Рішення № 34274369, 17.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 925/1331/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Печерний С.Л. - за довіреністю;

від відповідача: Шимановський А.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Азот" повернути в Єдину газотранспортну систему публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" для покриття дефіциту природного газу, що виник у публічного акціонерного товариства "Азот" в січні 2013 року, безпідставно набутого майна - 87 714,890 тис. куб. м. природного газу. Позивач вказує, що відповідач порушив договірні зобов"язання по зберіганню газу та відібрав газу більше, ніж було погоджено сторонами на січень 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити та вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки неналежне виконання стороною умов правочину може слугувати підставою для відповідальності за договором, а не підставою для повернення майна відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України. За доводами відповідача спірний газ він придбав у третьої особи у справі ЗАТ "Укргаз-Енерго" за окремим договором.

Ухвалою від 18.09.2013 року судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи а стороні відповідача ЗАТ "Укргаз-Енерго", представник якого в судове засідання жодного разу не з'явився, пояснень з приводу правовідносин сторін не надав.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

ПАТ "Укртрансгаз" (позивач), відповідно до Статуту, є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 24.07.1998 р. № 1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" основними видами діяльності позивача є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зі зберігання природного газу.

Основним предметом діяльності ПАТ "Укртрансгаз", відповідно до Статуту, є транспортування природного та нафтового газу магістральними газопроводами.

Газ, який належить постачальникам та споживачам і не використаний ними, знаходиться у газосховищах, з яких він потім відпускається за потребою через газотранспортну систему.

ПАТ "Азот" є споживачем природного газу, що транспортується магістральними трубопровододами позивача до мереж газорозподільного підприємства (ВАТ "Черкасигаз"), з мереж яких відповідач отримує необхідні йому обсяги газу.

27 квітня 2012 року між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі начальника департаменту виробництва та автоматизації Тодорова Євгена Григоровича, що діє на підставі довіреності від 27 грудня 2011 року № 2-08 (правопопередник позивача у справі, далі - Виконавець) та публічним акціонерним товариством "Азот" (відповідач у справі, далі - Замовник) в особі голови правління Склярова Віталія Леонідовича, що діє на підставі Статуту укладено договір № (419-211) на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № 1204000804 від 27.04.2012 р. (далі - Договір, а.с. 81-85), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного даним договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі -ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому Замовником, та повернути Замовнику газ у кількості, визначеній у цьому договорі, а Замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені цим договором строки.

Відповідно п. 9 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 16 квітня 2012 року. Даний договір діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані Виконавцем послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник передає Виконавцю газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу в обсягах 210 000,00 тис. куб. м., що закачується в ПСГ у поточному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2012 року по 15 квітня 2013 року). У випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу Замовника на кінець минулого сезону зберігання (період з 16 квітня 2011 року по 15 квітня 2012 року), останній залишає його в ПСГ Виконавця на зберігання у поточному сезоні зберігання, що оформляється сторонами у відповідності до пункту 2.15 цього договору.

Відповідно до п. 2.9. Договору для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ Замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає Виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акту приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником Замовника та скріплені печаткою Замовника, у яких Замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Відповідно до п. 2.12. Договору обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ.

За доводами позивача, на виконання умов Договору між сторонами від 27.04.2012 року відповідач надіслав Позивачу заявку від 29.12.2012 р. № 211-1-26/11 та від 04.01.2013 р. № 211-1-26/4 на відбір в січні 2013 року з ПСГ природного газу в обсязі 22 617 371 куб. м. за Договором. До таких заявок відповідач додав три примірника акту приймання-передачі газу в обсязі 22 617 371 куб. м.

З приводу замовлення та права на отримання цієї кількості газу спору між сторонами немає. Згідно акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 4/02-13 від 31.01.2013 р. (а.с. 48), оформленого між позивачем та відповідачем, публічним акціонерним товариством "Азот" в січні 2013 року з підземних сховищ газу позивача було відібрано 22 617 371 тис. куб. м. природного газу відповідно до умов договору на зберігання природного газу від 27.04.2012 р. № 1204000804.

Натомість позивач вказує, що в січні 2013 року з Єдиної газотранспортної системи України (далі - ЄГТСУ) було фактично відібрано 110 332 261 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується реєстром реалізації природного газу промисловим споживачам Черкаської області в зоні газопостачання відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" за січень 2013 року (а.с. 47) та актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами від 31.01.2013 р., підписаного та скріпленого печатками представниками позивача, відповідача та відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" (а.с. 46).

Різниця між замовленими 22 617 371 куб. м. газу на січень 2013 року та фактично отриманими відповідачем у розмірі 110 332 261 тис. куб. м. складає 87 714 890 тис. куб. м. природного газу, які позивач вважає безпідставно отриманим майном з боку відповідача по справі.

Позивач вказує на те, що відомостей щодо власника спожитого відповідачем в січні 2013 року 87 714 890 тис. куб. м. природного газу до цього часу позивачу надано не було, в скоригованому розрахунковому балансі надходження та розподілу природного газу по Україні на січень 2013 року, сформованого та затвердженого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", не передбачено жодного постачальника природного газу, з ресурсів якого б були виділені ліміти природного газу для відповідача в обсязі 87 714 890 тис. куб. м. З цих підстав позивач вважає, що відповідач отримав спірний обсяг газу всупереч умовам договору між сторонами від 27.04.2012 року та повинен його повернути у газотранспортну систему на підставі ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Позивачем на адресу відповідача разом з супровідним листом від 21.06.2013 р. за вих. № 5661/64-001 (а.с. 60-61) були направлені три примірники актів приймання-передачі природного газу при відборі з ПГС № 100/02-13 від 30.06.2013 р. за січень 2013 року в обсязі 87 714,890 тис. куб. м. (а.с. 62), а також три примірники актів від 30.06.2013 р. № 4-1/05-13 (на початок сезону зберігання) (а.с. 63) та № 3-1/05-13 (на кінець сезону зберігання) (а.с. 64) про обсяг залишку природного газу відповідача в ПГС на обсяг 210 081,872 тис. куб. м., які відповідач не підписав.

З доводів відповідача вбачається, що він листом № 500-06/23 від 05.07.2013 р. інформував публічне акціонерне товариство "Азот", що в січні 2013 року 87 714,890 тис. куб. м. природного газу були отримані відповідачем від закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" відповідно до умов договору № 43-Х-13 на купівлю-продаж природного газу від 28.12.2012 р., в зв'язку з цим відбір природного газу з ПГС позивача в обсязі 87 714,890 тис. куб. м. не здійснювався.

Дослідивши заперечення відповідача проти позову судом було встановлено наступне:

Відповідач надав докази, що 28 грудня 2012 року між закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" (далі - Продавець) в особі голови правління Вороніна І.П., який діє на підставі Статуту та публічним акціонерним товариством "Азот" (далі - Покупець) в особі голови правління Склярова Віталія Леонідовича, що діє на підставі Статуту укладено договір № 43-Х-13 на купівлю - продаж природного газу (далі - Договір, а.с. 75-78), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власністю Покупцю у січні 2013 року природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Продавець передає Покупцеві у січні 2013 року газ в обсязі до 90 000,00 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1 Договору Продавець передає Покупцю газ в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, відбувається відповідно до діючого законодавства та оформлюється актом приймання-передачі газу.

31 січня 2013 року між закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" та публічним акціонерним товариством "Азот" був укладений акт приймання-передачі природного газу (а.с. 79), згідно умов якого закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" передало, а публічне акціонерне товариство "Азот" прийняло в січні 2013 року природний газ в обсязі 87 714 890 тис. куб. м. із посиланням на умови договору 28 грудня 2012 року № 43-Х-13.

Представниками обох сторін підтверджено суду, що даний договір станом на час розгляду справи не визнано недійсним через рішення суду та відсутні обставини, які згідно норм чинного законодавства України дають підстави вважати даний договір нікчемним.

Представник позивача вважає, що в натурі не існує ніяких обсягів газу, якими може розпоряджатися третя особа по справі - закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго", оскільки дане товариство не облікувало свій газ через оператора - НАК "Нафтогаз України" у встановленому порядку, а тому і не мало права розпоряджатися ним на користь споживачів газу.

Позивач вважає, що відсутність оформлених між позивачем та закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" актів відбору природного газу з ПСГ позивача за січень 2013 року та не включення Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" до прогнозованого місячного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на січень 2013 року обсягів відбору з ПСГ природного газу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" для подальшої передачі відповідачу, свідчить про неможливість та відсутність правових підстав отримання відповідачем в січні 2013 року природного газу в обсязі 87 714,890 тис. куб. м. від закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", не дивлячись на наявність наданих відповідачем копій договору купівлі-продажу природного газу № 43-Х-13 від 28.12.2012 р. та акту прийому-передачі природного газу.

Суд відхиляє ці доводи позивача з огляду на таке:

Згідно рішення господарського суду м. Києва по справі № 5011-74/9393-2012 від 27.09.2012 р. визнано за закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" право власності на природний газ в об'ємі 4 862 130,750 тис. куб. м., який зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" згідно договору зберігання природного газу № 116-168-05/55 від 15 березня 2006 року станом на 01 вересня 2012 року та зобов'язано дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії України" не чинити перешкоди закритому акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" у здійсненні його права власності на природний газ, у тому числі, здійснювати на вимогу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" відбір з підземних сховищ газу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" природного газу, що належить закритому акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" на праві власності; здійснювати за письмовими зверненнями закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" передачу природного газу, що належить закритому акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" на праві власності та зберігається в підземних сховищах газу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", з метою його реалізації третім особам у підземних сховищах газу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підписувати акти приймання-передачі природного газу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 р. по справі № 5011-74/9393-2012 рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 р. по справі № 5011-74/9393-2012 постанова Київського апеляційного господарського суду Черкаської області від 25.10.2012 р. залишена без змін.

Прийняття судового рішення про визнання права власності на газ, який знаходиться у підземних сховищах свідчить, що газ закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" існує в натурі у газотранспортній системі. Відсутність у позивача належного обліку газу, яким володіє третя особа у справі на підставі судового рішення, не призводить до нікчемності чи недійсності договорів на продаж цього газу закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" на користь споживачів, оскільки таке не передбачено чинним законодавством.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" порушило вимоги Порядку розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам, затвердженого Наказом від 26.11.2012, № 920 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про обов"язок надання планового розподілу газу у розрізі регіонів, категорій споживачів, газорозподільних та газодобувних підприємств Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Даний нормативний документ набрав чинності 22.02.2013 року, в той час як укладення договору та поставка спірної кількості газу між відповідачем та третьою особою у справі відбулася у грудні 2012 року та січні 2013 року.

На час виникнення та виконання договірних стосунків між відповідачем та третьою особою діяв Порядок доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 N 420. Даним Порядком передбачено, що порядок приймання-передачі обсягів газу до/із ПСГ визначається відповідними договорами, укладеними між ГЗП та замовником ( п. 8.2.3).

У відповідності до п. 3.3. договору між відповідачем та третьою особою від 28.12.2012 року приймання-передача газу продавцем покупцеві оформляється актом приймання-передачі газу, що і було виконано між цими сторонами.

Позивач не довів суду, що чинним законодавством передбачено наслідки не обліку чи неправильного обліку газу у газотранспортній системі саме у виді недійсності чи нікчемності договорів на продаж газу із газотранспортної системи газопостачальними організаціями.

Суд вважає, що всі питання обліку газу стосуються лише позивача та третьої особи, а не відповідача по справі, який спірну кількість газу отримав в натурі і позивач не довів безспірними доказами, що цього газу не існує.

Представники сторін також визнають, що відсутній 100% облік газу, який на конкретну дату знаходиться у газотранспортній системі, а тому стверджувати, що проданого відповідачу газу з боку третьої особи у справі не існує - немає достатніх підстав.

Позивач просить задовольнити позов на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України в якій зазначено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З вищезазначеної норми вбачається, що умовами виникнення зобов'язання внаслідок безпідставного набуття майна є: збільшення майна у однієї особи; втрата майна іншою особою; причинний зв'язок між збільшенням майна у однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна у однієї особи за рахунок іншої особи.

Для визнання зобов'язання таким, що виникло внаслідок набуття, збереження майна без достатньої підстави, вирішальне значення має не характер поведінки набувача чи потерпілої особи і не юридичні факти, на підставі яких виникає це зобов'язання, а відсутність встановленого законом або правочином підстав для набуття майна.

За умови укладення між відповідачем та третьою особою у справі договору від 28.12.2012 року на купівлю-продаж природного газу, який виконано цими сторонами та не визнано недійсним за рішенням суду чи нікчемним по закону, немає підстав стверджувати про безпідставне отримання відповідачем спірної кількості газу.

Обставина укладення та виконання договору купівлі-продажу газу від 28.12.2012 року між відповідачем та третьою особою також спростовує доводи позивача про те, що він має відношення до спірної кількості газу саме на підставі договору між сторонами у справі від 27.04.2012 року № 1204000804 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу (а.с. 81).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача до відповідача про повернення безпідставно отриманого майна, а саме - 87 714,890 тис. куб. м. природного газу, є неправомірною, необґрунтованою належними правовими підставами та доказами і не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, при відмові в позові судові витрати на відповідача не покладаються.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських