Рішення № 34287114, 04.10.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2027/18831/12

2/2027/5926/12

2/643/707/13

04.10.2013 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.;

при секретарі - Нартовій К.О.;

за участю представника позивача - ОСОБА_1;

за участю представників відповідача - Руденко А.В., Пантюхової Г.В.,

Стегури К.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про скасування наказу про звільнення, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що наказом № 147-к від 29.10.2006 призначений на посаду начальника Харківського обласного управління «Харківекокомресурси» Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України, правонаступником якої є Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси», а Харківське обласне управління, начальником якого був позивач, відповідно перейменовано в Обласне управління «Харківекоресурси».

Наказом № 436-к від 18.10.2012 його звільнено з займаної посади через прогул, який мав місце 23 та 24.07.2012, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, проте в зазначений період часу він знаходився на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою.

Крім того, ніяких пояснень від ОСОБА_5 ніхто не вимагав і про звільнення він дізнався з наказу, який отримав лише 05.11.2012 поштою, отже позивач просить скасувати наказ про звільнення, визнати недійсним відповідний запис в трудовій книжці, поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В суді позивач підтримав позов і дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на ті факти, що позивачем не надано доказів його перебування на лікарняному 23 та 24.07.2012, а від пояснень з приводу відсутності на робочому місці у вказані дні останній відмовився, як і від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 наказом № 147-к від 29.10.2006 переведений начальником Харківського обласного управління з утилізації відходів як вторинної сировини («Харківекокомресурси») Державної компанії «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України, правонаступником якої є Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси». Харківське обласне управління, на посаду начальника якого він був переведений, в наступному перейменовано в Обласне управління «Харківекоресурси» (а.с. 35-39, 98-108).

В Обласному управлінні «Харківекоресурси» ОСОБА_5 працював з часу переведення на посаду начальника по день звільнення, яке сталось 18.10.2012 згідно наказу № 436-к від тієї ж дати через відсутність позивача 23 та 24.07.2012 на роботі без поважних причин в період з 09:00 по 18:00 годину, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 16-17, 53).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_5 в його обґрунтування посилається на ті факти, що звільнення відбулось незаконно, за начебто допущений прогул, який мав місце 23 та 24.07.2012, тоді як в ці дні він знаходився на лікарняному. Крім того, в порушення вимог ст. 149 КЗпП України в нього не відібрали пояснення з приводу відсутності на роботі у вказані дні, не з'ясували причини його відсутності на робочому місці, які є поважними.

Проте з такою позицією позивача суд не може погодитись через наступне: актами від 23 та 24.07.2012 засвідчений факт відсутності ОСОБА_5 на робочому місці протягом більш ніж три години, про що доповідною запискою від 23.02.2012 за підписом в.о. начальника Обласного управління «Харківекоресурси» Петрусенка С.М. доведено директору Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною Радіонова Д.В. (а.с. 47-48, 56).

На підтвердження знаходження 23 та 24.07.2012 на лікарняному ОСОБА_5 надає довідку № 11 від 24.07.2012 за підписом головного лікаря та лікаря медичної установи «Телемедицинские системы» (а.с. 13), яка не є належним доказом з погляду на положення «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 (далі Інструкція).

Так, відповідно до п. 1.1. та 1.2. Інструкції, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6. Аналізуючи вказані вище пункти Інструкції, суд приходить до висновку, що підстав вважати видану ОСОБА_5 довідку документом, який засвідчує тимчасову непрацездатність, не має.

18.10.2012 комісією з фіксації фактів порушення трудової та виконавчої дисципліни, працівниками Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною складено акт про відмову ОСОБА_5 від ознайомлення з наказом про звільнення, від отримання трудової книжки та останньому вручено вимогу про надання пояснень з приводу відсутності на роботі, проте в поясненні від 18.10.2012 на ім'я Радіонова Д.В. позивач зазначає, що 23 та 24.07.2012 знаходився в поліклініці № 11 м. Харкова на прийомі у лікаря ОСОБА_8, що не відповідає обставинам, викладеним у вказаній вище довідці № 11 медичної установи «Телемедицинские системы» та в чергове піддає сумніву позицію позивача (а.с. 42-44).

Частина 1 ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказів, які б свідчили про незаконність звільнення ОСОБА_5 з посади начальника Обласного управління «Харківекоресурси» останнім не надано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 40, 139, 149 КЗпП України, «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001, -

ВИРІШИВ:

Позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Ю. Скотар