Ухвала суду № 34294166, 17.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 876/10205/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, а.с.46-50) просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 453 від 24.07.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1; визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт №2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року; визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо викладення в акті висновків про нікчемність вчинених правочинів ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Винбарел"; визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по зменшенню ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту в єдиній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Державної податкової служби України по господарських операціях з контрагентами позивача - продавцями послуг (робіт, товарів) ТОВ "Винбарел" за обревізований період; визнати протиправними дії щодо сторнування в обліковій картці позивача валових витрат по операціях з переліченими контрагентами-продавцями послуг (робіт, товарів) та валових доходів позивача сформованих по перелічених контрагентах-покупцях за обревізований період.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже, й не виключає їх судового захисту. Вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки - неправомірні, а тому порушують його права та інтереси, створюють невизначеність у господарських правовідносинах за участю контрагентів, договори з якими відповідач вважає нікчемними. Зазначає, що об'єктом захисту у даній справі, є інтерес позивача, який полягає у прагненні до користування матеріальними і нематеріальними благами, зокрема правами, які виникли з договорів, укладених з контрагентом ТОВ "Винбарел". Оскільки ці договори є первинними документами, на підставі яких було сформовано валові доходи та витрати, а також сума податкового кредиту з податку на додану вартість, їх оцінка з боку податкового органу як нікчемних свідчить про невизнання прав, які випливають з вищенаведених договорів, а отже породжують спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Враховуючи вищенаведені обґрунтування незаконності висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів та необґрунтованості доводів про допущені з боку позивача порушення вимог ст.ст.185, 187,188, п.198.1,198.2,198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, вважає дії ДПІ в Залізничному районі по зменшенню позивачу податкового зобов'язання і податкового кредиту та внесення змін в облікову картку по податку на прибуток, здійснених на підставі акту перевірки, протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" (ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 2848/17-20/НОМЕР_1 від 12.09.2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відновити детальну інформацію по платнику податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (РНОК: НОМЕР_1) в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, а саме: відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року по взаємовідносинах із ТОВ "Винбарел" та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не враховано, що той факт, що у зв'язку з ненаданням в повному обсязі позивачем пояснень та підтверджуючих документів з фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Винбарел" за період з 01.01.2012 року по 28.02.2012 року на запити відповідача №6325/10/17-20 від 21.05.2012 року та №7817/10/17-317 від 06.06.2012 року, начальником ДПІ в Залізничному районі у відповідності до пп.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України видано наказ № 453 від 24.07.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та складено повідомлення від 24.07.2012 року №;12128/10/17-20 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин ТОВ "Винбарел" за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року. Вказані наказ та повідомлення були скеровані рекомендованим листом на адресу реєстрації позивача. Відтак, оскаржувані дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова є правомірними. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради як фізична особа - підприємець 02 липня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.122).

Свідоцтвом №НОМЕР_3 від 15 липня 1998 року стверджується реєстрація ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість 15.07.1998 року (а.с.124).

14 січня 2010 року Міністерство аграрної політики України видало ФОП ОСОБА_1 ліцензію серії НОМЕР_4 на здійснення господарської діяльності у виді оптової торгівлі насінням (а.с.125).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АС №324525 підтверджується, що видом діяльності позивача є оптова торгівля фруктами та овочами (а.с.123).

Судом встановлено, що 24 липня 2012 року начальником ДПІ у Залізничному районі м.Львова, відповідно до вимог п.п.78.1.1, п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, у зв'язку з наданням не в повному обсязі позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на запити ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 6325/10/17-20 від 21 травня 2012 року та №67817/10/17-317 від 06 червня 2012 року, прийнято Наказ № 453 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с.108).

У період з 03 по 05 вересня 2012 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" (код ЄДРПОУ 34901878) за січень 2012 року та правомірності декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року, якою встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "Винбарел" (код ЄДРПОУ 34901878) за період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2012 року на загальну суму 865602,77 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 652556,92 грн., лютий 2012 року в сумі 213045,85 грн.; п.44.1 ст.44, п. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст.187 ПК України, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, наказу ДПА України №41 від 25 січня 2011 року, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2012 року на загальну суму 865602,77 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 652556,92 грн., лютий 2012 року в сумі 213045,85 грн. по безтоварних операціях, проведених з УДППЗ "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045).

За результатами перевірки складено Акт №2848/17-20/НОМЕР_1 від 12 вересня 2012 року (а.с.7-23), проте суми грошових зобов'язань позивачу не визначались, податкові повідомлення - рішення не виносились.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з недоведеності податковим органом обставин, які б свідчили про фактичне нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та валових витрат за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо правомірності дій відповідача по формуванню висновків про безтоварність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, викладених в Акті перевірки №2848/17-20/НОМЕР_1 від 12 вересня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади … при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Об'єктом захисту в адміністративному судочинстві є порушені суб'єктом владних повноважень права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

У Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Об'єктом захисту у спірних правовідносинах є інтерес позивача, який полягає у прагненні до користування матеріальними і нематеріальними благами, зокрема правами, які виникли у взаємовідносинах з ТОВ "Винбарел". Оскільки в результаті виконання взятих на себе зобов'язань з господарських операцій з цим суб'єктом господарювання надалі було сформовано валові доходи та витрати, а також податковий кредит з податку на додану вартість, їх оцінка з боку податкового органу як безтоварних свідчить про невизнання прав, які випливають з вищенаведених взаємовідносин, а отже породжують спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах.

Колегія суддів вважає, що вказаний інтерес позивача виник з передбачених законом підстав, є легальним, а тому може бути самостійним об'єктом судового захисту.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне твердження позивача про порушення його прав чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки ДПІ в Залізничному районі м.Львова є суб'єктом владних повноважень, які реалізуються у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у формулюванні висновків акту перевірки. Та обставина, що акт перевірки чи його висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не означає, що такі не можуть порушувати права чи інтереси позивача, а отже й не виключає їх судового захисту.

Оскільки за наслідками перевірки ДПІ в Залізничному районі м.Львова не виносила податкових повідомлень-рішень, які платник податків (позивач) міг би оскаржити, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач не має іншого способу захисту порушених прав та інтересів, крім як оскарження дій податкового органу, є правильним.

Тому покликання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення не взято до уваги, що позивачем фактично оскаржуються висновки акту перевірки, який не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що в свою чергу виключає можливість його оскарження в судовому порядку, не приймаються судом до уваги та спростовуються наведеними вище обґрунтуваннями.

Щодо покликань апелянта на порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 ПК України в частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "Винбарел" на загальну суму 865602,77 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У спірних правовідносинах, даючи оцінку правомірності формування позивачем - платником податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування з цього податку, необхідно проаналізувати первинні документи, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Винбарел" надано видаткові накладні на придбаний товар: № РН-0016011 від 16.01.2012 року на суму 59650,80 грн., № РН-0016012 від 16.01.2012 року на суму 59484,66 грн., № РН-0017011 від 17.01.2012 року на суму 57893,40 грн., № РН-0017011 від 17.01.2012 року на суму 59564,44 грн., № РН-0018011 від 18.01.2012 року на суму 59565,30 грн., № РН-0019011 від 19.01.2012 року на суму 59905,57 грн., № РН-0020011 від 20.01.2012 року на суму 57521,35 грн., № РН-0030011 від 30.01.2012 року на суму 863760,00 грн., № РН-0030012 від 30.01.2012 року на суму 887088,00 грн., № РН-0031012 від 31.01.2012 року на суму 887232,00 грн., № РН-0031013 від 31.01.2012 року на суму 863676,00 грн., № РН-0024025 від 24.02.2012 року на суму 59798,10 грн., № РН-0025021 від 25.02.2012 року на суму 51120,00 грн., № РН-0027024 від 27.02.2012 року на суму 344289,00 грн., № РН-0028021 від 28.02.2012 року на суму 390096,00 грн., № РН-0029021 від 29.02.2012 року на суму 432972,00 грн. (а.с.195-210).

Факт здійснення фінансово-господарських операцій також підтверджується податковими накладними № 3 від 16.01.2012 року на суму 59650,80 грн., № 4 від 16.01.2012 року на суму 59484,66 грн., № 6 від 17.01.2012 року на суму 57893,40 грн., № 7 від 17.01.2012 року на суму 59564,44 грн., № 10 від 18.01.2012 року на суму 59565,30 грн., № 11 від 19.01.2012 року на суму 59905,57 грн., № 12 від 20.01.2012 року на суму 57521,35 грн., № 20 від 30.01.2012 року на суму 863760,00 грн., № 21 від 30.01.2012 року на суму 887088,00 грн., № 35 від 31.01.2012 року на суму 887232,00 грн., № 36 від 31.01.2012 року на суму 863676,00 грн., № 57 від 24.02.2012 року на суму 59798,10 грн., № 59 від 25.02.2012 року на суму 51120,00 грн., № 63 від 27.02.2012 року на суму 344289,00 грн., № 77 від 28.02.2012 року на суму 390096,00 грн., № 82 від 29.02.2012 року на суму 432972,00 грн. (а.с.179-194).

Позивачем представлено платіжні доручення, що свідчать про перерахування коштів контрагенту ТОВ "Винбарел" за куплене насіння: № 17 від 28.02.2012 року на суму 145000,00 грн., № 18 від 28.02.2012 року на суму 148650,00 грн., № 46 від 03.04.2012 року на суму 95966,62 грн., № 84 від 06.06.2012 року на суму 94000,00 грн., № 86 від 11.06.2012 року на суму 160000,00 грн., № 88 від 13.06.2012 року на суму 145000,00 грн., № 90 від 15.06.2012 року на суму 250000,00 грн., № 89 від 15.06.2012 року на суму 250000,00 грн., № 96 від 03.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 97 від 04.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 100 від 12.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 101 від 16.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 102 від 16.07.2012 року на суму 150000,00 грн., № 103 від 18.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 104 від 18.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 105 від 23.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 106 від 23.07.2012 року на суму 250000,00 грн., № 107 від 25.07.2012 року на суму 140000,00 грн., № 108 від 26.07.2012 року на суму 140000,00 грн., № 109 від 26.07.2012 року на суму 160000,00 грн., № 114 від 29.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 115 від 29.07.2012 року на суму 200000,00 грн., № 117 від 02.08.2012 року на суму 135000,00 грн., № 118 від 03.08.2012 року на суму 165000,00 грн., № 119 від 03.08.2012 року на суму 200000,00 грн., № 120 від 06.08.2012 року на суму 250000,00 грн., № 126 від 09.08.2012 року на суму 300000,00 грн., № 127 від 10.08.2012 року на суму 200000,00 грн., № 129 від 14.08.2012 року на суму 65000,00 грн. (а.с.132-161).

Крім того, на вимогу суду першої інстанції позивачем представлено докази використання придбаного у ТОВ «Винбарел» товару у власній господарській діяльності шляхом реалізації його через комісіонерів за договорами комісії, а саме: договір комісії № 15-369 від 01.11.2010 року, згідно з п.1.1 якого комісіонер Львівська дирекція УДППЗ «Укрпошта» зобов'язується за винагороду здійснити в інтересах комітента ФОП ОСОБА_1 реалізацію посадкового насіння через безбалансові виробничі підрозділи комісіонера (а.с.231-233); специфікацію №1 до договору комісії №15-369 від 01.11.2010 року (а.с.234-235); звіт комісіонера №1 від 29.02.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за лютий 2012 року (а.с.239); звіт комісіонера №3 від 30.03.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за березень 2012 року (а.с.240); звіт комісіонера № 4 від 28.04.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за квітень 2012 року (а.с.241); звіт комісіонера № 6 від 31.05.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за травень 2012 року (а.с.242); звіт комісіонера № 8 від 27.06.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за червень 2012 року (а.с.243); звіт комісіонера № 9 від 31.07.2012 року до договору комісії № 15-369 від 01.11.2010 року про реалізацію насіння посадкового за липень 2012 року (а.с.244); договір комісії № 09-536 від 15.12.2011 року згідно з п. 1.1 якого комісіонер Хмельницька дирекція УДППЗ «Укрпошта» зобов'язується за винагороду здійснити в інтересах комітента ФОП ОСОБА_1 реалізацію насіння пакетованого овочевих культур та квітів (а.с.236-237); специфікацію до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року (а.с.238); звіт комісіонера № 1 від 06.03.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року (а.с.245); звіт комісіонера № 2 від 20.03.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.03.2012 року по 15.03.2012 року (а.с.246); звіт комісіонера № 3 від 06.04.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 16.03.2012 року по 31.03.2012 року (а.с.247); звіт комісіонера № 4 від 07.05.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року (а.с.248); звіт комісіонера № 5 від 07.06.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року (а.с.249); звіт комісіонера № 6 від 19.06.2012 року до договору комісії № 09-536 від 15.12.2011 року про реалізацію товарної продукції за період з 01.06.2012 року по 15.06.2012 року (а.с.250); довідку економічної доцільності на прикладі певних видів товару (а.с.251).

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними у встановленому порядку вищевказаних договорів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження реальності проведених операцій з вказаними контрагентами подано ряд первинних документів, зокрема податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Факт отримання позивачем податкової накладної за результатами придбання товару дає право віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство не встановлює. І лише відсутність податкової накладної безумовно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в Постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10, який зазначив, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відтак, колегія суддів ввважає, що судом першої інстанції за результатами дослідження належних та допустимих доказів у справі зроблено правильний висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Винбарел", а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Даючи правову оцінку висновку суду першої інстанції щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року, колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до наказу ДПА України від 24.05.2011 року № 306 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)» зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Аналіз наведених законодавчих приписів та фактичних обставин справи дає підстави вважати, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як для підстави внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодженості у встановленому законом порядку.

У матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність внесення відповідачем змін до єдиної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України про зменшення значення податкового кредиту, сформованого позивачем по господарських операціях з ТОВ "Винбарел".

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що ДПІ в Залізничному районі м.Львова належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність своїх дій при проведенні перевірки та відображення висновків, викладених в акті перевірки, в електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Оскільки постанова Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі №2а-8592/12/1370 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування про призначення перевірки ФОП ОСОБА_1, визнання протиправними дій ДПІ в Залізничному районі м.Львова щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів вчинених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Винбарел", визнання протиправними дій щодо сторнування в обліковій картці позивача валових витрат та валових доходів за результатами проведеної перевірки, не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржувану постанову в вищевказаній частині.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Винбарел" та правомірності декларування сум податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість та зобов'язання ДПІ у Залізничному районі м. Львова відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року за взаємовідносинами із ТОВ "Винбарел" та УДППЗ «Укрпошта», правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі №2а-8592/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець