Ухвала суду № 34291612, 22.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року справа №805/12011/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Старосуда М.І.,

секретар Полторацька С.С.

за участі:

представника позивача Коваленка О.В.,

представника відповідача Касьян О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Артемвугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 805/12011/13-а за позовом державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій незаконними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій незаконними та скасування рішень № 2693/32270533, № 2694/32270533 від 24.05.2013 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управління Пенсійного фонду незаконно застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок за період з 28.03.2013 р. по 08.04.2013 р., та за період з 29.04.2013 р. по 16.05.2013 р. На думку позивача, оскільки він сплатив 1/3 частини недоїмки єдиного внеску, то відповідач, неправомірно погашав недоїмку, штрафи та пеню, які виникли раніше всупереч Закону України № 2464. Просив дії відповідача визнати незаконними та скасувати рішення № 2693/32270533, № 2694/32270533 від 24.05.2013 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушень вимог закону з боку відповідача, а тому рішення про застосування штрафних санкцій є законним та обґрунтованим.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи в межах апеляційної скарги та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міського району м. Горлівки № 2693/32270533 від 24.05.2013 року до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 439288,48 грн., та пеню у розмірі 48161,84 грн. (0,1 % на суми недоїмки) (а.с.25).

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міського району м. Горлівки № 2694/32270533 від 24.05.2013 року до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 388834,56 грн., та пеню у розмірі 65841,09 грн. (0,1 % на суми недоїмки) (а.с.26).

Позивач звернувся зі скаргою на вищевказані рішення Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міського району м. Горлівки до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2013 р. № 5250/08 скаргу позивача на рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та пені залишено без задоволення (а.с.23).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 355 від 08.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 11900258,49 грн.; платіжним дорученням № 474 від 16.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 12100825,65 грн.; відповідно до платіжного доручення № 2945 від 03.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 878,24 грн.; платіжним дорученням № 2940 від 03.04.2013 р. позивачем сплачено єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 1217,58 грн.; згідно платіжного доручення № 2946 від 03.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 12640,87 грн.; відповідно до платіжного доручення № 2941 від 03.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 16809,42 грн.; відповідно до платіжного доручення № 2952 від 04.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 542,40 грн.; відповідно до платіжного доручення № 3487 від 30.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 521,50 грн.; відповідно до платіжного доручення № 3488 від 30.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 7200,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4107 від 30.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 56,50 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4109 від 30.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 3880,80 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4109 від 30.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 3880,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4274 від 13.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 200,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4275 від 13.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 3000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4281 від 13.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 668,16 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4282 від 13.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 9224,84 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4285 від 14.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 1137,46 грн.; відповідно до платіжного доручення № 4286 від 14.05.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 15546,26 грн.; відповідно до платіжного доручення № 355 від 08.04.2013 р. позивач сплатив єдиний соціальний внесок на рахунок УПФУ в Ц- Міському районі м. Горлівки, в розмірі 11900258,49 грн. (а.с.32-45; 58; 68-71).

Таким чином, позивачем 1/3 частини недоїмки з єдиного внеску сплачена на момент розгляду справи, але після сплати 1/3 частини недоїмки в нього залишалася недоїмка по сплаті єдиного внеску.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Строки сплати єдиного внеску, в тому числі для гірничих підприємств, до 12.06.2012 року були визначені частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, відповідно до якої платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

15.05.2012 року Законом України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 12.06.2012 року, абзац перший частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI доповнений словами "крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом".

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до пункту 6 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 11 та 12 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Вказаний порядок детально відображено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, відповідно до пп. 7.2.2 п. 7 розділу VII якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки позивачем єдиний внесок у 2013 році сплачувався несвоєчасно, а тому підстав для задоволення позовних вимог щодо його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки діючим законодавством сплата єдиного внеску та застосування штрафних санкцій та пені не ставляться в залежність від виду фінансування платника внеску або від його фінансового стану. Звільнення від сплати штрафу та пені у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску Законом № 2464 не передбачено.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо застосування до підприємства штрафу у розмірі та пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску відповідно до рішень відповідача № 2693/32270533, № 2694/32270533 від 24.05.2013 р.

Посилання позивача в апеляційні скарзі на ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VІ колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вказаної норми про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Отже, конструкція вказаної норми передбачає погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики не конкретного рішення посадової особи територіального органу Пенсійного фонду, а відповідного порядку застосування фінансових санкцій, як правильно в постанові зазначив суд першої інстанції.

Доводи апелянта про порушення позивачем строків прийняття оскаржуваного рішення спростовуються положеннями частини 16 статті 25 Закону № 2464, за якою строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Вимоги ж частини 14 статті 25 Закону № 2464 та пп. 7.7 п. 7 Інструкції № 21-5 щодо триденного строку стосуються терміну надіслання рішення про застосування штрафних санкцій та пені на адресу платника внесків, а не строку для винесення такого рішення, про що також вірно зазначено в постанові судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Артемвугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 805/12011/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 805/12011/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

М.І.Старосуд