Рішення № 34276185, 15.10.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6152/13-ц

Провадження № 2/359/2287/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Брик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/74/74956 від 04.08.2008 року,-

в с т а н о в и в :

14 червня 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з проханням: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/74/74956 укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 у сумі 110 504,48 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 883 262,31 гривень, звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2264 га, кадастровий номер - 3220884001:01:023:0031 та домоволодіння, загальною площею 55,70 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визначивши початкову ціну відповідну до положень Закону України «Про виконавче провадження» та стягнути судовий збір у сумі 3 441,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9408/74/74956, відповідно до умов якого, кредитор надав позичальнику кредит у сумі 95 700,00 доларів США та строк 240 місяців по 04.08.2028 року, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом складає 13,50 % річних.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед відповідачем по кредитному договору, що підтверджується меморіальним ордером від 04.08.2008 року та заявою про видачу готівки від 04.08.2008 року.

04 серпня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки між банком та позичальником, посвідчений ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4818 та передала в іпотеку земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2264 га, кадастровий номер - 3220884001:01:023:0031 та домоволодіння загальною площею 55,70 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

13 січня 2011 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник уклали додаткову угоду № 96-05/13/1188 про зміну умов погашення кредиту. Сторони домовились на період з 04 лютого 2011 року по 03 лютого 2012 року зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеному у графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до додаткової угоди.

На підставі цієї угоди фактична заборгованість за сумою кредиту збільшилася на 15 календарний день з дня закінчення відстрочки сплати процентів на суму залишкової заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбулася зміна строку погашення заборгованості. Також з 13 січня 2011 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшилася на суму заборгованості за процентами.

Позичальник з лютого 2012 року не виконує належним чином зобов'язання за договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором. Сума боргу є значною та щомісячно збільшується внаслідок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

28.02.2013 року відповідачу було направлено вимогу, якою зобов'язано у тридцяти денний термін достроково повернути всю суму заборгованості. Проте у встановлений строк заборгованість за кредитним договором повернута не була.

Станом на 02.04.2013 року загальна сума заборгованості становить 110 504,48 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 883 262,31 гривень, із них: заборгованість за кредитом - 98 736,12 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 789 197,81 гривень, заборгованість за відсотками - 6 564,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 52 471,25 гривень, пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 5 203,71 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 41 593,25 гривень.

У судове засідання сторони не з'явились.

Від представника позивача Борисова І.Ю. 15.10.2013 року до канцелярії суду надійшла заява з проханням провести судове засідання призначене на 15.10.2013 року на 16.30 годин без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував та просив долучити до матеріалів справи оригінал газети «Урядовий кур»єр» та стягнути з відповідача витрати в розмірі 630 гривень, що були витрачені позивачем на розміщення оголошення.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 9 ст. 74 ЦПК України, повідомлення поміщене в газету «Урядовий кур'єр» від 12 жовтня 2013 року № 187. У судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, ніяких заперечень проти позову не надала.

Відповідно до вимог ст. ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи представник позивача не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача документи, перевіривши повноваження представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується статутом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 48-51) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9408/74/74956 (а.с. 10-20).

Відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит за програмою «житло в кредит на вторинному ринку» в сумі 95 700 доларів США, строком на 240 місяців по 04.08.2028 року з процентною ставкою 13,50 % річних.

Видача кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується заявою на видачу готівки № 0S8960956 від 04.08.2008 року та меморіальним валютним ордером № OL5658154 від 04.08.2008 року (а.с. 42-43).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтентними (однаковими) платежами в розмірі, згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим кредитом кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

Зокрема згідно з п. 9.2 кредитного договору кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох раз протягом останніх дванадцяти календарних місяців. З прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, відповідно до умов п. 16.3 кредитного договору позичальник сплачує пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

13 січня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 014/9408/74/74956 від 04.08.2008 року ( а с. 30-32).

Згідно п. п. 1, 1.1, 1.2., 1.3., 1.3.1. сторони дійшли згоди врегулювання виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором у наступному порядку: станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 93 108,07 доларів США.

В період з 04 лютого 2011 року до 03 лютого 2012 року сукупна заборгованість позичальника по сплаті процентів за кредитом згідно діючих на дату укладення цієї угоди умов кредитного договору становитиме 12 629,65 доларів США.

Тимчасово на період з 04 лютого 2011 року до 03 лютого 2012 року сторони домовились зменшити розмір місячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до цієї додаткової угоди.

Протягом відстрочки сплати процентів позичальник зобов'язується сплатити 55,39 % сукупної заборгованості за процентами шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з наданим до позовної заяви розрахунком суми заборгованості (а.с. 7-9), станом на 02.04.2013 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом - 98 736,12 доларів США, що за курсом, встановленим НБУ станом на 02.04.2013 року, становить - 789 197,81 гривень, заборгованість за відсотками - 6 564,65 доларів США, що за курсом, встановленим НБУ станом на 02.04.2013 року становить - 52 471,25 гривень, пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 5 203,71 доларів США, що за курсом, встановленим НБУ станом на 02.04.2013 року становить - 41 593,25 гривень.

Сумнівів у правильності проведених розрахунків, наданий позивачем документ не викликає.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні також встановлено, що 04 серпня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується статутом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 48-51) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого, а саме п. 2.1, вказаним договором забезпечуються зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 014/9408/74/74956 від 04 серпня 2008 року (а.с. 33-41).

Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання відповідних положень кредитного договору та/або невиконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору в іпотеку було передано нерухоме майно: земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2264 га, кадастровий номер 3220884001:01:023:0031 та домоволодіння, загальною площею 55,70 кв. м., що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Іванків, вулиця Пролетарська, будинок 5.

20.02.2013 року відповідачу була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань у 30-денний термін (а.с. 44). Проте у встановлений термін заборгованість за кредитом повернута не була.

За змістом ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, та згідно ч. 1 ст. 577 Цивільного кодексу України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник, або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушенного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З урахуванням наведеного суд прийшов до переконання про обґрунтованість та законність пред'явлених позивачем вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

А також, виходить з того, що відповідно до змісту ч. 6 ст. 38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 172562 від 21.05.2013 року (а.с. 1) та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 630,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 224896 від 10.10.2013 року (а.с. 76) підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 61, 88,169, 209, 212, 214, 215,224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/74/74956 від 04.08.2008 року - задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/74/74956 від 04.08.2008 року укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, у сумі 110 504,48 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 883 262,31 гривень - звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2264 га, кадастровий номер - 3220884001:01:023:0031 та домоволодіння загальною площею 55,70 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, вулиця Пролетарська, будинок 5, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Шостка Сумської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7-б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль»: МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 2909001032) визначивши початкову ціну відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Способом реалізації визначити - проведення прилюдних торгів.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Шостка Сумської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 гривень 00 копійок (три тисячі чотириста сорок одна грн.) та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 630 гривень 00 копійок ( шістсот тридцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Київської області в загальному порядку.

Суддя Л.В. Яковлєва