Ухвала суду № 34293365, 17.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 26616/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року у справі за позовом прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» про стягнення заборгованості по платежах,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Личаківського району м.Львова звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» (далі - ВАТ «Прикарпатпромарматура») про стягнення заборгованості по платежах, штрафних санкціях, пені, в якому зазначає, що у відповідача утворилась через несплату ним страхових внесків на загальнообов»язкове пенсійне страхування за період з 20.01.2009р. по 20.11.2009р., штрафних санкцій та пені заборгованість у розмірі 309207,83 грн., яка підлягає стягненню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Зобов»язано стягнути з відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» на користь управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова 309207 грн. 83 коп. боргу зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій і пені.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки у відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» станом на день розгляду справи не сплачені самостійно нараховані страхові внески (недоїмка), то вимоги позивача є обґрунтованими.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - відкрите акціонерне товариство «Прикарпатпромарматура», яке покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просить його скасувати.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно повідомлення про взяття на облік юридичної особи від 12.04.2010 р., ВАТ «Прикарпатпромарматура» є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З Довідки про заборгованість до управління Пенсійного фонду України по ВАТ «Прикарпатпромарматура», вбачається, що за період з 20.01.2009р. по 20.11.2009р. ВАТ «Прикарпатпромарматура» має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у розмірі 309207,83 грн., в тому числі недоїмка по основному платежу складає 126270,69 грн., по штрафних фінансових санкціях 194007,20 грн. та по пені 49450,16 грн., сплачено 60520,22 грн.

Відповідно до ст. 14 п. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р. роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 Закону №1058 вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов»язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 6 ст. 20 згаданого Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 2 ст. 106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 згаданого Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

На підставі вищенаведеної норми, позивачем були прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені:

-№ 300/04/00218319 від 09.04.2009р., яке було отримане відповідачем 17.04.2009р., що засвідчується наявним у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №1397956;

-№299/04/00218319 від 09.04.2009р., яке було яке було отримане відповідачем 14.04.2009р., що засвідчується підписом головного бухгалтера Косидор Л.М.;

-№ 203/04/0218319 від 19.03.2009р., яке було яке було отримане відповідачем 23.03.2009р., що засвідчується підписом головного бухгалтера Косидор Л.М.;

-№ 204/04/0218319 від 19.03.2009р., яке було яке було отримане відповідачем 23.03.2009р., що засвідчується підписом головного бухгалтера Косидор Л.М.;

-№ 205/04/0218319 від 19.03.2009р., яке було яке було отримане відповідачем 23.03.2009р., що засвідчується підписом головного бухгалтера Косидор Л.М.

Дана вимога Пенсійного фонду про сплату заборгованості у встановленому законом порядку відповідачем не сплачена, в судовому порядку не оскаржена, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення недоїмки, згідно ст.106 ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У відповідності до вимог ст. 106 згаданого Закону, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідачем не подано доказів в спростування вимог позивача, зокрема доказів в підтвердження сплати суми заборгованості по страхових внесках на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування. Отже, заборгованість відповідача в сумі 309207,83 грн. залишається непогашеною, а тому згідно ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відкритим акціонерним товариством «Прикарпатпромарматура» станом на день розгляду справи не сплачені самостійно нараховані страхові внески (недоїмка), то вимоги позивача про їх стягнення підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року у справі № 2а-8327/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський