 10 434,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 739,00 грн., 20.06.2011 року № 290 на загальну суму 17 880,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 980,00 грн., 01.07.2011 року № 28 на загальну суму 4 200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 700,00 грн., 11.07.2011 року № 167 на загальну суму 10 776,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 796,00 грн., 18.07.2011 року № 266 на загальну суму 10 920,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 820,00 грн., 10.08.2011 року № 158 на загальну суму 7 896,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 316,00 грн., 10.08.2011 року № 159 на загальну суму 8 244,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 374,00 грн., 15.08.2011 року № 225 на загальну суму 7 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 250,00 грн., 29.08.2011 року № 418 на загальну суму 3 090,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 515,00 грн., 06.09.2011 року № 68 на загальну суму 4 992,00 грн., у т.ч. ПДВ всумі 832,00 грн., 13.09.2011 року № 125 на загальну суму 14 160,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 360,00 грн.; видатковими накладними від 14.06.2011 року № 1253 на загальну суму 10 434,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 739,00 грн., 20.06.2011 року № 1300 на загальну суму 17 880,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 980,00 грн., 01.07.2011 року № 01561 на загальну суму 4 200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 700,00 грн., 11.07.2011 року № 1616 на загальну суму 10 776,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 796,00 грн., 18.07.2011 року № 1681 на загальну суму 10 920,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 820,00 грн., 10.08.2011 року № 2090 на загальну суму 7 896,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 316,00 грн., 10.08.2011 року № 2091 на загальну суму 8 244,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 374,00 грн., 15.08.2011 року № 2161 на загальну суму 7 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 250,00 грн., 29.08.2011 року № 2321 на загальну суму 3 090,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 515,00 грн., 06.09.2011 року № 2291 на загальну суму 4 992,00 грн., у т.ч. ПДВ всумі 832,00 грн., 13.09.2011 року № 2688 на загальну суму 14 160,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 360,00 грн. (а.с. 82-114).

Наявні в матеріалах справи документи відповідають нормативним вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, а тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з отримання позивачем товарів за договором з ПП "Укрторгпартнер".

Отримавши від ПП "Укрторгпартнер" податкові накладні позивач включив відображені в них суми ПДВ до складу податкового кредиту на суму 16 682,00 грн., що відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Таким чином, документами бухгалтерського обліку позивача підтверджується реальне здійснення господарських операцій по виконанню договору, укладеного з ПП "Укрторпартнер".

Актом перевірки також не встановлено відсутність будь - яких первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам між позивачем та її контрагентів.

Придбаний позивачем за договорами з ПП "Грандпродукт", ПП "Кримторг", ПП "Габарит - Груп" товар реалізований ТОВ "Керуюча компанія "Красотель", що підтверджується наявними в матеріалах справи договором від 01.03.2010 року № 88, укладеним між позивачем та ТОВ "Керуюча компанія "Красотель" та наданими у зв'язку з його виконанням податковими та видатковими накладними.

Окрім того, судова колегія зазначає, що перевіркою встановлено, що у 2011 році вартість закуплених товарів на суму без урахування ПДВ 83 410,00 грн. по постачальнику ПП "Укрторгпартнер" віднесена до валових витрат ФОП ОСОБА_2 Але у зв'язку з викладеним у ФОП ОСОБА_2 відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємством - постачальником ПП "Укрторгпартнер", а саме у 2011 році в сумі 83 410,00 грн. в розумінні п. 177.2 ст. 177 ПК України відсутність первинних документів, які б свідчили про реальність здійснення фінансово - господарських операцій з придбання ТМЦ у ПП "Укрторгпартнер", а ті документи, що надані до перевірки з урахуванням викладеного не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Таким чином, перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених у декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки встановлено їх завищення на суму 83 410,00 грн., в результаті допущеного порушення, що відображено вище.

Відповідно до даних додатку 7 до декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік та результатів камеральної перевірки сума податку на доходи фізичних осіб складає 1 602,97 грн. Нараховано та сплачено авансових платежів з податку з доходів фізичних осіб у сумі 2 500,00 грн., сума податку, що підлягає поверненню з бюджету складає 897,03 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік встановлено його заниження в сумі 12 511,50 грн.

У 2011 році позивач знаходилась на загальній системі оподаткування та зареєстрована як платник податку на додану на доходи фізичних осіб- підприємців.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем за 2011 рік позивачем самостійно задекларовано доходи в сумі 96 032,78 грн., витрати в сумі 85 346,32 грн. Чистий дохід становить 10 686,46 грн. Сума авансових платежів з податку, сплачених платником податку протягом звітного (податкового) періоду становить 2 500,00 грн.

Витрати позивача, які формували собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг у сумі 85 346,32 грн. (у т.ч. з ПП "Укрторгпартнер" в сумі 83 410,00 грн.) є витратами за період з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року, в якому позивач отримав дохід від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг ТОВ "Керуюча компанія "Красотель" в сумі 96 032,78 грн. без урахування ПДВ.

Крім того, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку встановлено реальність здійснення господарських операцій з ПП "Укрторгпартнер".

Враховуючи викладене, позивачем правомірно задекларований чистий дохід за період роботи з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року.

В акті перевірки відповідач посилався на акти проведених перевірок платників податків ПП "Укрторгпартнер" (акт від 06.04.2012 року № 19/22/36693415), ПП "Габарит - Груп" (акт від 06.04.2012 року № 9/22/35941644), ПП "Гранд Продукт" (акт від 06.04.2012 року № 24/22/34946788), ПП "Кримторг" (акт від 06.04.2012 року № 22/22/32271261), відповідно до яких встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання, а також не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками. Крім того, встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Укрторпартнер", ПП "Габарит - Груп", ПП "Гранд Продукт" та ПП "Кримторг" від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, відповідач дійшов висновку, що податкова вигода сформована від сумнівних постачальників та підлягає коригуванню по ланцюгу постачання.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 у справі № 801/1606/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко