Рішення № 34274266, 22.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 915/1838/13

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Рипенко В.П. дов. № 1/юр від 02.01.2013 року,

та представника відповідача Мечинської І.Ю., дов. № 2694 від 21.10.2013 року

Старчеуса О.С., дов. № 18 від 08.01.2013 року

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства Первомайської міської ради „Тепло", 55213, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Грушевського,1 каб.№15

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу, фактична адреса: 54056, м.Миколаїв, пр. Миру, 62-а, юридична адреса: 54001, м.Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Філія Центрального музею Збройних Сил України, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 121

про: стягнення заборгованості в сумі 165285,80 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

встановив:

Комунальне підприємство Первомайської міської ради „Тепло" звернулось до господарського суду з позовними вимогами (збільшення позовних вимог від 17.10.2013 року) про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу 167574,02 грн. з яких: 143803,39 грн. - основного боргу, 3552,75 грн. - інфляційних, 7753,11 грн. - 3% річних та 12464,77 грн. пені.

21.10.2013 року від відповідача до відділу документального забезпечення господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Миколаєва, є бюджетна установа МО України, яка утримується за рахунок державного бюджету України. Фінансова діяльність КЕВ м.Миколаєва здійснюється на підставі діючого законодавства та Бюджетного кодексу України. Відповідач вказує, що будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями, витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися, з урахуванням вимог ст. 121 Бюджетного кодексу України Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв, як бюджетна установа МО України не може, витрачати кошти державного бюджету, які не передбачені її кошторисом. Також відповідач вказує, що в порушення вимог ст. 236 ГК України та ст. 258 ЦК України позивач неправомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню. Також відповідач зазначає, що позивачем застосовані невірні індекси інфляції, оскільки нарахування втрат від індексу інфляції за рік визначається як середньорічний показник, не розраховуючи кожен місяць окремо, тому за весь період 2012 року, індекс дорівнював 99,8 що є дефляцією.

18.10.2013 року позивачем до відділу документального забезпечення господарського суду надані письмові пояснення на виконання ухвали суду від 07.10.2013р. в яких він зазначає, що письмові докази направлення відповідачеві рахунку на оплату № 651 від 23.03.2012р. в КП «Тепло» відсутні. Факт визнання відповідачем існування даної суми боргу підтверджується отриманням претензії № 2 від 24.04.2012 року, отриманням листа-повідомлення про донараховану суму - 9556,62 грн. за жовтень-листопад-грудень 2011р. по об'єкту (склад, КПП, гараж), актами звіряння розрахунків станом на 01.05.2012р., 01.06.2012р. та на 01.05.2013р. (копії яких додані до вказаних пояснень), які підписані сторонами. Також вказує, що за результатами перерахунку, сума нарахованої відповідачеві пені збільшилась та становить 12464,77 грн. 18.10.2013 року позивачем до відділу документального забезпечення господарського суду надана заява про збільшення розміру позовних вимог в якій позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені до 12464,77 грн. та просить суд стягнути її з відповідача. Розмір інших заявлених позовних вимог (143803,39 грн. основного боргу, 3552,75 грн. - інфляційних та 7753,11 грн. - 3% річних) залишається без змін.

Від ІІІ-ї особи письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду на надійшло, повноважний представник Філії Центрального музею Збройних Сил України в судове засідання не з'явися, причин неявки не повідомив. Про час та місце судового розгляду справи ІІІ-тя особа була повідомлена належним чином ухвалою суду від 07.10.2013 року, яка була отримана 10.10.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 48).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

01.01.2011 року між Комунальним підприємством Первомайської міської ради „Тепло", Квартирно-експлуатаційним відділом та Філією Центрального музею Збройних Сил України був укладений Договір № 15/2 від 01.01.2011 року (Далі - Договір) на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1.1. Договору, - при виконанні цього Договору сторони керуються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», «Нормами та вказівками по нормуванню-витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні». Комунальне підприємство Первомайської міської ради „Тепло" зобов'язується відпускати, а Філія Центрального музею Збройних Сил України використовувати теплову енергію для, об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію на опалення здійснюються:

1.4.1 При наявності приладів обліку для всіх «СПОЖИВАЧІВ» - згідно тарифу за 1 Гкал., з оплатою протягом опалювального періоду. У випадку припинення роботи теплолічильника - по тарифу, що діє в опалювальному сезоні для певної категорії споживачів за опалення 1 м2 загальної площі з оплатою на протязі опалювального періоду.

1.4.1 При відсутності приладів обліку для всіх «СПОЖИВАЧІВ» - по тарифу, що діє в опалювальному сезоні для певної категорії споживачів за опалення 1 м2 загальної площі з оплатою на протязі опалювального періоду, або за опалення 1 м2 загальної площі згідно тарифів з оплатою на протязі року для певної категорії споживачів.

У відповідності до вимог п. 1.5 Договору, - розрахунки за теплову енергію здійснюються «ПЛАТНИКОМ» - Квартирно-експлуатаційним відділом згідно тарифу, розрахованого і затвердженого керівником підприємства «ПОСТАЧАЛЬНИКА». При розрахунках за надані послуги нараховується податок на додану вартість додатково до тарифу. При зміні тарифів на теплову енергію, нові тарифи обов'язкові для сторін по Договору з моменту їх введення. Усі розрахунки по даному Договору здійснюються «ПЛАТНИКОМ» щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць, у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до Договору до 1 -го числа поточного місяця (п. 1.6 Договору).

Пунктом 1.7. Договору сторонами передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями до 30 числа поточного місяця госпрозрахунковими підприємствами.

Виконуючи умови договору, позивач поставив Філії Центрального музею Збройних Сил України в період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року теплову енергію на загальну суму 143803,40 грн., що підтверджується нарядами на підключення та відключення теплової енергії (а.с. 13-20), актами здачі-приймання наданих послуг № 853 від 31.10.2011р.; № 967 від 24.11.2011р.; № 1136 від 22.12.2011р. та № 651 від 23.03.2012р. (а.с. 21-24).

На підставі вищевказаних актів позивачем для оплати вартості отриманої Філією Центрального музею Збройних Сил України теплової енергії відповідачеві були виписані рахунки № 853 від 31.10.2011р., № 967 від 24.11.2011р., № 1136 від 22.12.2011р., № 651 від 23.03.2012р. (а.с. 25-29) вказані рахунки були отримані відповідачем, що не заперечується представниками в судовому засіданні.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач своєчасно вказані рахунки не сплатив та намагаючись вирішити питання про сплату відповідачем боргу позивач вручив представнику КЕВ м.Миколаєва претензією № 2 від 24.04.2012р. (а.с. 33), в якій запропоновано перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість станом на 01.05.2012р. в сумі 792087,75 грн. (в тому числі і за Договором №15/2 від 01.01.2011р.) в 7-денний строк з дня отримання претензії. Письмової відповіді на претензію КП „Тепло" не отримало, відповідач не розрахувався за отриману Філією Центрального музею Збройних Сил України по Договору теплову енергію в запропонований термін. 31.05.2012р. за вих. № 366 (а.с. 34) представнику боржника повторно, під підпис був вручений лист з повідомленням остаточного залишку боргу (з урахуванням здійснених донарахувань та перерахунків) за Договором № 15/2 від 01.01.2011р., який становив 143803,40 грн.

Позивач зазначає, що відповіді на претензію не отримав, відповідач не здійснив погашення заборгованості, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлену Філії Центрального музею Збройних Сил України теплову енергію.

Згідно розрахунку позовних вимог заборгованість відповідача за отриману від позивача теплову енергію становить - 143803,39 грн.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 143803,39 грн. за поставлену теплову енергію по Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог п. 5.1 Договору, - в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.7 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості, з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з несплатою вартості отриманої в період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року теплової енергії позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.10.2013 року на підставі п. 5.1 Договору була нарахована пеня в розмірі 12464,77 грн. за період з 26.10.2011 року по 31.08.2012 року згідно наданого розрахунку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що з урахуванням вимог ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність щодо стягнення з відповідача пені сплила та просить суд відмовити в задоволенні вимог про стягнення з нього пені в розмірі 12464,77 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, - позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 1.7 Договору відповідач повинен був здійснити оплату отриманої Філією Центрального музею Збройних Сил України теплової енергії до 25 числа поточного місяця, тобто з 26 числа поточного місяця передачі споживачеві теплової енергії починається перебіг строку для нарахування пені як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України та перебіг строку для застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява № 528 від 03.10.2013 року в якій позивачем ставляться вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача пені в розмірі 12464,77 грн. надійшла до господарського суду - 04.10.2013 року, тобто після закінчення встановленого п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності, що застосовуються до вимог про стягнення пені, то в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені нарахованої позивачем за період з 26.10.2011 року по 31.08.2012 року в розмірі 12464,77 грн. слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 3552,75 грн. які нараховані позивачем з 30.10.2011р. по 30.09.2013р.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 3552,75 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги не підлягають задоволенню оскільки, згідно Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції» № 02-5/223 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 року, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Так, позивач в розрахунку позовних вимог здійснює нарахування інфляційних за період з 30.10.2011 року по 30.09.2013 року на суму заборгованості 143803,39 грн. за кожний місяць прострочення окремо, при цьому в тих місяцях де мала місце дефляція (розмір інфляційних з мінусовим коефіцієнтом) всупереч вимог вищевказаних роз'яснень та рекомендацій позивач вказує - « 0,00».

З урахуванням вищезазначених Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції» № 02-5/223 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 року, судом здійснений перерахунок сукупного коефіцієнту інфляційних за період з 30.10.2011 року по 30.09.2013 року та який склав 98,5, то відповідно розмір інфляційних у вказаний період складав суму з мінусовим коефіцієнтом, тобто за вказаний період має місце дефляція, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 3552,75 грн. задоволенню не підлягають.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7753,11 грн. які нараховані позивачем з 30.10.2011р. по 30.09.2013р., розмір яких є обґрунтованим у відповідності до вимог Закону та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, збільшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки збільшені позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу (Фактична адреса: 54056, м.Миколаїв, пр. Миру, 62-а, Юридична адреса: 54001, м.Миколаїв, вул. Адм. Макарова, 41, р/р № 35218001002746 банк УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Комунального підприємства Первомайської міської ради „Тепло" (55213, м. Первомайськ, Миколаївська область, вул. Грушевського,1, р/р 2600531500115 Первомайське ТВБВ № 10014/01 18 філії Миколаївського обласного Управління САТ «Ощадбанк», МФО 326461, код ЄДРПОУ - 35964556) заборгованості в розмірі 143803,39 грн., 3% річних в розмірі 7753,11 грн. та 3016,33 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 23.10.2013 року.

Суддя Н.О. Семенчук