Постанова № 34274772, 16.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 року Справа № 912/816/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В.- доповідача,

суддів: Дарміна М.О., Подобєд І.М.

при секретарі: Погореловій Ю.А.

за участю прокурора Волкогон Т.В., посвідчення №017508 від 05.06.2013р.

за участю представників сторін:

від відповідача: Галковська О.І. представник, довіреність №б/н від 08.07.13;

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2013 р. у справі № 912/816/13

за позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" м. Кіровоград;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області м.Кіровоград

про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 року прокурор м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", в якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 30.10.2007 №668, укладений між Кіровоградською міською радою та ПП "Созидатель-1" та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" повернути земельну ділянку площею 127271,90 кв.м, яка знаходиться в м. Кіровограді в районі проїзду Підлісного, в розпорядження територіальної громади в особі Кіровоградської міської ради шляхом складення акту приймання-передачі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що спірний договір суперечить нормам ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", оскільки укладено на підставі постанови господарського суду Кіровоградської області, яка скасована судом апеляційної інстанції, а рішення Кіровоградської міської ради про надання в оренду земельної ділянки не приймалось.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13 серпня 2013 року (суддя Шевчук О.Б.) позов прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради задоволено повністю.

Суд визнав недійсним договір оренди землі від 30.10.2007р. № 668, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Созидатель-1", зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, та зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" повернути земельну ділянку площею 127271,90 кв.м., яка знаходиться у м. Кіровограді в районі проїзду Підлісного, в розпорядження територіальної громади в особі Кіровоградської міської ради шляхом складення акту приймання-передачі.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" посилається на порушення судом норм матеріального права. Так, апелянт вважає, що на час укладання спірного договору постанова Господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007р. набрала законної сили та була обов'язковою до виконання, а Кіровоградська міська рада схвалила та прийняла до виконання спірний договір. Крім того, апелянт вважає, що прокурором пропущений строк для звернення із позовом, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі № 912/816/13 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Бахмат Р.М. (доповідача), Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.

Розпорядженнями керівника апарату суду від 26.09.13р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з лікарняною відпусткою судді Бахмат Р.М.

Ухвалою суду від 26.09.2013р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В., суддів Дарміна М.О., Подобєда М.О. та призначена до розгляду на 16.10.13р.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір був укладений з порушенням встановленого земельним законодавством порядку, за відсутності рішення Кіровоградської міської ради, на підставі постанови господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007 року, яка була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 року.

Відмовляючи у застосуванні строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг строку позовної давності починається від дати винесення постанови Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, якою скасована постанова господарського суду Кіровоградської області на підставі якої був укладений спірний договір оренди, тобто, з 19.10.2011 року.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитись з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ).

Стаття 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як визначено ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідних рад.

Частина 1 статті 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Отже, визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі, здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом укладення договору оренди. Наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди землі укладено на підставі постанови господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2007р. у справі №8/133, якою було зобов'язано Кіровоградську міську раду укласти з приватним підприємством "Созидатель-1" договір оренди земельної ділянки площею 164000,00кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, в районі проїзду Підлісному, строком на 25 років під будівництво багатоповерхових житлових будинків згідно проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи від 30.08.2006 року № 2586.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.11 р. постанову господарського суду Кіровоградської області від 01.03.09р. у справі №8/133 скасовано, провадження у справі закрито.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 ст. 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Оскільки, оспорюваний договір оренди був укладений з порушенням встановленого законом порядку, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що договір оренди землі від 30.10.2007 № 668, що укладений між позивачем та відповідачем, є недійсним, і відповідач зобов'язаний повернути земельну ділянку площею 127271,90 кв.м, яка знаходиться м. Кіровограді в районі проїзду Підлісного в розпорядження територіальної громади в особі Кіровоградської міської ради шляхом складення акту приймання-передачі.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що трирічний строк звернення до суду з позовом у даній справі не сплинув і підстави для застосування наслідків згідно статті 267 Цивільного кодексу України відсутні, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом першої інстанції, апеляційна скарга прокурора м. Кіровограда на постанову господарського суду Кіровоградської області від 01.03.07 року була подана 21 квітня 2009 року (а.с. 22).

З означеної апеляційної скарги вбачається, що прокурор оскаржує постанову господарського суду, на підставі якої 30.10.2007 року був укладений договір оренди між сторонами по справі у зв'язку із тим, що на час укладання договору оренди не був дотриманий порядок його укладання, передбачений земельним законодавством України.

Таким чином, прокурор був обізнаний про існування спірного договору, а отже про порушене право, саме з 21 квітня 2009 року, і саме з цієї дати необхідно відраховувати початок перебігу трирічного строку позовної давності, а не з дати набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, тобто, з 19.10.2011 року, як помилково вважав суд першої інстанції.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що право Кіровоградської міської ради в інтересах якої діяв прокурор, дійсно порушені, але позовна давність спливла.

В той же час, відповідачем по справі під час розгляду справи у суді першої інстанції була зроблена заява про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні в апеляційному господарському суді не наведено поважних причин пропуску означеного строку, клопотань про поновлення строку позивач не надавав, тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив відповідачу у застосуванні строку позовної давності до спірних правовідносин, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.08.13р. у справі №912/816/13- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради м. Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" м. Кіровоград; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області м. Кіровоград про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 21.10.13р.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Подобєд