Рішення № 34272022, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16493/13 16.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Драгон Есет Менеджмент"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 69 100,23 грн

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПрАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Вісневській В.М (дов. від 16.09.2013)

Від відповідача Мануілова Я.І. (дов. юр-180/д від 15.04.2013 р.)

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява вих. 209/08-1 від 21.08.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Есет Менеджмент" (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (надалі - відповідач) про стягнення 69 100,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16493/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013.

06.09.2013 через канцелярію суду від представника відповідача надішли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013, з'явився представник позивача та надав додаткові документи.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013, представник відповідача, не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 розгляд справи відкладено на 03.10.2013.

В судове засідання, призначене на 03.10.2013, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 03.10.2013 залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 09.10.2013.

В судове засідання, призначене на 09.10.2013, з'явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

В судове засідання, призначене на 09.10.2013, представник третьої особи не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 розгляд справи відкладено на 16.10.2013.

14.10.2013 через канцелярію суду від представника третьої особи надішли пояснення у справі.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, з'явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, представник третьої особи не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010р. загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «УКРНАФТА» (далі - «Відповідач») було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2006-2008 роки, яким було визначено, зокрема, строки та порядок виплати дивідендів за 2007 та 2008 роки, а саме: «за підсумками фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта» у 2007 році виплата дивідендів за 2007 рік розпочинається з 29.01.2010 та закінчується 01.08.2011 з розрахунку 22,82 гривні/акція; за підсумками фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта» у 2008 році виплата дивідендів за 2008 рік розпочинається з 29.01.2010 та закінчується 01.08.2010 з розрахунку 26,51 грнивні/акція».

На момент прийняття рішення загальними зборами та початку перебігу визначених рішенням загальних зборів строків виплат дивідендів ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», яке діяло від імені ВД ПІФ «Аргентум» (далі - «Позивач») було акціонером Відповідача з кількістю акцій 1 300 штук, що підтверджується відповідною випискою про стан рахунку у цінних паперах №314690, виданою зберігачем Позивача - ПАТ «ІНГ Банк Україна»

У зв'язку з викладеним, належна до сплати сума дивідендів за 2007 рік повинна становити 29 666 гривень, за 2008 рік - 34 463, а загальна сума належних до виплати Позивачеві дивідендів за 2007 та 2008 роки - 64 129.

Судом встановлено, що з метою отримання дивідендів, Позивач звертався 08.06.2010 до Відповідача з листом N9423/06, в якому повідомив всі необхідні для виплати дивідендів реквізити, а саме: найменування, код ЄДРІСІ, код ЄДРПОУ, номер рахунку в банківській установі, назву та МФО банку.

У відповідь на згаданий лист, Позивач отримав лист №5528/АТЕ-010, датований 21.06.2010, від ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» (наразі - ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз», далі - «Третя особа»), якого Відповідачем було залучено до процедури виплати дивідендів у якості реєстратора. Згаданим листом-відповіддю Третя особа повідомила, що виплата дивідендів буде здійснена в порядку та строки, визначені загальними зборами акціонерів Відповідача, після затвердження Відповідачем дивідендних відомостей та перерахуванням Відповідачем коштів Третій особі, як реєстратору.

Проте належна Позивачеві сума дивідендів до закінчення строків виплати так і не була сплачена Відповідачем.

З урахуванням того, що належні до виплати Позивачеві суми до сих пір залишаються невиплаченими, Позивач вбачає порушення своїх передбачених законодавством України прав та законних інтересів акціонера, що пояснюється наступним.

Також право на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (отримання дивідендів) акціонерами як учасниками господарського товариства передбачено ст.88 Господарського кодексу України, ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства», якою встановлено, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Статтею 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» встановлено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Виходячи зі змісту виписки про стан рахунку у цінних паперах №314690, яка видана ПАТ «ІНГ Банк Україна», станом на 28.01.2010 Позивачу належали цінні папери Відповідача у кількості 1 300 штук.

З урахуванням викладеного, Позивач має право на участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди) в порядку, встановленому рішеннями загальних зборів акціонерів товариства.

Щодо визначення порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), то дані питання віднесено ст.41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів акціонерів.

Як було вказано вище, 26.01.2010 вищим органом управління товариства - загальними зборами акціонерів Відповідача, серед іншого, було прийнято рішення про розподіл прибутку ВАТ «Укрнафта», в т.ч. за 2007 та 2008 роки, та затвердження строків та порядку виплати дивідендів.

Зі змісту наведеного вище випливає, що з моменту прийняття загальними зборами акціонерів рішення про розподіл прибутку товариства за 2006-2008 роки Відповідач як емітент прийняв на себе зобов'язання здійснити виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, в тому числі і Позивачеві, у визначених загальними зборами порядку та строки.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що вищим органом управління ВАТ «Укрнафта» постановлено: товариство сплачує дивіденди протягом встановленого періоду за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів. При цьому наявність достовірної інформації про акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за 2007 та 2008 роки, забезпечувалась за рахунок надходженням до емітента в періоди з 29.01.2010 року по 01.08.2010 року та з 29.01.2010 року по 01.08.2011 року звернень акціонерів з належно оформленими вимогами про виплату дивідендів за 2007 та 2008 роки з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів (реєстраційних та банківських) та підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ «Укрнафта» станом на дату початку виплати дивідендів за 2007 та 2008 роки.

Отже, позивач з метою реалізації свого права на отримання дивідендів за 2005 рік повинен був звернутись до ВАТ «Укрнафта» з вимогою про виплату дивідендів та надати належне підтвердження свої прав на отримання дивідендів.

Відповідно акціонери, які обліковувались в реєстрі акціонерів ВАТ «Укрнафта» станом на 15.06.2006 року як власники певної кількості акцій товариства, з метою реалізації свого права на отримання дивідендів за 2005 рік, повинні були звернутись до ВАТ «Укрнафта» з належно оформленою вимогою про виплату дивідендів з повідомленням своїх банківських реквізитів та підтвердженням права на їх отримання протягом встановленого загальними зборами акціонерів - півроку з 15.06.2006 року по 15.12.2006 року, проте не раніше 15.06.2006 року - дати початку виплати дивідендів».

Таким чином, учасники ВАТ «Укрнафта» станом на 29.01.2010 року з метою реалізації свого права на отримання дивідендів за 2007 та 2008 роки мали звернутись саме до ВАТ «Укрнафта» з належно оформленими вимогами про виплату дивідендів з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів (реєстраційних та банківських) та підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ «Укрнафта» станом на дату початку виплати дивідендів за 2007 та 2008 роки протягом визначених вищим органом управління ВАТ «Укрнафта» строків.

Отже, ВДПІФ «Аргентум» ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» як учасник ВАТ «Укрнафта», маючи право на отримання частки прибутку ВАТ «Укрнафта» за 2007 та 2008 фінансові роки, мав його реалізувати шляхом звернення саме до емітента, вищий орган управління якого прийняв рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів, тобто ВАТ «Укрнафта», з вимогою про виплату належних дивідендів за 2007 рік за відповідними реквізитами з належним підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ «Укрнафта» в період з 29.01.2010 року по 01.08.2011 року та з вимогою про виплату належних дивідендів за 2007 рік за відповідними реквізитами з належним підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ «Укрнафта» в період з 29.01.2010 року по 01.08.2010 року.

Позивач з власних мотивів не реалізував права на отримання дивідендів в установлені строки, у зв'язку з чим, ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» - реєстратор Відповідача не змогло здійснити від імені та за рахунок емітента виплату дивідендів за 2008 та 2007 роки.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на те, що серед визначених статтею 11 Закону України «Про господарські товариства» та статтею 117 ЦК України обов'язків акціонерів відсутній такий обов'язок, як висувати до емітента письмову вимогу в разі наявності бажання отримати нараховані дивіденди.

Крім того, відповідно до п.2.2 Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 25 грудня 2001р. N9386, виплата нарахованих дивідендів відповідно до прийнятого рішення є обов'язком виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами. Обмеження такого обов'язку щодо виплати дивідендів можуть бути встановлені тільки нормами законодавства.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів Відповідача від 26.01.2010 року, Правління Товариства було зобов'язано опублікувати інформацію про строки та порядок виплати дивідендів у засобах масової інформації. На виконання цього, Правління Відповідача доводило до відома акціонерів наступну інформацію щодо строків і порядку виплати дивідендів за 2006- 2008 роки: «для отримання дивідендів акціонерам ВАТ «Укрнафта» пропонується звернутись у вищезазначені строки до реєстратора ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» з листами, оформленими згідно вимог чинного законодавства України із зазначенням (уточненням) усіх необхідних реквізитів для перерахування дивідендів. Товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.» З повідомлення вбачається, що воно не містить жодних зобов'язань акціонерів, а лише пропозиції, та й необхідність подання вказаних листів зумовлюється виключно необхідністю уточнення реквізитів акціонера-отримувача дивідендів.

Таким чином, ні жодним нормативним актом, ні прийнятим загальними зборами акціонерів Відповідача рішенням не передбачений обов'язок Позивача звертатись до Відповідача з будь-якою вимогою та надавати будь-які документи, які б були умовою для виплати дивідендів.

Як було вказано вище, з моменту прийняття рішення про розподіл прибутку товариства за 2006-2008 роки Відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, та цим же рішенням визначив період, який є строком виконання зобов'язання для Відповідача.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання обов'язку протягом цього строку, в розумінні норми ст.530 Цивільного кодексу України, є порушенням зобов'язання, яке має наслідком настання негативних наслідків для порушника.

Крім того, Позивач, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача, окрім основної суми заборгованості, також три проценти річних від простроченої суми за періоди:

з 02.08.2011р. по 18.08.2013р. (по дивідендам за 2007 рік), що дорівнює 748 дням та становить 1 821,41 грн.;

з 02.08.2010р. по 18.08.2013р. (по дивідендам за 2008 рік), що дорівнює 1113 дням та становить 3 149,82 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги, щодо стягнення 3 % річних з наступних підстав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, можливість застосування приписів ст. 625 ЦК України закон пов'язує з обставинами невиконання або неналежного виконання саме грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно- господарські зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ГК України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Між ВДПІФ «Аргентум» ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» та ВАТ «Укрнафта» існували організаційно-господарські немайнові зобов'язання, що виникли у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в яких відсутні ознаки дій, передбачених у понятті грошового зобов'язання, адже у організаційно-грошових зобов'язаннях учасник господарського товариства є одночасно кредитором, боржником і власником частки майна товариства, що пропорційна його частці в статутному капіталі товариства.

Виплата частини прибутку (дивідендів) товариства не є договірним зобов'язанням товариства, а тому відповідальність, передбачена законом за порушення грошового зобов'язання, не може бути застосована.

З огляду на природу прав учасника/акціонера товариства по відношенню до акціонерного товариства та беручи до уваги те, що ст. 625 ЦК України не регулює зобов'язання учасників господарського товариства у майнових відносинах між ними, положення цієї норми не поширюється на корпоративні відносини.

Аналогічної позиції дотримується і ВГСУ у постанові від 24.09.2009 року по справі № 24/29- 09-1208, зазначаючи при цьому, що приписами ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність саме за порушення грошового зобов'язання та вказані положення ЦК України не застосовуються до корпоративних правовідносин - відносин, пов'язаних із здійсненням управління корпоративним утворенням або веденням його справ.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код: 001353390) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного Товариства з обмеженою відповідальністю " Драгон Есет Менеджмент" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-д; ідентифікаційний код: 33936496) грошові кошти: основного боргу - 64 129 (шістдесят чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. та судовий збір в сумі 1 596 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 80 коп.

3. В частині стягнення 3 % річних в сумі 4 971,23 грн. - відмовити.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.10.2013

Суддя М.О. Лиськов