Постанова № 34291200, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 200/6206/13-а (2а/200/305/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 17 червня 2013 року у справі № 200/6206/13-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльність при визначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року позивачі звернулись з адміністративним позовом до суду в якому просили визнати протиправною бездіяльність відповідача в призначенні пенсії за віком. Зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком та інші пенсійні надбавки на підставі визначених законодавством, як непрацюючим громадянам, починаючи з дати звернення 29.04.2013 року. Покласти обов'язок по забезпечення виконання рішення на начальника УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ відповідно до частини 1 статті 257 КАС України. Зобов'язати відповідача, відповідно п. 4 ч.1 статті 163 КАС України, в місячний строк надати до суду звіт щодо виконання судового рішення.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі народились в України. До виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль у 1997 мешкали у місті Дніпропетровськ.

Позивачі були прийняті на консульській облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль 25 серпня 1999 року та прийняті на постійне проживання, про що зазначено у закордонному паспорті, який є власністю України та дійсний до 09.12.2017 року.

29 квітня 2013 року представник позивачів діючи від їх імені на підставі довіреності, звернувся до відповідача з заявами про призначення пенсії (а.с. 20,21).

Листом від 07 травня 2013 року № Ж-95 „Щодо призначення пенсії" позивачам відмовлено в призначенні пенсії за віком з тих підстав, що відповідно до пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституцією України встановлено, що право громадян на соціальний захист передбачено у Законі України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законі України „Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно пункту 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) заявника.

Згідно п.16 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсі), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.

За приписами п.29 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону України „Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Позивачі є громадянами України і у відповідності до частини 1 статті 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності відповідного страхового стажу набули право на отримання пенсії за віком.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишити будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожний громадянин України, у тому числі особа пенсійного віку має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

За вказаних обставин позивачам не може бути відмовлено в отриманні передбаченого статтею 46 Конституції України соціального захисту у вигляді виплати пенсії, оскільки позбавлення позивача такого права суперечить Конституції України, про що вказано у Рішенні Конституційного Суду України, яке є безумовною підставою для нарахування та виплати пенсії позивачам.

Відмова управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська у призначенні пенсії за віком позивачам полягає у тому що документи подані не за місцем проживання (реєстрації) заявника та документи про стаж, вік та заробітну плату подані не в оригіналах.

Зазначені підстава не можуть бути законними та обґрунтованими, оскільки відповідно до довідок від 10.04.2013 року, які надані Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зазначено, що до виїзду на постійне місце проживання, позивачі були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до подання заяв про призначення пенсії за віком відповідачу надані документи в оригіналі та копіях, відповідність копій оригіналом засвідчено представником відповідача при прийомі заяви про призначення пенсії тобто ті документи, які дають право на призначення пенсії за віком.

Стосовно клопотання позивачів щодо звернення до негайного виконання постанови суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав щодо покладення обов'язку забезпечення виконання рішення на начальника УПФ України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та зобов'язання відповідача в місячний строк надати суду звіт про виконання судового рішення, оскільки, відповідно до частини 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, і позивачем не доведено, що відповідачем буде порушено чинне законодавство України в частині виконання рішення суду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про відмову в задоволені адміністративного позову, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 17 червня 2013 року у справі № 200/6206/13-а скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, яка полягає у непризначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсії за віком.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська призначити та виплачувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсію за віком з 29 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров