Рішення № 34274204, 22.10.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа № 923/1062/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бериславської міської ради, м. Берислав Херсонської області

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про звільнення земельної ділянки

за участю:

представників сторін:

від позивача - Волосюк О.О. - представник, довіреність № 02-28/177/13 від 03.04.2013 р.

від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність №3952 від 22.08.2013 р.; ОСОБА_4 - представник, довіреність №3952 від 22.08.2013 р.

Бериславська міська рада (позивач) звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з позовом про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0012 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 в м. Бериславі.

Відповідач не визнала позовних вимог та заявила клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вона звернулась з адміністративним позовом до Дніпровського райсуду м. Херсона про визнання неправомірними бездіяльність суб"єкта владних повноважень в особі Бериславської міської ради щодо не розгляду заяви ПП ОСОБА_1 на пленарному засіданні ради про продовження дії оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Із огляду на наведене суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки розгляд адміністративної справи не складає перешкоду у розгляду господарської справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

в с т а н о в и в:

Бериславська міська рада є органом місцевого самоврядування, який виступає в інтересах територіальної громади. Основним законодавством, яким регламентується робота міської ради це - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п.1 ст.33 ЗУ " Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно п. 2. ст. 33 цього ж Закону до делегованих повноважень відноситься реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до п . 34 ст. 26 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

є) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно приписам ст. 93 цього ж Кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до ст. 124 Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно приписам ст. 125 Кодексу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно ст. 13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписам ст. 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця. прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Згідно приписам ст. 31 Закону договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону у разі припинення оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не мас права утримувані земельну ділянку для задоволення своїх вимог до Орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 33 Господарсько-процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Бериславська міська рада звернулась до суду з позовом про звільнення приватним підпрємцем ОСОБА_1 земельної ділянки 0,0012 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 у м. Бериславі

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним. Він зазначає. що 07.04.2003 року між Бериславською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0012 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 терміном на 5 років, під розміщення малої архітектурної форми торгівельного кіоску для продажу тютюнових виробів.

Дія договору оренди земельної ділянки від 07.04.2003 року, укладеного між Бериславською міською радою та громадянкою ОСОБА_1, на земельну ділянку площею 0,0012 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1, закінчилася 01.04.2008 року.

Бериславська міська рада неодноразово направляла листи ПП ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу малої архітектурної форми та приведення земельної ділянки у попередній вигляд, але з боку приватного підприємці ніяких заходів та реагування на вимоги міської ради не було.

Позивач зазначає, що на даний момент земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що в свою чергу є порушеннями чинного законодавства. Згідно пункту 2.3 вищевказаного договору, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Також позивач звернув увагу суду, що до теперішнього часу земельна ділянка не приведена у стан в якому була надана в оренду, а саме на земельній ділянці розташована, без будь яких правових підстав, тимчасова споруда-кіоск.

Він зазначає, що дана тимчасова споруда встановлена з порушеннями норм ДБН В. 2.2-23:2009 визначені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, порушення правил «Благоустрою території і забезпечення чистоти, порядку та дотримання тиші в м. Бериславі».

Державними будівними нормами України підприємства торгівлі ДБН В. 2.2-23:2009 визначені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, мають вичерпний порядок розміщення тимчасових споруд сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо для провадження підприємницької діяльності.

Розділ 5 Розміщення будинків, організація земельної ділянки, п. 5.4 Тимчасові споруди сезонної торгівлі визначають Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів. Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торговельного ряду і 10 одиниць у групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розміщуються без протипожежних розривів, приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.

Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. рішенням 50 сесії міської ради прийнято рішення № 565 від 11.06.2010 року Правила благоустрою території і забезпечення чистоти, порядку та дотримання тиші в м. Бериславі.

Так, 13.04.2010р. начальником відділу архітектури, містобудування та ЖКГ винесено припис № 06/10, в якому зазначено, що у зв'язку з порушенням Правил благоустрою території і забезпечення чистоти та порядку в м. Бериславі необхідно в 10 денний строк демонтувати встановлений на розі вулиць Урицького та 1 Травня кіоск.

У зв'язку з невиконанням припису було складено протокол про адміністративну відповідальність по ст. 152 КУпАП, в якому ПП ОСОБА_1 дала пояснення, що обіцяє прибрати належний їй кіоск по закінченню терміну дії ліцензії (дія ліцензії до 02.08.2012р.), кіоск не демонтовано до сьогоднішнього дня.

Бериславська міська рада неодноразово направляла листи, в яких повідомляла про неможливість продовжити дію договору, на що від ПП ОСОБА_1 не було жодного реагування.

Чинним законодавством, а саме Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» встановлено порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, яким визначено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки.

Розпорядженням міського голови від 08.02.2012р. № 19 створено комісію по розгляду питання щодо самовільного розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Берислав. Про засідання комісії ПП ОСОБА_1 було завчасно повідомлено, на засідання комісію вона не з'явилася, комісія прийняла рішення, що в зв'язку з закінченням договору оренди, неодноразових попереджень про порушення правил «Благоустрою території і забезпечення чистоти, порядку та дотримання тиші в м. Бериславі», порушень норм ДБН В. 2.2-23:2009 визначені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, невиконання припису відділу архітектури, містобудування та ЖКГ демонтувати незаконно встановлену тимчасову споруду (кіоск) для провадження підприємницької діяльності в строк 1 місяць.

Також Розпорядженням міського голови від 22.03.2013 року № 41 було створено комісію по обстеженню тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоску) по від Урицького в м. Бериславі. Складено акт обстеження віл 04.04.2013 року, яким встановлено, що тимчасова споруда (кіоск) має не привабливий зовнішній вигляд, не відповідає естетичним вимогам, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 01.04.2008 року. Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоску) відсутній.

Виходячи з вищевикладеного, комісія рекомендувала власнику кіоску ПП ОСОБА_1 негайно звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоску).

Судом встановлено, що ПП ОСОБА_1. в 2012 році зверталася до Господарського суду Херсонської області щодо визнання переважним право на поновлення договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі. Суд виніс рішення від 25.06.2012 року справа № 5024/748/2012 де відмовив ПП ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог, яка залишилася в силі після перегляду рішення Одеським апеляційним господарським судом

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги у повному обсязі. Суд, судові витрати покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку площею 0, 0012 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 в м. Берислав.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 ) на користь Бериславської міської ради ( 74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 244, код ЄДРПОУ 04059906 ) 1147 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 22.10.2013

Суддя Л.М. Немченко