Ухвала суду № 34291512, 18.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року справа №805/5244/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Філипенко Є.С.,

від відповідача: Бозієва В.М.,

від третьої особи1: не з'явився,

від третьої особи2: не з'явився,

від третьої особи3: не з'явився,

від третьої особи4: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013р. по справі № 805/5244/13-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Державної фінансової інспекції України до Публічного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро радіотехнічних приладів», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м.Донецька, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецький міський центр зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені у вимозі від 21.11.2012 р. № 05-14/934,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро радіотехнічних приладів», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецький міський центр зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені у вимозі від 21.11.2012 р. № 05-14/934.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна фінансова інспекція в Донецькій області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що ними правомірно заявлені вимоги про зобов'язання виконати дії, зазначені у вимозі від 21.11.2012 р. № 05-14/934, оскільки актом ревізії встановлено порушення відповідачем вимог статей 13, 18, 97 КЗпП України, ст.ст. 2, 5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 5, 7, 9, 14 Закону України «Про колективні договори».

Представники третіх осіб в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, про що складено відповідний акт № 05-21/66 від 15.10.2012 року та прийнято вимогу № 05-14/934 від 21.11.2012 року, якою відповідача зобов'язано провести певні заходи по усуненню порушень, зокрема, в порядку та розмірах, встановлених ст..ст. 130,133,136 КЗпП України, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, винних у зайвих грошових виплатах коштів та провести коригування перерахувань до державних цільових фондів у сумі 470,4 тис.грн.

Актом ревізії встановлено порушення відповідачем вимог статей 13, 18, 97 КЗпП України, ст.ст. 2, 5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 5, 7, 9, 14 Закону України «Про колективні договори», розділу 4 «Гарантії по оплаті праці» додатку №10 до Положення про преміювання керівників, наукових, інженерно-технічних робітників та службовців Колективного договору на 2005-2010 рік (зі змінами) при здійсненні видатків з оплати праці на загальну суму 1 274,9 тис. грн., у тому числі на винагороду працівникам ПАТ «Спеціальне конструкторське бюро радіотехнічних приладів» за загальними результатами роботи за підсумками 2008 року на суму 699, 3 тис. грн.; премії за підсумками І кварталу 2009 року на суму 543,7 тис. грн.; доплати матеріально-відповідальним особам на суму 31,9 тис. грн., внаслідок чого зайво нараховано та сплачено внесків до державних цільових фондів на загальну суму 470,4 тис. грн.

З матеріалів справи вбачається, що у березні-квітні 2009р. працівникам позивача нараховувалась та сплачувалась винагорода за загальними результатами роботи за підсумками 2008 року та квартальна премія за підсумками 1 кварталу 2009р. на підставі наказів голови правління ВАТ «СКБРП» ДП ДАХК «Топаз» № 24 від 30.03.2009 року «Про виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумками 2008 року» та № 21 від 27.03.2009 року «О преміюванні», які погоджені з профспілковим представником ВАТ «СКБ РТП».

Наказом № 24 від 30.03.2009 року «Про виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумками 2008 року» на підставі п.4.23 Колективного договору та Положення про порядок і умови виплати винагороди робітникам підприємства за загальні результати роботи за підсумками 2008 року прийняти рішення нарахувати одноразову винагороду робітникам підприємства, відповідно до діючого Положення, витрати віднести до фонду оплати праці до розділу «Інші заохочувальні та компенсаційні виплати».

Згідно наказу № 21 від 27.03.2009 року «О преміюванні» за виконання робіт в рамках договору від 01.09.2004р. №5-04 прийнято рішення преміювати робітників підприємства, які знаходяться у штаті станом на 1 квітня 2009 року, відповідно до Положення, яке є додатком №1 до цього наказу, здійснити нарахування та виплату премії до заробітної плати березня 2009 року, витрати віднести до фонду оплати праці до розділу «Інші заохочувальні та компенсаційні виплати».

Наказом від 15.02.2008р. № 13 погодженим з профспілковим комітетом підприємства, прийнято рішення здійснювати доплату матеріально-відповідальним особам за контроль і збереження матеріальних цінностей з урахуванням відпрацьованого часу.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Статтею 8 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що державне регулювання оплати праці обмежено встановленням розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснює свою діяльність за рахунок державних коштів, та не отримує дотацій з бюджету.

Згідно ст.15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Аналогічні приписи містяться у частині 2 статті 97 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про колективні договори та угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що між адміністрацією та трудовим колективом підприємства 10 листопада 2005 року укладено Колективний договір, який зареєстровано виконавчим комітетом Куйбишевської районної ради м.Донецька 14 грудня 2005 року за №446, у п. 4.23 якого передбачено здійснення преміювання працівників підприємства залежно від фінансового становища, що склалося на підприємстві.

Суд апеляційної інстанції також погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено тих обставин, що при виплаті відповідачем спірних виплат державі спричинено матеріальну шкоду у вигляді несплати дивідендів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, спірні виплати відповідачем здійснені не за рахунок прибутку підприємства, а за рахунок фонду оплати праці, грошові кошти якого не входять до складу чистого прибутку підприємства, а отже з них не підлягають нарахуванню та сплаті дивіденди. Згідно до пояснень відповідача, виплачені суми премій були включені до вартості наданих ним послуг контрагентам за договорами, за якими було отримано відповідні суми доходу.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за приписами частини 2 якої обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Враховуючи, що страхові внески були обчислені відповідачем виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), зокрема, виплаченої спірної суми винагороди, на які нараховуються страхові внески, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вимоги позивача щодо проведення коригування перерахувань до державних цільових фондів у сумі 470,4 тис. грн..

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013р. по справі № 805/5244/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013р. по справі №805/5244/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 жовтня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 жовтня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок