Вирок № 34278090, 23.10.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8096/13-к

Провадження № 1-кп/592/395/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого судді - Черних О.М.

при секретарі Пянтківському А.П.

з участю прокурора Крамаренко Н.І.

потерпілого ОСОБА_1

захисника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013200440003622 від 17.05.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, військовозобовязаного, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,зареєстрованого та мешкаючого за адресою: 2-га Залізнична, 20, кв. 8, м. Суми;

ідентифікаиійний номер НОМЕР_1

за ст.128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_3, знаходячись біля магазину «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, в ході конфлікту, з мотивів особистої неприязні наніс своєю правою рукою з силою удар в ліву частину голови ОСОБА_1, від якого останній впав на асфальт та бетонний бордюр. В результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1187 від 27 червня 2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнавав та надав суду покази, що 17 травня 2013 року, приблизно о 16 годині він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 сиділи за столиком в магазині «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, пили пиво, до них підійшов в стані алкогольного спяніння потерпілий ОСОБА_1, який спілкувався з ОСОБА_5 Під час спілкування потерпілий почав лаятись нецензурною лайкою і висловлювати в їхній бік погрози, чіплятися до ОСОБА_3 з вимогою його вдарити, а потім повернувся до столику за яким він відпочивав. Через деякий час, приблизно о 16 год. 30 хвилин ОСОБА_3 вийшов з магазину і до нього знову підійшов ОСОБА_1, який продовжував лаятись нецензурною лайкою, погрожувати та намагався взяти його за праве плече і він відбиваючи руку ОСОБА_1 наніс удар правою рукою в щелепу останнього, внаслідок чого потерпілий оступився, впав та вдарився головою о бордюр.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доказується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий суду показав, що 17 травня 2013 року, близько 16 години, він разом зі своїми колегами по роботі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сиділи за столиками в магазині «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, випивали. За сусіднім столиком він помітив свого знайомого ОСОБА_5, підійшов до нього поспілкуватись. Пі час розмови у них виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та він повернувся до свого столику. Потім він вийшов на вулицю палити і в цей час на вулицю вийшов ОСОБА_3 і між ними знову виник словесний конфлікт, що було далі він не памятає, оскільки прийшов до тями лише наступного дня.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 17 травня 2013 року, близько 16 години 15 хвилин, він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 сиділи за столиками в магазині «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, через деякий час ОСОБА_1 пішов до столику, де сидів ОСОБА_5 та обвинувачений. Розмови він не чув, проте бачив, як ОСОБА_1 став навпроти ОСОБА_3 та вимагав останнього вдарити його. Коли ОСОБА_1 повернувся до них за столик, то повідомив йому та ОСОБА_7, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ображали його. Через деякий час ОСОБА_1 пішов на вулицю палити і він помітивши, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 також немає за столиком почав збиратися. Біля каси вони зустріли останніх, які повідомили, що ОСОБА_1 до них чіпляється і провокує на конфлікт. ОСОБА_3 пішов на вулицю, а вони втрьох: він, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишились спілкуватись. В той час, коли він та ОСОБА_5 вийшли на вулицю, то він помітив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжують свій конфлікт і останній лівою рукою вдарив ОСОБА_1 збоку в праву частину обличчя, внаслідок чого останній впав головою на бордюр. Підбігши до ОСОБА_1 він намагався його привести до тями, у останнього йшла кров з носу та вуха, на потилиці була гематома, на прохання допомогти ОСОБА_3 не відреагував.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 17 травня 2013 року, близько 16 години 15 хвилин, він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сиділи за столиками в магазині «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, через деякий час ОСОБА_1 пішов привітатися до іншого столику, зі своїми знайомими двома хлопцями ОСОБА_5 та ОСОБА_8, через деякий час повернувся, допив пиво та пішов на вулицю палити. Хвилин через пять за ОСОБА_1 пішов ОСОБА_6, а коли він також вийшов на вулицю, то побачив, що ОСОБА_1 лежить біля бордюру, ОСОБА_6 намагається його підняти, у ОСОБА_1 з носу та вуха тече кров, купивши воду, вони почали витирати йому кров, ОСОБА_1 був непритомний, потім приїхала швидка.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 17 травня 2013 року приблизно о 16 годині 30 хвилин він зустрівшись з ОСОБА_9 зайшли до магазину «Продукти» по вул. Привокзальна, 25 в м. Суми, випили по 50 грам горілки та по бокалу пива, спілкувались. Через деякий час до їхнього столику підійшов ОСОБА_1 і почав до них чіплятися, вони прохали його залишити їх в спокою, проте він продовжував висловлюватися в їх бік нецензурною лайкою, підійшовши до ОСОБА_3 почав вимагати останнього вдарити його, потім пішов до свого столику. Через деякий час ОСОБА_3 пішов на вулицю, ОСОБА_1 також пішов на вулицю. До нього підійшов ОСОБА_6 та попрохав забрати ОСОБА_3, щоб уникнути конфлікту, і в той час, коли він разом з ОСОБА_6 виходили з магазину то помітив, як ОСОБА_1 впав головою на бордюр, при цьому самого удару він не бачив, оскільки саме в цей час підпалював сигарету. ОСОБА_6 підняв ОСОБА_1 і рука у нього була в крові, з правого вуха ОСОБА_1 текла кров. Підійшовши до ОСОБА_3, який стояв біля клумби вони пішли разом додому.

Крім показів свідків, вина ОСОБА_3 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 також доказується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

З протоколу огляду місця події від 17 травня 2013 року, вбачається, що на місці вказаному обвинуваченим, потерпілим та свідками: ділянці вулиці, що розташована в лівій (якщо стояти обличчям до будівлі) торцевій частині будинку № 25 по вул. Привокзальна в м. Суми, на якій розташований магазин «Продукти» на верхній частині тротуару мається пляма бурого кольору, розміром в найширший частині 3 см, поряд йдуть потьоки речовини бурого кольору. На відставні 1 м від кута мається пляма неправильної форми , всередині якої мається згусток, в самому згустку із асфальту виступає камінець розміром 1,5х0,1см. (а.с.51-55)

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 597 від 23 липня 2013 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти А та анти-В і в зіскобках з місця події знайдено кров можливо від ОСОБА_1 (а.с. 59-64).

Висновком судово-медичної експертизи № 1187 від 27 червня 2013 року, згідно якої тілесні ушкодження ОСОБА_1 є небезпечні для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 65-66).

Разом з тим суд вважає, що органами досудового слідства не вірно були кваліфіковані дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження .

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свої дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 чи ст. 128 КК України. Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб'єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Проте суб'єктивне ставлення винного до наслідків його дій, яке є визначальним, необхідно оцінювати з урахуванням сукупності всіх доказів: показань свідків, потерпілого про характер дій винного, знарядь вчинення злочину, причин припинення злочинних дій, висновків судово-медичних експертиз про локалізацію і характер тілесних ушкоджень.

Як вбачається з висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1366 від 30.07.2013 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_1, які віднесенні до категорії тяжких у вигляді відкритої черепно-мозкової травми. Лінійний перелом скроневої кістки з права з переходом на піраміду, забій головного мозку, церебросубарахноїдальний крововилив утворились від дії тупого предмету, при цьому не виключена можливість утворення цих ушкоджень при падінні з вертикального положення з прискоренням на бордюр правою половиною голови (скроневою частиною). При цьому зазначено, що характер та локалізація виявлених пошкоджень виключає можливість їх утримання при нанесенні удару кулаком в скроневу область. (а.с. 87-94).

Суд, вважає, що з точки зору достатності та взаємозвязку, вказаний висновок, спростовує висновки експертів № 1187 від 27 червня 2013 року, згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_1 могли утворитися від дії тупих предметів, якими могли бути кулаки та малоймовірні в результаті падіння з висоти власного росту (а.с. 65-66), № 1307 від 19 липня 2013 року та № 1257 від 15 липня 2013 року (а.с. 73,74), оскільки він був зроблений з урахуванням сукупно зібраних доказів, зокрема на підставі протоколів проведення слідчих експериментів від 09 липня 2013 року та 18 липня 2013 року з свідком ОСОБА_6 та протоколів проведення слідчих експериментів від 09 липня 2013 року та 29 липня 2013 року з ОСОБА_3

Даним висновком спростовується покази свідка ОСОБА_6, які він надав суду під час судового слідства та під час слідчих експериментів.

Зокрема, свідок ОСОБА_6, як проведення під час слідчого експерименту від 09 липня 2013 року та 18 липня 2013 року, так і під час судового слідства вказав, що потерпілому було нанесено удар лівою рукою у праву частину обличчя, внаслідок чого останній впав головою на бордюр потиличною частиною голови і, що він бачив на потилиці ОСОБА_1 гематому.

Проте, у висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1366 від 30.07.2013 року зазначено, що при виїзді бригади швидкої медичної допомоги і при обстеженні ОСОБА_1 в нейрохірургічному відділенні, будь-яких тілесних ушкоджень в області потиличної і правої половини обличчя не виявлено.

Крім того, у висновку зазначено, що описані ушкодження могли утворитися при обставинах вказаних саме обвинуваченим ОСОБА_3, який зазначив, що він правою рукою наніс удар в ліву частину обличчя ОСОБА_1 і останній впав на бордюр правою половиною голови (скроневою частино).

Таким чином, суд вважає, що тяжкі тілесні ушкодження, настали від падіння потерпілого ОСОБА_1 після удару головою об бордюр, при цьому доказів умисного заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, у судовому засіданні не встановлено.

Дії обвинуваченого не можна розглядати як умисне, оскільки заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_1 не охоплювалось умислом ОСОБА_3 оскільки наносячи удар правою рукою в обличчя він не передбачав настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, але повинен був і міг передбачити, що потерпілий може впасти і одержати травму внаслідок удару головою об бордюр, а тому його дії слід перекваліфікувати на ст. 128 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до злочину невеликої тяжкості, обставини, які пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання, позицію потерпілого, який вважає, що міра покарання не повинна бути повязана з позбавленням волі.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, те, що він позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, добровільно відшкодував шкоду потерпілому.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд призначає покарання в межах санкції ст. 128 КК України та вважаючи можливим його перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, звільняє ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Cаме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі ст. 128 КПК України і ст.1206 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити позов прокурора м. Суми, який діє в інтересах держави, частково, оскільки обвинувачений відшкодував заподіяну шкоду в розмірі 4000 грн. та стягнути з ОСОБА_3 5194 грн.25 коп. на користь Головного фінансово управління Сумської облдержадміністрації в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 128 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції ;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

На підставі ст. 128 КПК України і ст.1206 ЦК України, стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 5194 грн. 25 коп. на користь Головного фінансово управління Сумської облдержадміністрації (р/р 31415544700001 ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код 23632949, код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження») в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору після його проголошення.

СуддяО.М. Черних