Рішення № 34272908, 16.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2013 р. Справа № 911/3059/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд», м. Дніпропетровськ,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари,

про стягнення 736 620,17 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Григоренко В.І., уповноважений, довіреність від 25.12.2012р. б/н;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н, б/д до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд», м. Дніпропетровськ, та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 736620,17 грн. заборгованості, в тому числі: 387 873,21 грн. основного боргу, 41 741,53 грн. пені, 215 763,77 грн. процентів річних, 91 241,66 грн. штрафу, а також покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не виконав належним чином зобов'язань з оплати отриманого товару за договором поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017 та додатковими договорами до нього, та за договором поставки від 07.06.2012р. №АП-07-0395, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 149437,97 грн. В забезпечення зобов'язань відповідача 1 за вказаними договорами поставки 10.10.2012р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки № ПР-10-1012, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «Акруа» поручилось перед позивачем за виконання відповідачем 1 всіх зобов'язань, в тому числі основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат позивача тощо. У зв'язку з невиконанням відповідачами основного зобов'язання за договорами поставки, позивач просить стягнути заборгованість, в тому числі основний борг у розмірі 387 873,21 грн., пеню у розмірі 41 741,53 грн., відсотки річних у розмірі 215 763,77 грн. та штраф в розмірі 91 241,66 грн. з боржника та поручителя солідарно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.09.2013р.

Ухвалами від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. за клопотанням позивача та відповідачів суд відповідно до ст. 77 ГПК України відкладав розгляд справи для надання часу сторонам врегулювати спір. Ухвалою від 02.10.2013р. за клопотанням позивача, погодженим з відповідачем 1, продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

16.10.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи б/н, б/д, у якому відповідач 1 просить суд відкласти розгляд справи №911/3059/13 у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем ведуться переговори щодо узгодження умов мирової угоди стосовно предмету позову.

16.10.2013р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про часткове припинення провадження у справі б/н, б/д з доданими документами, у якому позивач вказує, що відповідачем 1 здійснено часткове погашення суми основного боргу у розмірі 303 008,65 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу в сумі 303 008,65 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

16.10.2013р. в судове засідання з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, вимоги ухвал суду від 08.08.2013р., від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. не виконали, витребувані судом документи не подали. Відповідач 2 про причини неявки суд належним чином не повідомив.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи від 15.10.2013р., суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 69 ГПК України спір у справі має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців. У виняткових випадках за клопотанням сторони, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору не більше ніж на п'ятнадцять днів.

Суд ухвалами від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. двічі відкладав розгляд справи за клопотанням сторін для надання часу врегулювати спір. Однак станом на 16.10.2013р. суду сторонами не подано жодних доказів того, що сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору у справі. Мирова угода або інші документи щодо врегулювання спору у справі сторонами не надано.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем 1 не підтверджено жодними доказами обставин, на які посилається відповідач 1 як на підставу для відкладення розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 1, як необгрунтованого.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Хімагромаркетинг») до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд», м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ТОВ «Агротрейд») та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари (далі по тексту - ТОВ «Акруа») про стягнення 736 620,17 грн., вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

20.02.2012р. між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Агротрейд» укладено договір поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017 (далі по тексту - Договір №АП-07-0017), відповідно до умов якого ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТОВ «Агротрейд», а ТОВ «Агротрейд» зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин: «Герсотил» у кількості 111,000 на загальну суму 35 635,44 грн. з ПДВ, «Позитив плюс» у кількості 1 580,000 на загальну суму 82 428,60 грн., «Оперкот Акро» у кількості 816,000 на загальну суму 144 081,12 грн., а всього на суму 262 145,16 грн. (пункт 1.1. Договору). Згідно умов Договору:

- вартість товару на дату укладення цього договору становить 262 145,16 грн. (у т.ч. ПДВ) (пункт 1.2 Договору №АП-07-0017);

- загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (пункт 1.5 Договору №АП-07-0017);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2. даного договору, не пізніше 01.03.2012р. - 65 536,29 грн., не пізніше 30.09.2012р. - 65 536,29 грн., не пізніше 20.10.2012р. - 131 072,58 грн. (пункт 2.1 Договору №АП-07-0017);

- оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного в пункті 2.1. даного договору (пункт 2.6 Договору №АП-07-0017);

- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою покупця (пункт 3.1 Договору №АП-07-0017);

- покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (пункт 5.2 Договору №АП-07-0017);

- сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане (пункт 5.3 Договору №АП-07-0017);

- у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору (пункт 5.4 Договору №АП-07-0017);

- сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів (пункт 5.5 Договору №АП-07-0017);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 Договору №АП-07-0017).

Судом встановлено, що у період з квітня 2012р. по вересень 2012р. між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Агротрейд» укладено низку додаткових договорів до договору поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017, якими збільшено кількість товару, що постачається та відповідно ціну договору поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017.

Крім того, між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Агротрейд» укладено договір поставки від 07.06.2012р. №АП-07-0395 (далі по тексту - Договір №АП-07-0395), відповідно до умов якого ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується передати у власність ТОВ «Агротрейд», а ТОВ «Агротрейд» зобов'язується прийняти й оплатити насіннєвий матеріал: Насіння соняшника Бамбо на загальну суму 50 064,56 грн. з ПДВ (пункт 1.1 Договору №АП-07-0395). Згідно умов Договору №АП-07-0395:

- загальна вартість товару на дату укладення цього договору становить 50 064,56 грн. у т.ч. ПДВ 20%, що на дату підписання договору становить 4 784,00 Євро (пункт 1.2 Договору №АП-07-0395);

- загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього (пункт 1.5 Договору №АП-07-0395);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2 даного договору, не пізніше 10.06.2012р. - 12 516,14 грн., не пізніше 30.09.2012р. - 12 516,14 грн., не пізніше 20.10.2012р. - 25 032,28 грн. (пункт 2.1 Договору №АП-07-0395);

- оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного в пункті 2.1 даного договору (пункт 2.6 Договору №АП-07-0395);

- поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою покупця (пункт 3.1 Договору №АП-07-0395);

- покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (пункт 5.2 Договору №АП-07-0395);

- сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане (пункт 5.3 Договору №АП-07-0395);

- у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору (пункт 5.4 Договору №АП-07-0395);

- сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів (пункт 5.5 Договору №АП-07-0395);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 Договору №АП-07-0395).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладені між сторонами договори за правовою природою є договорами поставки, за якими, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу 1 обумовлений договорами товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача 1 прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395, поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 626 095,24 грн., що підтверджується видатковими накладними

від 12.04.2012р. №АП-07-0089 на суму 134 976,00 грн.,

від 18.04.2012р. №АП-07-0105 на суму 88 285,00 грн.,

від 18.04.2012р. №АП-07-0106 на суму 35 635,44 грн.,

від 25.04.2012р. №АП-07-0142 на суму 128 513,37 грн.,

від 25.04.2012р. №АП-07-0143 на суму 23 126,40 грн.,

від 29.05.2012р. №АП-07-0334 на суму 10 668,00 грн.,

від 06.06.2012р. №АП-07-0364 на суму 33 306,57 грн.,

від 14.06.2012р. №АП-07-0392 на суму 14 282,40 грн.,

від 21.06.2012р. №АП-07-0418 на суму 34 432,20 грн.,

від 21.06.2012р. №АП-07-0422 на суму 50 064,56 грн.,

від 27.06.2012р. №АП-07-0440 на суму 12 942,00 грн.,

від 27.07.2012р. №АП-07-0483 на суму 26 685,00 грн.,

від 04.09.2012р. №АП-07-0564 на суму 22 089,10 грн.,

від 05.09.2012р. №АП-07-0569 на суму 5 366,00 грн.,

від 20.09.2012р. №АП-07-0628 на суму 5 723,50 грн., які підписані представниками позивача та відповідача 1 без будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленого товару (копії залучені до матеріалів справи).

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 14.06.2012р. відповідачем 1 повернуто позивачу товар на загальну суму 17 817,54 грн., що підтверджується прибутковими накладними від 14.06.2012р. №АП-07-0007 та від 14.06.2012р. №АП-07-0008, які підписані представниками позивача та відповідача 1 (копії залучені до матеріалів справи).

Позивач вказує, що відповідач 1 за отриманий товар згідно видаткових накладних від 12.04.2012р. №АП-07-0089, від 18.04.2012р. №АП-07-0105, від 18.04.2012р. №АП-07-0106, від 25.04.2012р. №АП-07-0142, від 25.04.2012р. №АП-07-0143, від 29.05.2012р. №АП-07-0334, від 06.06.2012р. №АП-07-0364, від 14.06.2012р. №АП-07-0392, від 21.06.2012р. №АП-07-0418, від 21.06.2012р. №АП-07-0422, від 27.06.2012р. №АП-07-0440, від 27.07.2012р. №АП-07-0483, від 04.09.2012р. №АП-07-0564, від 05.09.2012р. №АП-07-0569, від 20.09.2012р. №АП-07-0628 розрахувався частково, сплативши позивачу грошові кошти у розмірі 220 404,49 грн.

За таких обставин, позивач твердить, що в результаті неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язань за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395 з оплати отриманого товару, за відповідачем 1 утворилась заборгованість у розмірі 387 873,21 грн. (626 095,24 грн. (сума поставки) - 17817,54 грн. (сума повернення) - 220 404,49 грн. (сума оплати) = 387 873,21 грн.)

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд ухвалами від 08.08.2013р., від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. тричі зобов'язував відповідачів подати суду документи, що підтверджують суму заборгованості, а саме: належним чином засвідчені банківські виписки та/або довідки з банківських установ, що містять інформацію про дати та суми коштів, сплачених відповідачами за Договорами поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017 та від 07.06.2012р. №АП-07-0395 в редакції укладених до них додаткових угод. Відповідач 1 відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт наявності простроченого основного грошового зобов'язання відповідача 1 перед позивачем за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395 в сумі 387873,21 грн.

У зв'язку із простроченням відповідачем 1 грошового зобов'язання за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 41 741,53 грн., проценти річних у розмірі 215 763,77 грн. за період з 21.10.2012р. по 11.07.2013р. та штраф у розмірі 91 241,66 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 5.2. Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395 встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%; постановою правління Національного банку України від 06.06.2013р. №209 розмір облікової ставки НБУ встановлено на рівні 7,0%.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше встановлено пунктами 5.3 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Враховуючи встановлену судом заборгованість з оплати отриманого товару в сумі 387 873,21 грн., граничний строк оплати товару, встановлений пунктом 2.1. Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395 - до 20.10.2012р., та строк нарахування штрафних санкцій, визначений у пунктах 5.3 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, виходячи з наступного розрахунку:

Розмір заборгованості, грн.Граничний строк оплатиПеріод простроченняПеня, грн. 387 873,21 20.10.2012р.21.10.2012 - 11.07.201341 640,49судом встановлено, що за період, заявлений позивачем в позові з 21.10.2012р. по 11.07.2013р. з відповідача 1 на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 41 640,49 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інші види забезпечення виконання зобов'язання, і нарахування пені не звільняє порушника зобов'язання від застосування інших передбачених договором санкцій, в даному випадку штрафу.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12).

Згідно пункту 5.4 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору. Відповідно до пункту 1.5 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, сторони визначили ціну договору як суму поставленого товару на умовах договору та додаткових угод до нього.

За таких обставин належний до стягнення з відповідача 1 на користь позивача штраф, передбачений пунктом 5.4 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, в сумі складає 91 241,66 грн.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних встановлений сторонами у пункті 5.5 Договорів №АП-07-0017 та №АП-07-0395, яким передбачено, що процентна ставка, передбачена частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлюється в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

Належить до сплати, грн.Граничний строк оплатиПеріод прострочення, грн.сорок процентів річних, грн.період прострочення, грн.дев'яносто шість процентів річних, грн.Всього процентів річних, грн.387 873,21 20.10.201290 днів (21.10.2012 - 18.01.2013)38 255,9819.01.2013 - 11.07.2013177507,79215763,77Судом встановлено, що за період, заявлений позивачем в позові з 21.10.2012р. по 11.07.2013р. з відповідача 1 на користь позивача належать до стягнення проценти річних в сумі 215763,77 грн.

За таких обставин, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Договорами поставки №АП-07-0017 та №АП-07-0395 всього складала 736519,13 грн., з них: 387 873,21 грн. основного боргу, 41 640,49 грн. пені, 91 241,66 грн. штрафу, 215763,77 грн. процентів річних.

ІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

10.10.2012р. між ТОВ «Хімагромаркетинг» (сторона-1) та ТОВ «Акруа» (поручитель) укладено договір поруки від 10.10.2012р. №ПР-10-1012 (далі за текстом - Договір поруки), згідно пункту 1.1 якого ТОВ «Акруа» зобов'язується перед ТОВ «Хімагромаркетинг» в повному розмірі за своєчасне повне виконання ТОВ «Агротрейд» (сторона-2) зобов'язань, що виникли на підставі договору поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017 та додаткових договорів до нього, укладених ТОВ «Агротрейд» із стороною-1 на загальну суму 558 213,14 грн., а також договору поставки від 07.06.2012р. №АП-07-0395 та додаткових договорів до нього, укладених ТОВ «Агротрейд» із стороною-1 на загальну суму 50 064,56 грн. Згідно умов Договору поруки:

- ТОВ «Акруа» відповідає перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за виконання зобов'язання ТОВ «Агротрейд» в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й сторона-2, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат сторони-1 тощо (пункт 1.2 Договору поруки);

- у разі порушення стороною-2 зобов'язання, сторона-2 і поручитель відповідають перед стороною-1 як солідарні боржники, що означає право сторони-1 вимагати виконання зобов'язання як від сторони-2 і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (пункт 1.3 Договору поруки);

- порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань сторони-2 перед стороною-1, що випливають з договорів та усіх додаткових договорів до нього (пункт 2.1 Договору поруки);

- у разі порушення зобов'язання стороною-2 сторона-1 направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або його певну частину). Сторона-1 не зобов'язана підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобов'язання стороною-2. Вимога сторони-1 буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до сторони-1 про надання додаткової інформації чи документів (пункт 3.1 Договору поруки);

- поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу сторони-1 в повному обсязі в строк не пізніше 3 днів з моменту отримання такої вимоги (пункт 3.2 Договору поруки);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.6 Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що ТОВ «Акруа» відповідає перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за виконання зобов'язання ТОВ «Агротрейд» в повному обсязі. ТОВ «Акруа» відповідає в тому ж обсязі, що й ТОВ «Агротрейд», включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат ТОВ «Хімагромаркетинг», тощо.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом встановлено, що 05.07.2013р. позивачем, з дотриманням вимог пункту 3.1 Договору поруки, вручено директору ТОВ «Акруа» - Белінській М.С. вимогу від 04.07.2013р., у якій позивач, у зв'язку з невиконанням, зокрема, ТОВ «Агротрейд» зобов'язань за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395, вимагав оплатити суму боргу.

Суду не подано доказів того, що відповідач 2 надав позивачу обґрунтовану відповідь на претензію або задовольнив вимоги позивача. Суд ухвалами від 08.08.2013р., від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. тричі зобов'язував відповідачів подати суду документи, що містять інформацію про дати та суми коштів, сплачених відповідачами за Договорами поставки від 20.02.2012р. №АП-07-0017 та від 07.06.2012р. №АП-07-0395 в редакції укладених до них додаткових угод. Відповідач 2 відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доводів позивача не спростував.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано жодних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань зі сплати основного боргу, процентів та неустойки.

За таких обставин, судом встановлено наявність солідарного зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем за Договорами поставки №АП-07-0017 та №АП-07-0395, в результаті чого відповідач 2 - ТОВ «Акруа» зобов'язаний перед позивачем в тій самій мірі, що й відповідач 1 - ТОВ «Агротрейд», включаючи суми основного боргу, процентів, неустойки (пені та штрафу), при цьому позивач ТОВ «Хімагромаркетинг» у відповідності до частини 1 ст. 543 ЦК України має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від солідарних боржників ТОВ "Агротрейд" та ТОВ "Акруа" разом, так і від будь-кого з них окремо.

Поряд з цим, судом встановлено, що після порушення провадження у справі (та поза межами заявленого позивачем в позові періоду розрахунку неустойки та процентів річних), відповідач 1 платіжним дорученням від 18.09.2013р. №39842 з призначенням платежу «плата за засоби захисту рослин згідно договору від 20.02.2012р. №АП-07-0017», перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 303 008,65 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно до пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 303 008,65 грн. основного боргу, підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки судом встановлено, що спір щодо зазначених вимог припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, враховуючи встановлення судом факту солідарного обов'язку ТОВ «Агротрейд» та ТОВ «Акруа» сплатити ТОВ «Хімагромаркетинг» суму основного боргу, процентів та неустойки за Договорами №АП-07-0017 та №АП-07-0395, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» заборгованості в сумі 433510,48 грн. , в тому числі: 84 864,56 грн. основного боргу, 41 640,49 грн. пені, 215 763,77 грн. відсотків річних та 91 241,66 грн. штрафу У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст.ст. 526, 541, 543, 547, 549, 554, 559, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, частинами 2, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно

з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» (49000, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Комсомольська, буд. 40-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 32075365)

та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, ідентифікаційний код юридичної особи 36432705)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 30262667)

84 864,56 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні п'ятдесят шість копійок) основного боргу,

91 241,66 грн. (дев'яносто одну тисячу двісті сорок одну гривню шістдесят шість копійок) штрафу,

41 640,49 грн. (сорок одну тисячу шістсот сорок гривень сорок дев'ять копійок) пені,

215 763,77 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні сімдесят сім копійок) процентів річних.

8670,22 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят гривень двадцять дві копійки) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 303 008,65 грн. припинити.

4. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 22.10.2013р.