Рішення № 34289754, 26.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10410/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» (надалі за текстом - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (надалі за тестом - ОСОБА_2), про відшкодування матеріальної та моральної.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2010 року о 14 год. 10 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Перемоги, 52 в м. Києві перед перестроюванням та зміною напрямку руху, не пропустив автомобіль, що призвело до зіткнення з автомобілем «BMW 520 і», д.н.з. НОМЕР_5, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (надалі за текстом - ДТП) було пошкоджено автомобіль позивача. З місця ДТП автомобіль «BMW 520 і», д.н.з. НОМЕР_5 було транспортовано евакуатором, у зв'язку з чим позивач понесено витрати у розмірі 350 грн.

З метою визначення матеріальної шкоди позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження. Відповідно до звіту № 07/09 від 20.09.2010 року матеріальна шкода складає 54 288 грн. 47 коп.За складення звіту позивачем було понесені додаткові витрати у розмірі 1 500 грн. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП. На момент ДТП автомобіль «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у ПрАТ «Провідна», згідно полісу ВС №6882297. У зв'язку з чим, ПрАТ «Провідна» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 490 грн. за виключенням франшизи. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 під час ДТП виконував службові обов'язки то відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди лягає на його роботодавця, а саме відповідача. Таким чином, матеріальна шкода становить 54 288 грн. 47 коп. за виключенням 24 490 грн. виплачених ПрАТ «Провідна», позивач просить стягнути з відповідача невідшкодовану частину у розмірі 32 098 грн. 47 коп.

Крім того, позивач просив стягнути моральну шкоду посилаючись, не те що протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачу не відшкодовані спричинені збитки, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, у зв'язку з чим просив стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, що викладені у позові та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином судовою повісткою зі зворотнім повідомленням (а.с. 26 - 27).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача та його представника, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, 16.08.2010 року о 14 год. 10 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Богдан», держномер НОМЕР_1 по просп. Перемоги, 52 в м. Києві, перед перестроюванням та зміною напрямку руху, не пропустив автомобіль, чим порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «BMW 520 і», д.н.з. НОМЕР_5. Внаслідок ДТП було автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджено Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2010 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 5).

Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження № 07/09 від 20.09.2010 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «BMW 520 і», д.н.з. НОМЕР_5 становить 54 288 грн. 47 коп. (а.с. 6 - 8)

Витрати позивача на проведення автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку склали 1 500 грн., що підтверджено квитанцією (а.с. 9).

Витрати позивача за транспортування автомобіля на евакуаторі склали 350 грн., що підтверджено квитанцією (а.с. 10).

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність перед третіми особами власника автомобіля «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Провідна», згідно полісу ВС №6882297 (а.с. 14). ПрАТ «Провідна» було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990 грн., що підтверджено квитанцією (а.с. 11).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про Практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування збитків повинно здійснюватись винною особою відповідно до реальної вартості втраченого майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з КП «Київпастранс».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що КП «Київпастранс» є особою відповідальною за заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

Судом встановлено, що сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП, яка не була відшкодована становить 32 098 грн. 47 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч. ч. 1 -2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем обґрунтовувалась вимога про відшкодування моральної шкоди душевними стражданнями яких він зазнав у зв'язку з тривалим не відшкодуванням спричинених збитків, в зв'язку з чим, останній змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, на підтвердження чого надав до суду епікриз (виписку) з історії хвороби.

Згідно наданого до суду епікризу (виписки) з історії хвороби вбачається, що позивач знаходився на лікуванні з 17.09.2012 року по 19.09.2012 року, в той час, як ДТП відбулась 16.08.2010 року. З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів причинно - наслідкового зв'язку між ДТП та спричиненим ушкодженням здоровя, позивачем до суду не надано. Доказів звернення за медичною допомогою після ДТП, позивачем до суду також не надавалось. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтувала та не довів факт спричинення йому моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, належними та допустимими доказами позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивачем пред'явлено не було, а відтак позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 320 грн. 98 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 23, 395, 396, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6, ст.ст. 10, 11, 59, 60,61, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 224 - 233, 294ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (Код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) суму спричиненого матеріально збитку у розмірі - 32 098 (тридцять дві тисячі дев'яносто вісім) гривень 47 копійок;

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити;

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (Код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 98 копійок;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк