Рішення № 34272081, 23.09.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7899/13-ц

Провадження № 2/344/3899/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Островського Л.Є.

секретарів Підхомної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного вищого навчального закладу «Західноукраїнський економіко-правничий університет» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та витрат по оплаті судового збору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди та витрат по оплаті судового збору.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу 07.10.2002 року на посаду інженера. Під час виконання своїх обов'язків з ним постійно укладався договір про повну матеріальну відповідальність. 05.03.2012 року ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням. Перед звільненням відповідач нікому з працівників університету не передавав матеріальні цінності, а саме: портативний комп'ютер ASUA X51RL (ноутбук) вартістю 3480 грн., а також матеріальні цінності згідно акту недостачі, вартістю 3402 грн. 46 коп., які належать університету, чим наніс матеріальну шкоду університету. Працівники університету неодноразово звертались до ОСОБА_1 з проханням повернути матеріальні цінності або грошові кошти в сумі 6882 грн. 46 коп. Однак на звернення працівників університету ОСОБА_1 не реагував жодним чином.

В судовому засіданні представник позивача вимоги поданої позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог, вказуючи на те, що позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №06-01-96 від 09.10.2002 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 07.10.2002 року на посаду інженера (0,5ст) на умовах укладеного з ним контракту і з тримісячним іспитовим терміном та повною матеріальної відповідальністю.

Згідно із наказом №06-01-03 від 05.03.2012 року старшого інженера ОСОБА_1 звільнено з роботи з 05.03.2012 року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України) з виплатою компенсації за 20 календарних днів невикористаної відпустки за період 12.2010-12.2011р.р.

Відповідно до наказу №06-01-35 від 04.07.2011 року ОСОБА_2 передала матеріальні цінності та документацію складу, а ОСОБА_1 старший інженер прийняв, терміном передачі 04.07.2011 р. по 08.07.2011 р.

Згідно з актом прийому-передачі матеріальних цінностей для прийому передачі матеріальних цінностей створено комісію в складі голови комісії - ОСОБА_3, в.о. першого проректора та членів комісії - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 якою здійснено перевірку, засвідчено факт передачі і прийнято матеріальні цінності та документацію складу згідно інвентаризаційних описів (що додаються) від матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 і передано ОСОБА_1, старшому інженеру.

Згідно із копією накладної від 22.09.2011 року, копія якої міститься в матеріалах справи, (а.с.9) Захіно-український економіко-правничий університет передав ОСОБА_1 портативний комп'ютер ASUS X51RL в кількості 1 шт. на суму 3 480 грн., однак у матеріалах справи міститься копія тієї ж самої накладної від 22.09.2011 року (а.с. 38), яка подавалась Захіно-українським економіко-правничим університетом, як додаток до заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 до ЗУЕПУ про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку та моральної шкоди, в якій зазначено, що Захіно-український економіко-правничий університет передав ОСОБА_1 портативний комп'ютер в кількості 1 шт. З наведеного вбачається, що в матеріалах справи міститься копія однієї і тієї ж накладної з різними даними і не відповідає вимогам до первинних документів, оскільки у накладній поданій як додаток до позовної заяви від 23.05.2013 року міститься дописана сума в другому рядку, а також марка та модель портативного комп'ютера.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що відповідно до акту про нестачу матеріальних цінностей від 28.01.2013 року в ході проведення інвентаризації майна університету на підставі наказу №01-07-44 від 27.12.2012 року «Про проведення інвентаризації», комісією виявлена нестача матеріальних цінностей на суму 3402 грн. 46 коп., оскільки акт про нестачу матеріальних цінностей в складських приміщеннях університету, на який посилається позивач, складено майже через 11 місяців після звільнення відповідача і він не був залучений для проведення інвентаризації.

Судом встановлено, що не заперечувалось і позивачем, в день звільнення претензій до відповідача з боку адміністрації університету не було, нестачі матеріальних цінностей не виявлено, жодних актів про нестачу матеріальних цінностей інвентаризаційна комісія не складала, відповідачу підписали обхідний лист та видали трудову книжку, тому з наведеного слідує, що відповідачем були здані всі матеріальні цінності.

Зазначені обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, тому ці обставини на підставі положень частини 3 статті 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно із ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно з п.1.3. Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ затвердженої наказом Міністерства Фінансів України N 90 від 30.10.98 р. інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань. Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов'язковому порядку проводиться констатація наявності об'єктів.

Згідно із п.1.9. Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ затвердженої наказом Міністерства Фінансів України N 90 від 30.10.98 р. проведення інвентаризації є обов'язковим при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ);

Відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків N 69 від 11.08.94р., а саме п.11.1 для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Обов'язок доказування наявності умов для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, відповідно до ст.138 КЗпП України, належить власнику або уповноважено ним органу.

З наведеного вбачається, що позивачем не надано суду доказів, що нестача основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6882 грн. 46 коп. спричинена внаслідок порушення відповідачем трудових обов'язків, оскільки судом не встановлено, що відповідач отримував ці матеріальні цінності, окрім того інвентаризація матеріальних цінностей проводилась майже через 11 місяців після звільнення відповідача з роботи, ОСОБА_1 в день звільнення видана належно оформлена трудова книжка, а тому враховуючи наведене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст. 47, 130 КЗпП України та керуючись ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного вищого навчального закладу «Західноукраїнський економіко-правничий університет» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та витрат по оплаті судового збору - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Островський Л.Є.