Рішення № 34271434, 15.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. Справа № 909/933/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Івано-Франківськгаз", (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76010)

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого

акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні

Дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, Івано-

Франківська область, 76004)

про стягнення заборгованості в сумі 9 866, 32 гривень, згідно договору № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року.

За участю представників сторін:

Від позивача: Цимбаліста О.С. - юрисконсульт, (паспорт серія СЕ № 351041 виданий 14.12.2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 05-16/2744 від 15.11.2012 року).

Від відповідача: представники не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 9 866, 32 гривень, згідно договору № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 9 199, 29 гривень - основний борг, 544, 60 гривень - пеня, 113, 23 гривень - 3 % річних та 9, 20 гривень - інфляційні втирати.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений природний газ та транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 23.08.2013 року порушено провадження у справі № 909/933/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2013 року.

Ухвалами суду від 05.09.2013 року, 19.09.2013 року та 03.10.2013 року розгляд справи відкладався на 19.09.2013 року, 03.10.2013 року та 15.10.2013 року відповідно, у зв'язку із не подання витребуваних судом письмових доказів та нез'явленням представника відповідача в судові засідання.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Галицького управління по експлуатації газового господарства та Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" в особі філії "Галицький райавтодор" укладено договір № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформляються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п. 4.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У відповідності до п. 4.6. договору - оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять (5) календарних днів до початку місяця поставки газу.

Для установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, планові платежі здійснюються споживачем на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання протягом місяця поставки газу (п. 4.6.1. договору).

Згідно п. 4. 6. 2. договору споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4. 6. 3. договору).

Договором визначено, що Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача і постачальника (п. 2.9. договору).

Так, Галицьке управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: філії "Галицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2013 року по квітень 2013 року в розмірі 3 822 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: Актом № ГЛ-70/0001 від 31.01.2013 року приймання - передачі природного газу за січень 2013 року, Актом № ГЛ-70/0001 від 28.02.2013 року приймання - передачі природного газу за лютий 2013 року, № ГЛ-70/0001 від 31.03.2013 року приймання - передачі природного газу за березень 2013 року та Актом № ГЛ-70/0001 від 30.04.2013 року приймання - передачі природного газу за квітень 2013 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 199, 29 гривень, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, рахунками - фактурами № ГЛ-70/0001 за постачання природного газу в січні 2013 року, в лютому 2013 року, в березні 2013 року та в квітні 2013 року, актом звірки за споживання та транспортування природного газу між Галицьким управлінням по експлуатації газового господарства і філією "Галицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" і розрахунком суми заборгованості, які міститься у матеріалах справи.

17.04.2013 року на адресу відповідача по справі надіслано претензію на суму 8 327, 29 гривень з вимогою здійснити повний розрахунок за спожитий і протранспортований природний газ. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" від 22.04.2013 року № 3234 про надсилання вимоги відповідачу. Однак, відповіді на претензію позивач не отримав.

У відповідності до п. 6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу відповідачу нараховано 544, 60 гривень пені за період з лютого місяця 2013 року по червень місяць 2013 року. Водночас, в судовому засіданні від 03.10.2013 року представником позивача подано суду уточнений розрахунок пені, у відповідності до якого за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу відповідачу нараховано 523, 00 гривень пені за період з 06.02.2013 року по 05.07.2013 року.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за споживання природного газу відповідачу нараховано 113, 23 гривень - 3 % річних та 9, 20 гривень - інфляційних втрат. Водночас, в судовому засіданні від 03.10.2013 року представником позивача подано суду уточнені розрахунки пені та 3 % річних, у відповідності до яких за порушення зобов'язання щодо оплати за споживання природного газу відповідачу нараховано 523, 00 гривень - пені за період з 06.02.2013 року по 05.07.2013 року та 160, 73 гривень - 3 % річних за період з 06.02.2013 року по 31.08.2013 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в особі Галицького управління по експлуатації газового господарства та Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" в особі філії "Галицький райавтодор" укладено договір № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформляються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Як видно із матеріалів справи Галицьке управління по експлуатації газового господарства здійснило надання відповідачеві: філії "Галицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" послуг з постачання та транспортування природного газу за період з січня 2013 року по квітень 2013 року в розмірі 3 822 куб. м. газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: Актом № ГЛ-70/0001 від 31.01.2013 року приймання - передачі природного газу за січень 2013 року, Актом № ГЛ-70/0001 від 28.02.2013 року приймання - передачі природного газу за лютий 2013 року, № ГЛ-70/0001 від 31.03.2013 року приймання - передачі природного газу за березень 2013 року та Актом № ГЛ-70/0001 від 30.04.2013 року приймання - передачі природного газу за квітень 2013 року. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вказаним договором, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 9 199, 29 гривень за постачання природного газу.

Факт неналежного виконання зобов'язань підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання - передачі природного газу, рахунками - фактурами № ГЛ-70/0001 за постачання природного газу в січні 2013 року, в лютому 2013 року, в березні 2013 року та в квітні 2013 року, актом звірки за споживання та транспортування природного газу між Галицьким управлінням по експлуатації газового господарства і філією "Галицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" і розрахунком суми заборгованості.

Таким чином, заборгованість в сумі 9 199, 29 гривень за неналежне виконання грошового зобов'язання по своєчасності розрахунків за договором № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року - є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок щодо інфляційний втрат, оскільки у вказаному позивачем періоді, а саме з лютого місяця 2013 року по червень 2013 року інфляційних процесів не відбувалося.

Розрахунок індексу інфляції здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 16.05.2013 року.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат.

Що ж до нарахування 3 % річних слід зазначити, що позивачем правильно здійснено розрахунок 3 % у поданому до суду 03.10.2013 року уточнюючому розрахунку в сумі 160, 73 гривень за період з 06.02.2013 року по 31.08.2013 року.

Перевіряючи правильність проведеного розрахунку позивачем, суд бере до уваги вказаний позивачем у своїх розрахунках період нарахування 3 % річних, а саме з 06.02.2013 року по 31.08.2013 року (кількість днів прострочки - 206).

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 15.10.2013 року.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 523, 00 гривень за період з 06.02.2013 року по 05.07.2013 року (згідно поданого суд 03.10.2013 року уточненого розрахунку), що виникла за договором № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 6.2.2. договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Що ж до нарахування пені слід зазначити, що позивачем правильно здійснено розрахунок пені у поданому до суду 03.10.2013 року уточнюючому розрахунку в сумі 523, 00 гривень за період з 06.02.2013 року по 05.07.2013 року.

Розрахунок пені здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 15.10.2013 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 - 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до відповідача Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 9 866, 32 гривень, згідно договору № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76004, ідентифікаційний код: 35277023) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046) - 9 835, 52 гривень (дев'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень п'ятдесят дві копійки) заборгованості, згідно договору № 2013/ТП-ПР-к-ГЛ-70 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 року, з яких 9 199, 29 гривень - основний борг, 160, 73 гривень - 3 % річних та 523, 00 гривень - пеня, а також 1 714, 50 гривень (одну тисячу сімсот чотирнадцять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 30, 80 гривень пені та інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 21.10.13