Рішення № 34273321, 09.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 р. Справа № 922/2582/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с.Артемівка, Харківська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", м.Київ

про розірвання договору іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача Шегинський Р.А. - представник (довіреність б/н від 02.07.2013р.);

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2013р. справу №922/2582/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про розірвання договору іпотеки від 08.02.2008р., укладеного між ВАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ВАТ «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі», посвідченого державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П., та зареєстрованим в реєстрі за №289, передано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 29.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.09.2013р.

Ухвалою суду від 18.09.2013р. розгляд справи відкладено на 09.10.2013р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром № 1256 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 20.09.2013р., що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п. 3.9 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" із змінами та доповненнями.

Представник відповідача клопотанням від 09.10.2013р. б/н (вх.№41811/13 від 09.10.2013р.) долучив до матеріалів справи копію договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011р., укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" та копію договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.11.2011р. зареєстрованого в реєстрі за № 5390. Відзив не подав, проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила, вимоги ухвал суду не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду спору була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням № 0405321811612 від 20.09.2013р., вручено 23.09.2013р.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності позивача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши заперечення представника відповідача суд встановив:

08.02.2008р. між ВАТ "Кредобанк" (перейменовано у ПАТ"Кредобанк") в особі Харківської філії (надалі - банк) та ТзОВ "Артемівські зорі" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 11/02-2008, згідно умов якого банк зобов"язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії .

Згідно умов п.2.1. кредитного договору банк надає, а позичальник приймає 5800000,00 грн. для поповнення обігових коштів (проведення сільськогосподарських робіт в 2008 році: закупівлі паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобу захисту рослин, с/г інвентарю, запчастин та комплектуючих до сільгосп- та авто техніки, сплати за надання с/г захисту, заробітної плати, податків та платежів прирівняних до них). Процентна ставка - 16 % річних (п.2.1.2 кредитного договору).

До вказаного кредитного договору було укладено додаткові договора № 1 від 07.11.2008р. та № 2 від 06.01.2009р., якими змінювався розмір кредиту, процентна ставка та графік повернення суми кредиту.

В забезпечення виконання грошового зобов"язання за вказаним кредитним договором між ВАТ "Кредобанк" (перейменовано у ПАТ"Кредобанк") в особі Харківської філії (іпотекодержатель) та ТзОВ "Артемівські зорі" (іпотекодавець) 08.02.2008р. було укладено договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільбцем М.П. та зареєстрованим за № 289.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: зерноток, у т.ч. ЗАВ-20 літ."А", дім охорони літ."Б" загальною площею 6,7 кв.м., навіс літ."В", зерносклад літ."Г" загальною площею 435,6 кв.м., паркан літ. "Л"; зерносклади (2 будівлі), у т.ч. зерносклад літ."А" загальною площею 253,2 кв.м., зерносклад літ. "Б" загальною площею 305,3 кв.м.; картоплесховище літ. "А" загальною площею 2 091,6 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, Печенізький район, с.Артемівка, 1 кв + 200 м. автодороги Артемівка -Борщова - Ганнівка, який належить іпотекодавцю на праві власності.

У зв"язку із внесенням змін до кредитного договору шляхом укладення додаткових договорів № 1 від 07.11.2008р. та № 2 від 06.01.2009р., до договору іпотеки укладено додатковий договір № 1 від 07.11.2008р. та додатковий договір № 2 від 08.01.2009р.

Позивач, посилаючись на ст.625 ЦК України, вважає, що укладений між сторонами договір іпотеки від 08.02.2008р. підлягає розірванню, оскільки обставини, якими сторони договіру іпотеки керувались при його укладенні, суттєво змінились.

При цьому позивач посилається на укладення 29.11.2011р. між ПАТ "Кредобанк" (надалі - банк) та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (надалі - новий кредитор) договору факторингу, згідно якого відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов"язань до позичальника та поручителів за кредитним договором № 11/02-2008 від 08.02.2008р.

16.12.2011р. між "Кредобанк"(первісний іпотекодержатель) та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (новий іпотекодержатель) на підставі ст.512 ЦК України та ст.24 Закону України "Про іпотеку" укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я., зареєстрований в реєстрі за № 5389.

Позивач, посилаючись на ст.ст.1077, 1078 ЦК України, зазначає, що після укладення договору факторингу правовідносини між позивачем та відповідачем були припинені, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції". Укладення іпотекодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичну зміну сторони іпотекодержателя в договорі іпотеки.

Крім того, як вважає позивач, заміна сторони іпотекодержателя в договорі іпотеки при укладенні договору факторингу, суперечить самій суті договору факторингу, оскільки за цим договором може переходити тільки право грошової вимоги. Укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги не є договором про заміну кредитора у зобов"язанні.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить розірвати договір іпотеки від 08.02.2008р., укладений між ВАТ "Кредобанк" в особі Харківської філії ВАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Артемівські зорі", посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П., та зареєстрований за №289.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Між позивачем та відповідачем 08.02.2008р. укладений кредитний договір № 11/02-2008, до якого вносились зміни додатковими договорами № 1 від 07.11.2008р. та № 2 від 06.01.2009р. щодо розміру кредиту, процентної ставки та графіку повернення суми кредиту.

Згідно положень ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно положень ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

В забезпечення виконання грошового зобов"язання за вказаним кредитним договором між сторонами 08.02.2008р. укладено договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П. та зареєстрованим за № 289.

У зв"язку із внесенням змін до кредитного договору (шляхом укладення додаткових договорів № 1 від 07.11.2008р. та № 2 від 06.01.2009р.), до договору іпотеки укладено додатковий договір № 1 від 07.11.2008р. та додатковий договір № 2 від 08.01.2009р.

Згідно із ч.5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" закріплено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

29.11.2011р. між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" укладено договір факторингу, згідно якого відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов"язань до позичальника та поручителів за кредитним договором № 11/02-2008 від 08.02.2008р.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

ПАТ "Кредобанк" направило ТзОВ "Артемівські зорі" повідомлення від 14.12.2011р. № 660 вих.№32-14090/11 в якому вказано, що між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (новий кредитор) укладено договір факторингу, а тому будь-які зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, іпотеки та застави мають виконуватись на користь нового кредитора.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, зобов'язання ТзОВ "Артемівські зорі" по кредитному договору №11/02-2008 від 08.02.2008 р. з додатковими угодами та укладеному на забезпечення його належного виконання договору іпотеки від 08.02.2008 р. з додатковими угодами зареєстрованого в реєстрі за № 289 не припинені, і в силу приписів ст. 514 ЦК України відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 р., договору про відступлення прав за договором іпотеки від 16.12.2011 р. зареєстрованого за № 5390 право вимоги по цих зобов'язаннях перейшло від ПАТ "Кредобанк" (первісний кредитор/іпотекодержатель) до нового кредитора/іпотекодержателя - ТзОВ "Фінансова компанія "Приватнi інвестиції".

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 151 ЦК України).

Стаття 652 ЦК України також передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Тобто, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Наявності усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору, у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, позивачем не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не порушувала умови договору іпотеки від 08.02.2008 р., істотних змін обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, не відбувалось.

Судом не беруться до уваги доводи позивача про те, що зміна кредитора по кредитному договору та іпотекодержателя по договору іпотеки впливає на чинність договору іпотеки від 08.02.2008р., потребує змін його умов або розірвання, так як статтею 24 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Слід зазначити що у п. 8.7. договору іпотеки від 08.02.2008р., сторони погодили, що відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без отримання згоди іпотекодавцю, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Відступлення прав іпотекодержателем за цим договором здійснюється за правочином про відступлення прав, який підлягає нотаріальному посвідченню.

16.12.2011р. між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я., зареєстрований в реєстрі за № 5389. Згідно якого до нового іпотекодержателя (ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції") перейшли права первісного іпотекоджержателя (ПАТ "Кредобанк") у зобов"язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Оскільки відсутні обставини, які можна було б вважати істотними, а також умови для розірвання договору, передбачені ч.2 ст.652 ЦК України, правові підстави розірвання договору іпотеки відсутні.

Доводи позивача про те, що укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачено ст.512 ЦК України, зокрема ч.1 вказано статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Зобов'язання ТзОВ "Артемівські зорі" за кредитним договором не припинилося, а тому і договір іпотеки є чинним та діє до повного виконання зобов'язання іпотекодавцем за цим договором, у зв'язку з чим підстави для розірвання договору іпотеки відсутні.

Слід зазначити, що при відступленні права вимоги переходить право вимоги в тому обсязі, в якому їх мав попередній кредитор з огляду на те, що норми, які регулюють відносини, що випливають з договору факторингу є спеціальними до загальних положень щодо заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, а відтак в позові слід відмовити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно вимог ст.49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 525, 626, 628, 629, 651, 652, 1077, ЦК України, ст.ст.3,23 Закону України "Про іпотеку" ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 14.10.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.