Рішення № 34272408, 21.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-7860/2011

Провадження № 2/344/4803/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самовільно збудовану перегородку та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Пресмаш» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з квартири (кімнати) АДРЕСА_1

До початку розгляду справи по суті позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просив про виселення ОСОБА_1 з квартири (кімнати) АДРЕСА_1, а також про зобов'язання відповідача знести самовільно збудовану перегородку холу в гуртожитку біля квартири (кімнати) АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 самовільно збудувала перегородку холу біля своєї квартири в гуртожитку, чим заблокувала мешканцям гуртожитку вхід на балкон та систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших мешканців гуртожитку проживання з нею.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Суд вважає, що, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 158 ЦПК України, розгляд справи можна провести за відсутності представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позову не визнала. Суду пояснила, що отримала дозвіл на добудову перегородки від директора гуртожитку. Всі мешканці гуртожитку здійснили такі прибудови, однак даний позов поданий позивачем внаслідок особистої неприязні керівництва підприємства до неї. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина спорудження відповідачем перегородки холу в гуртожитку біля квартири (кімнати) АДРЕСА_1, оскільки визнається сторонами.

Згідно п. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

За змістом пункту 1.1. резолютивної частини Рішення № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року Конституційного суду України, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Згідно пп. 7 п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав

мешканців гуртожитків», допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Таким чином суд вважає, що право позивача на виділення мешканцям гуртожитку у користування, яке є складовою здійснення права власності, допоміжних приміщень у гуртожитку, зокрема, балкону, та надання частини цих приміщень у власність, порушене самовільним встановленням відповідачем ОСОБА_1 перегородки холу в гуртожитку біля квартири (кімнати) АДРЕСА_1

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення відповідачем ОСОБА_1 права позивача на виділення мешканцям гуртожитку в користування спільних приміщень гуртожитку наявністю зведеної відповідачем перегородки. У зв'язку з цим, для відновлення зазначеного права позивача ОСОБА_1 слід зобов'язати знести самовільно збудовану перегородку холу в гуртожитку біля квартири (кімнати) АДРЕСА_1, задовольнивши позов в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу Української РСР, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Вимогу про виселення ОСОБА_1 з квартири (кімнати) АДРЕСА_1 суд вважає безпідставною, оскільки позивачем не доведено жодними належними доказами наявності такого порушення ОСОБА_1 правил співжиття мешканців гуртожитку, в якому вона проживає, що робить неможливим проживання з нею для інших мешканців гуртожитку в одному будинку, а тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені ним судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 8, 24, 55, 124 Конституції України, пункту 1.1. резолютивної частини Рішення № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року Конституційного суду України, ст.ст. 13, 15, 376 ЦК України, ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу Української РСР, пп. 7 п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 179, 197, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самовільно збудовану перегородку та виселення - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 знести перегородку холу в гуртожитку біля квартири (кімнати) АДРЕСА_1

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь відкритого акціонерного товариства «Пресмаш», код ЄДР 13643567, місцезнаходження: вул. Автоливмашівська, буд. № 1, м. Івано-Франківськ, 54,00 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.