Рішення № 34274293, 15.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 922/3534/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом ПП "Арсенал", м. Умань до ТОВ "Пром-Агро 8", м. Харків про стягнення 499 034,62грн. за участю представників сторін:

позивача - Запорожець Н.Л., директор;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 464 307,00грн., пеню в розмірі 41 927,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 15 від 05.07.12р. та № 18 від 18.10.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору. Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу в розмірі 464 307,00грн.

07.10.13р. позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 464 307,00грн., пеню в розмірі 34 727,62грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 15 від 05.07.12р. та № 18 від 18.10.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Із суті наданого позивачем уточнення, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дане уточнення за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.07.12р. між Приватним підприємством "Арсенал" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро 8" (відповідач) було укладено договір поставки № 15, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили поставку товару в строк не пізніше 10 календарних днів після отримання заявки відповідача про постачання товару.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 461 679,00грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними:

- № 274/1 від 29.08.12р. на суму 37 488,00грн.;

- № 278/1 від 30.08.12р. на суму 59 505,00грн.;

- № 279/1 від 31.08.12р. на суму 50 334,00грн.;

- № 303 від 18.09.12р. на суму 204 000,00грн.;

- № 304 від 18.09.12р. на суму 110 352,00грн., оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та факт встановлення договірних відносин.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За умовами договору (п.5.1) відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за товар шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача до 01.08.12р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 210 000,00грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором поставки № 15 в розмірі 251 679,00грн., яка на теперішній час є несплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.7.1 договору у випадку не оплати товару або прострочення оплати товару в строк вказаний у договорі, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, за кожний день прострочення оплати.

Оскільки умовами договору передбачено строк здійснення оплати за товар до 01.08.12р., позивач здійснив нарахування пені на суму основного боргу в розмірі 251 679,00грн. за період з 02.08.12р по 30.01.13р., яка складає 18 824,21грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Окрім того, 18.10.12р. між сторонами було укладено договір поставки № 18, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили поставку товару в строк не пізніше 10 календарних днів після отримання заявки відповідача про постачання товару.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 212 628,00грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковою накладною № 345 від 28.10.12р., оформленою належним чином та наявною у справі.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки сторонами у договорі не було передбачено строк виконання грошового зобов'язання відповідачем, відповідно до ст.692 ЦК України, відповідач був зобов'язаний оплатити товар одразу після його прийняття.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором поставки № 18 в розмірі 212 628,00грн., яка на теперішній час є несплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Відповідно до п.7.1 договору поставки № 18 у випадку не оплати товару або прострочення оплати товару в строк вказаний у договорі, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, за кожний день прострочення оплати.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені в розмірі 15 903,41грн. за період з 19.10.12р. по 18.04.13р., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за договорами поставки № 15 від 05.07.12р. та № 18 від 18.10.12р. на загальну суму 464 307,00грн., позивачем правомірно здійснено нарахування пені за обома договорами, суд вважає позовні вимоги цілком обґрунтованими, законними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов до висновку, що клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах стягуваної суми є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

За приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні, а саме за подання позовної заяви майнового характеру 2% ціни позову. Таким чином, судовий збір що підлягає стягненню з відповідача становить 9 980,69грн.

Що стосується судового збору за подання заяви про забезпечення позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1 720,50грн. та, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на позивача, оскільки у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову судом відмовлено.

Так як відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору в розмірі 143,99грн., у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, суд вважає за можливе зарахувати її в рахунок сплати позивачем судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, на підставі чого судовий збір за подання зазначеної заяви покладається на позивача в розмірі 1 576,51грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.509, 526, 610, 611, 612, 629, 662, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро 8", код ЄДРПОУ 34631048 (61140, м. Харків, пр-т Гагаріна, 54, кв. 70, р/р 260023001980 в АТ Банк "Меркурій", МФО 351663) на користь Приватного підприємства "Арсенал", код ЄДРПОУ 31919018 (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Чапаєва, 52, р/рахунок 26007202734400 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 464 307,00грн. основного боргу, 34 727,62грн. пені, 9 980,69грн. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Арсенал", код ЄДРПОУ 31919018 (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Чапаєва, 52, р/рахунок 26007202734400 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1 576,51грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.