Ухвала суду № 34280481, 22.10.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 411/899/13-к

Провадження № 11кп/782/1103/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Буханька В.П.,

суддів: Батяшової Л.О., Люклянчука В.Ф.,

при секретарі: Пікулік М.Є.,

за участі прокурора: Дронової І.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 03 липня 2013 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровська Луганської області, росіянина, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, який неповнолітніх дітей не має, не працює, судимий Кіровським міським судом Луганської області 14.11.2011 року за ст.ст. 311 ч.1, 309 ч.1, 317 ч.1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки, ст.76 ч.1 п.п.2,3 КК України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває під вартою з 4 квітня 2013 року,

засуджено за ст.317 ч.2 КК України на підставі ст.69 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці без конфіскації майна, за ст.311 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців, на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці; за ст.185 ч.1 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст.75 КК Україні звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном один рік, відповідно до ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання зараховано покарання за вироком суду від 14.11.2011 року та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із застосування ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном три роки, згідно зі ст.71 КК України до покарання, призначеного за ст.317 ч.2, ст.311 ч.2 КК України, частково приєднано покарання за вироком суду від 14.11.2011 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців без конфіскації майна, яке підлягає відбуванню у кримінально-виконавчій установі. Строк покарання обчислений з 4 квітня 2013 року з 10 години. Запобіжний захід залишено тримання під вартою. З ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області стягнуто судові витрати за проведення експертиз у сумі 1 589 грн. 80 коп. Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

У літній період 2010 року, у першій половині дня, більш точної дати в ході судового засідання встановити не представилося можливим, ОСОБА_1, знаходячись за адресою свого проживання по АДРЕСА_1, таємно викрав 20 секцій чавунних регістрів опалення, які знаходяться на балансі КП «МЖУ», виніс їх за межі вказаної квартири, завдавши КП «МЖУ» матеріальну шкоду на суму 595 грн.

У лютому 2013 року, більш точної дати в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_1 надав приміщення власного житла за адресою: АДРЕСА_1 своїм знайомим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для незаконного виготовлення та вживання наркотичного засобу - дезоморфін, який вони вживали шляхом внутрішньовенних ін'єкцій.

15.03.2013 року у післяобідній час, ОСОБА_1 з тим же наміром повторно надав приміщення свого житла, розташованого за тією ж адресою своїм знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак вжити не встигли, у зв'язку з тим, що були затримані працівниками СБНОН Кіровського МВ ГУМВС. Згідно з висновком експерта у рідині, що міститься у п'яти шприцах, градуйованих на 5 мл. та на внутрішній поверхні флакону виявлено наркотичній засіб, обіг якого обмежено - кодеїн у слідовій кількості.

У період літа 2012 року, більш точної дати в ході судового розгляду

встановити не представилося можливим, ОСОБА_1 у приміщенні колишньої котельної знайшов флакон з соляною кислотою, придбав його, приніс за адресою свого помешкання та незаконно зберігав з метою виготовлення наркотичних засобів. 15.03.2013 року він надав дану речовину задля виготовлення наркотичних засобів своїм знайомим: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Згідно з висновком експерта рідина, що міститься у флаконі зі скла коричневого кольору, є прекурсором соляною кислотою.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи встановлених обставин справи, доведеності його вини та кваліфікації скоєного, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить суд надати належну оцінку таким обставинам як повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, його молодий вік, стан здоров'я та психологічний вплив на нього з боку колишніх друзів. Просить призначити йому більш м'яке покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу та прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такий висновок не оспорюється і самим апелянтом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.317 ч.2, ст.311 ч.2, ст.185 ч.1 КК України.

Вивченням матеріалів справи не виявлені дані, які б свідчили про неповноту або необ'єктивність дослідження органами досудового слідства і судом обставин справи або про упередженість суду відносно ОСОБА_1 Не встановлені також порушення чинного законодавства, які б вплинули на правильність ухвалення рішення по справі.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, судимий, не займається суспільно корисної працею, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття у скоєному та визнання своєї вини, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і призначив покарання пропорційно скоєному, достатнє для виправлення ОСОБА_1 і запобігання здійснення ним нових правопорушень, а також обравши за однією зі статей йому більш м'яке покарання, ніж передбачене законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно враховані всі обставини справи, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, та не вбачає підстав для зміни виду чи міри покарання, призначеного судом першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіровського міського суду Луганської області від 03 липня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ст.317 ч.2, ст.311 ч.2, ст.185 ч.1 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення ухвали, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: