Рішення № 34274182, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/2353/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Астер-М", м. Харків до ТОВ "СК Інтерстрой", м. Харків про стягнення 240584,44грн. за участю представників сторін:

позивача - Фалько Л.В., дов. № 9633 від 01.07.2013р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 240584,44грн. боргу за договором поруки № 550 від 11.03.2011р. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "20" серпня 2013р. провадження у справі 922/2353/13 було зупинено до вирішення по суті кредиторських вимог ТОВ "Астер-М" в процесі розгляду справи № Б-5023/2518/12, яка розглядається господарським судом Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "21" жовтня 2013р. провадження у справі № 922/2353/13 поновлено, призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11.03.2011р. між ТОВ "СК Інтерстрой" (Поручитель, відповідач), ТОВ "АСТЕР-М" (Кредитор, позивач) та ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" (Покупець) було укладено договір поруки № 550 (надалі - Договір).

Відповідно до умов укладеного Договору Поручитель поручився перед Кредитором за виконання обов'язків Покупцем за Основним договором - договором поставки № 772 від 11.03.2011р., укладеним між Кредитором та Покупцем, включаючи матеріальну відповідальність за Основним договором.

П. 1.2. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем обов'язку за Основним договором, Покупець і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.1.3. Договору, порука поширюється на поставки за Основним договором, що були здійснені до моменту підписання цього Договору, а також на поставки, які здійснюватимуться після підписання цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони домовилися, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Покупцем обов'язку за Основним договором, що передбачений п.1.1. цього Договору, Кредитор вправі звернутися з вимогою про виконання як до Покупця так і Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Згідно до п.6.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання Покупцем всіх обов'язків перед Кредитором відповідно до умов Основного договору, в тому числі прострочених.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.02.2012 року по справі № 5023/445/12 задоволено у повному обсязі вимоги позивача - ТОВ «АСТЕР-М» про стягнення з ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" 235867,09грн. боргу за зобов'язаннями по поставці товару у період з 12.05.2011р. по 10.06.2011р. та 4717,35грн. судових витрат.

Таким чином, несвоєчасне виконання ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" своїх господарських зобов'язань стало підставою для заподіяння позивачу збитків в сумі 4717,35грн., які виникли в результаті оплати судового збору при розгляді господарського спору про стягнення коштів.

ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" добровільно рішення суду від 21.02.2012 року по справі № 5023/445/12 не виконав.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" перед позивачем станом на 05.06.2013 року склала 240584,44грн.

08 червня 2012 року Господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № 5023/2518/12 про банкрутство ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт". Така обставина спричинила неможливість примусового виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Будівельний альянс «Моноліт».

У зв'язку з неможливістю виконання грошових зобов'язань ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт", позивач звернувся до відповідача, як Поручителя, з вимогою про погашення грошових зобов'язань ТОВ "Будівельний альянс "Моноліт" у повному обсязі (вимога про погашення боргу від 08.05.2013 року на суму 240584,44грн.). Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань вимогу позивача не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 240584,44грн., яка до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 240584,44грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 4811,69грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 554, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Інтерстрой» (61052, м.Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7; Код ЄДРПОУ 33605698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 6.24-А; Код ЄДРПОУ 35590228; в тому числі п/р 26000010061472 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) 240584,44грн. боргу та 4811,69грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 22.10.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.