Рішення № 34273361, 14.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/57/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

14.10.2013 справа № 908/1919/13

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент», (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів / вул. Патріотична, буд. 19/38)

про стягнення 10990,00 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Науменко А.О., Алейнікова Т.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - особисто (паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 26.03.1999 р.);

від позивача - ОСОБА_3, на підставі договору № 20/05/13 від 20.05.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

01.06.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя (ПП ОСОБА_1) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент», м. Запоріжжя (ТОВ «Союз-Континент») про стягнення 10990,00 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1919/13, справі № 908/1919/13 присвоєний номер провадження 4/57/13, справа призначена до розгляду на 10.07.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. № 01-04/31/13 від 10.07.2013 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, за заявою судді Зінченко Н.Г., враховуючи категорію та складність справи, справу № 908/1919/13 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Попова І.А., Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2013 р. справу № 908/1919/13 прийнято до колегіального розгляду суддів, судове засідання призначено на 04.09.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та відсутністю у суду належних доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи № 908/1919/13, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 25.09.2013 р.

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2013 р. судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1919/13 продовжений на п'ятнадцять днів, до 25.09.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. № 01-04/54/13 від 24.09.2013 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, за заявою судді Зінченко Н.Г., приймаючи до уваги перебування судді - члена колегії Попової І.А. у відпустці, враховуючи категорію та складність справи, справу № 908/1919/13 передано на колегіальний розгляд суддів в іншому складі суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Науменко А.О., Алейнікова Т.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.2013 р. справу № 908/1919/13 прийнято до колегіального розгляду у іншому складі суддів, судове засідання призначено на 14.10.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 14.10.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням позивача та його представника розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами суду по справі від 01.06.2013 р., від 10.07.2013 р., від 04.09.2013 р. і від 24.09.2013 р. документи у матеріали суду не надав. Про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №, № 262274 - 262275 станом на 04.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» (код ЄДРПОУ 32729641) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала суду по справі від 04.09.2013 р. і від 24.09.2013 р., які станом на час вирішення справи на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку не поверталася.

Крім того, на фактичну адресу відповідача, відому з матеріалів справи, направлялися ухвали суду по справі від 01.06.2013 р., від 10.07.2013 р., від 04.09.2013 р. і від 24.09.2013 р., які повернулися на адресу суду з відміткою підприємства поштового зв'язку: «Організація вибула».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1919/13.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 211, 15, 16, 526, 530 ЦК України та ст., ст. 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 13.012012 р. сторонами у справі був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 002, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача організовувати та здійснювати перевезення його вантажів автомобільним транспортом по території України, а відповідач зобов'язався оплачувати транспортні послуги. Відповідно до п. 5.2 договору позивач пред'являє відповідачу для оплати рахунок, оригінал протаксованої товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) у двох примірниках, податкову накладну та заявку. Відповідач здійснює оплату транспортних послуг протягом трьох банківських днів з моменту отримання зазначених документів. Згідно з п. 3.5 договору відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість транспортних послуг після отримання документів, що підтверджують належне виконання замовлення. Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним були надані відповідачу обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 12990,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000086 від 16.10.2012 р., № ОУ-0000091 від 02.11.2012 р. і № ОУ-0000092 від 08.11.2012 р. Виконуючи свої зобов'язання за договором позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000086 від 16.10.2012 р., № СФ-0000091 від 02.11.2012 р. і № СФ-0000092 від 08.11.2012 р. Відповідач в порушення умов договору надані послуги оплатив частково, сплативши всього 2000,00 грн. Решту суми боргу відповідач станом на час звернення позивача до суду з даним позовом не сплатив. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ «Союз-Континент» 10990,00 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р.

Однак, в судовому засіданні 14.10.2013 р. позивач пояснив суду, що на час вирішення спору судом основна заборгованість ТОВ «Союз-Континент» за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р. частково погашена на суму 4000,00 грн., що підтверджується виписками банку за 03.10.2013 і 10.10.2013 р., та становить 6990,00 грн.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2012 р. ТОВ «Союз-Континент» (відповідачем у справі) та ПП ОСОБА_1 (позивачем у справі) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Перевізник) зобов'язався за завданням відповідача (Замовника) організовувати та здійснювати перевезення його вантажів автомобільним транспортом по території України, а відповідач зобов'язався оплачувати транспортні послуги. (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору договірна вартість послуг по перевезенню вантажів визначається сторонами Договору шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни або погоджується сторонами Договору у заявці.

Згідно з пунктом 5.2 Договору позивач пред'являє відповідачу для оплати рахунок, оригінал протаксованої товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) у двох примірниках, податкову накладну та заявку завірену своєю печаткою. Відповідач здійснює оплату транспортних послуг протягом трьох банківських днів з моменту отримання зазначених документів.

У відповідності до п. 4.12 Договору позивач зобов'язався після доставки вантажу в пункт призначення пред'явити відповідачу протягом 5-и днів документ, що підтверджує факт доставки вантажу, оформити акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

В свою чергу, відповідач згідно п. 3.5 Договору прийняв на себе зобов'язання оплатити позивачу вартість транспортних послуг після отримання документів, що підтверджують належне виконання замовлення.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 12990,00 грн.

Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), а саме:

- № ОУ-0000086 від 16.10.2012 р. на суму 3000,00 грн. з ПДВ;

- № ОУ-0000091 від 02.11.2012 р. на суму 9360,00 грн. з ПДВ;

- № ОУ-0000092 від 08.11.2012 р. на суму 630,00 грн. з ПДВ.

Зазначені вище акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за спірний період узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств та згідно цих актів надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

При цьому, виконуючи свої зобов'язання за Договором позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000086 від 16.10.2012 р. на суму 3000,00 грн., № СФ-0000091 від 02.11.2012 р. на суму 9360,00 грн. і № СФ-0000092 від 08.11.2012 р. на суму 630,00 грн.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору, за надані транспортно-експедиційні послуги згідно Договору № 002 від 13.01.2012 р. відповідач на користь позивача перерахував всього 2000,00 грн.

Решту вартості наданих транспортно-експедиційних послуг за Договором № 002 від 13.01.2012 р. в розмірі 10990,00 грн. відповідач станом на час звернення позивача до суду з даним позовом не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 002 від 13.01.2012 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 9.3 строк дії Договору встановлюється з дати його підписання до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань його сторонами.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані позивачем на його користь транспортно-експедиційні послуги не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку із погашенням відповідачем боргу за Договором № 002 від 13.01.2012 р. за надані послуги в сумі 4000,00 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 908/1919/13, що підтверджується виписками банку за 03.10.2013 р. (призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги по рахунку № 0000086 від 16.10.2012 р.) і за 10.10.2013 р. (призначення платежу: «Оплата за транспортні послуги по рахунку № 0000091 від 02.11.2012 р.), провадження у справі № 908/1919/13 в частині стягнення основного боргу в сумі 4000,00 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог. (Оригінали зазначених банківських виписок долучені до матеріалів справи).

Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 6900,00 грн.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих йому позивачем послуг в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача 6900,00 грн. основного боргу за надані транспортно-експедиційні послуги пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТОВ «Союз-Континент» на користь ПП ОСОБА_1 6900,00 грн. основного боргу. В частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступень вини кожної із сторін, судові витрати в розмірі 1720,50 грн. судового збору присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Крім того, позивачем подано суду клопотання про відшкодування йому 1600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Щодо стягнення з відповідача 1600,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до укладеного 20.05.2013 р. договору № 20/05/13 про надання юридичних послуг позивач доручив, а адвокат ОСОБА_3 зобов'язався надати йому правову інформаційно-консультативну допомогу по юридичним питанням, що цікавлять позивача, а позивач зобов'язався сплатити ці послуги. Факт надання адвокатом ПП ОСОБА_1 послуг згідно договору № 20/05/13 від 20.05.2013 р. підтверджується актом приймання-передачі послуг адвоката на загальну суму 1600,00 грн., а факт оплати позивачем наданих адвокатом послуг - квитанціями до прибуткового касового ордеру № 30/05/13 від 30.05.2013 р., № 10/07/13 від 10.07.2013 р., № 04/09/13 від 04.09.2013 р. і № 25/09/13 від 25.09.2013 р. на 400,00 грн. кожна. Крім того, до матеріалів справи залучена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3, видане ОСОБА_3

При вирішенні даного питання суд виходить з приписів розділу 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., відповідно до якого витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК покладення на сторони у справі як судових витрат можливо тільки суми, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про розподіл витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокатів, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування цих судових витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи категорію даного спору, його складність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми боргу, приймаючи до уваги присутність позивача особисто та адвоката ОСОБА_3 в кожному судовому засіданні, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1600,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Керуючись ст. 68 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 599, 629, 903, 909, 929 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент», м. Запоріжжя про стягнення 10990,00 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент», (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів / вул. Патріотична, буд. 19/38, код ЄДРПОУ 32729641) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6990 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент», м. Запоріжжя на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 4000,00 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 002 від 13.01.2012 р. провадження у справі припинити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "18" жовтня 2013 р.

Головуючий Н.Г.Зінченко

Судді Т.Г.Алейнікова

А.О.Науменко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.