Рішення № 34271357, 11.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/56/13-12/30/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2013 Справа № 908/2349/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2349/13

за позовом: Державного агентства резерву України, м. КиївT>

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат», м. Мелітополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ресурспостач», м. Київ

про зобов’язання виконати умови договору купівлі-продажу № 1-2136/320 від 23.05.2008р.

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат», м. Мелітополь

до першого відповідача: Державного агентства резерву України, м. Київ

до другого відповідача: Державного підприємства «Ресурспостач», м. Київ

про спонукання виконати певні дії

За клопотанням Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат», з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 811 ГПК України./FONT>

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 12.08.2013 року по 22.08.2013 року, з 22.08.2013 року по 09.09.2013 року, згідно вимог ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду Запорізької області з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» про зобов’язання останнього виконати умови договору купівлі-продажу від 23.05.2008 року № 1-2136/320, а саме: здійснити на користь Державного підприємства «Ресурспостач» оплату за 132, 8941 тонни м’яса свинини 2 кат. в шкурі, з яких 19,8251 тонн - м'ясо морожене, 113, 067 тонн - м'ясо охолоджене в напівтушках на загальну суму 2 583 363, 95 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника позивача за первісним позовом, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що з боку відповідача здійснено часткову оплату матеріальних цінностей, чим порушено п. 3.1. спірного договору, що не відповідає ст. ст. 526, 527 ЦК України.

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м’ясокомбінат» позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступни, зокрема:

- позивач посилається на внесення Генеральним прокурором України протесту на розпорядження Кабінет Міністрів України від 12.04.2008 року № 592-р, на підставі якого було укладено договір купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву та зазначає, що розпорядження на відпуск матеріальних цінностей державного резерву видаватися не будуть, чим порушує умови укладеного договору;

- рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року у справі № 42/300-52/435 встановлено, що Державне агентство резерву України та Державне підприємство «Ресурспостач» порушили свої зобов’язання щодо видачі та передачі розпоряджень на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, а тому їх зобов’язано видати розпорядження на відпуск матеріальних цінностей та передати їх за актом приймання-передачі;

- відповідач не порушував своїх зобов’язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2013 року залучено, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державне підприємство «Ресурспостач» та зобов’язано надати документи та виконати певні дії.

Залучення вказаного підприємства до справи та набрання ним процесуального статусу третьої особи відбулося на тих підставах, що існує його юридичний інтерес до справи, а рішення суду може вплинути на його подальші правовідносини з позивачем та відповідачем. Крім того, за наслідками розгляду спору можливе наділення його новими правами та обов’язками, в тому числі позбавлення їх у майбутньому.

Так, третя особа надала суду письмові пояснення по справі в яких підтримує заявлені вимоги та просить суд задовольнити позов повністю.

">До початку розгляду спору по суті Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м’ясокомбінат» звернулося до Державного агентства резерву України та Державного підприємства «Ресурспостач» із зустрічним позовом, і намагається, зокрема:

- зобов’язати Державне агентство резерву України протягом 5 днів після кожного перерахування Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м’ясокомбінат» грошових коштів на рахунок Державного підприємства «Ресурспостач», відповідно до договору купівлі продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року, видавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м’ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей державного резерву України, а саме: м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в напівтушках ДСТУ-7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2583363, 95 грн.;FONT>

- зобов’язати Державне агентство резерву України видавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м’ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей відповідно до кількості грошових коштів перерахованих на рахунок Державного підприємства «Ресурспостач» за договором купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року;

- зобов’язати Державне підприємство «Ресурспостач» передавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м’ясокомбінат» за актами приймання-передачі видані Державним агентством резерву України, відповідно до договору купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 тараня 2008 року, розпорядження на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, а саме: на м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в напівтушках ДСТУ-7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2583363, 95 грн.

Перший відповідач за зустрічним позовом - Державне агентство резерву України, проти позову заперечило, у зв’язку із наступним, зокрема:

- зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» суперечать вимогам Договору доручення від 12.04.2008 року № 45 юр-2008 та ст. ст. 526, 1003, 1004 ЦК України;

- розпорядження (наряди) на відпуск м'яса з державного резерву можуть бути видані лише після надходження коштів на рахунок Державного агентства резерву від Державного підприємства «Ресурспостач»;

- заступником Генерального прокурора України подано позов до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.08 №592-р.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку доказам у справі, письмовим поясненням, запереченням позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, суд встановив:

Первісний позов, обґрунтовано тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 190-2 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2008 року № 592-р Державним агентством резерву України здійснювалися стабілізаційні заходи спрямовані на наповнення продовольчого ринку м’ясом та м’ясопродуктами, наслідком чого було укладено Договір доручення від 12.04.2008 року № 45-юр-2008 між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади») та Державним підприємством «Ресурспостач», далі Договір 1.

За умовами вказаного договору Державне підприємство «Ресурспостач» прийняло на себе зобов’язання винити за дорученням від імені Державного комітету України з державного матеріального резерву, в його інтересах та за його рахунок правочини, направлені на продаж м’яса з державного резерву. Державний комітет України з державного матеріального резерву України зобов’язався прийняти від Державного підприємства «Ресурспостач» кошти, отримані за договором та відати останньому розпорядження (наряд № 28А) на відпуск м’яса.

В подальшому, 23 травня 2008 року між Державним підприємством «Ресурспостач», як Продавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський м’ясокомбінат» (правонаступником якого на час розгляду справи є Публічне акціонерне товариство ««Мелітопольський м’ясокомбінат»), як Покупцем, укладено Договір № 1-2136/320, далі Договір 2, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує матеріальні цінності державного резерву для їх подальшої переробки, ціна, кількість та номенклатура (асортимент) яких вказані в додатках до договору.

Пунктом 2.1. Договору 2 сторони погодили, що вартість матеріальних цінностей, що реалізуються визначається продавцем і вказується в додатках до договору.

Згідно з п. 3.1. Договору 2 сторони дійшли згоди, що протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання Продавцем рахунку-фактури шляхом факсового зв’язку, Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості матеріальних цінностей та/або частини (партії) матеріальних цінностей, вказаної в рахунку фактурі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця. Одночасно, попередня оплата за м'ясо у розмірі 100% вартості партії, яка здійснюється покупцем, також визначена пунктом 2.4.1.3. Договору 1.

Положеннями п. 3.2. Договору 2 обумовлено, що Покупець зобов’язується сплатити грошові кошти відповідно до вказаного рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його надання Продавцем.

lass="fs291">Умовами пунктів 4.2., 4.3 Договору 2 визначено, що протягом 5 (п’яти ) робочих днів з дати отримання Продавцем грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному у договорі, Продавець передає Покупцю розпорядження Держкомрезерву на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, далі Розпорядження. Зобов’язання Продавця щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі покупцю Розпорядження.

Строк дії Договору 2 встановлюється з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Однак, Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м’ясокомбінат» свої договірні зобов’язання щодо внесення 100% передоплати за матеріальні цінності, як Покупець не виконало, а тому Державне агентство резерву України, з огляду на приписи ст. ст. 526, 527 ЦК України наполягає на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши правовідносини сторін, які ґрунтуються на Договорі 1 та Договорі 2, норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між відповідачем та третьою особою укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст. ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу загальної норми передбаченої у статті 16 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині другій ст. 20 ГК України способами та шляхами захисту майнових прав та інтересів суб’єктів господарювання є, зокрема, виконання обов’язку в натурі.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Державне підприємство «Ресурспостач» надало Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м’ясокомбінат» рахунки – фактури на оплату 1 181, 02 тонн м’яса на загальну суму 22 047 671, 70 грн. Однак, останнім здійснено часткову оплату матеріальних цінностей, а саме в сумі 19 464 307, 75 грн., що підтверджується, зокрема, актом № 57 звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2013 року, який підписано з боку відповідача та третьої особи, та скріплено печатками підприємств.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. ст. 526, 599 ЦК України та ст. ст. 193, 202 ГК України.

Примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Доводи відповідача за первісним позовом спростовуються тим, що за умовами п. 3.1. Договору № 1-2136/320 від 23.05.2008 року та п. 2.4.1.3. Договору доручення № 45-юр-2008 від 12.04.2008 року сторони диспозитивно визначили попередню оплату у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей, що відповідає приписам ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України. Докази того, що сторонами визначено інший порядок та розмір оплати за довго ром в матеріалах справи відсутні.

Посилання Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 42/300-52/435 від 14.11.2011 року не приймаються судом до уваги в розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки обставини та факти, встановлені вказаним судовим актом, стосуються іншої кількості продукції та грошових коштів, сплачених за інший період.

Позивачем за первісним позовом доведений факт порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо перерахування попередньої оплати в посівному обсязі. Відповідач за первісним позовом доказів виконання зобов’язань за Договором 2, заявлених до нього вимог не простував.

За такими обставинами, позов Державного агентства Резерву України до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» про зобов’язання останнього виконати умови договору купівлі-продажу від 23.05.2008 року № 1-2136/320, а саме: здійснити на користь Державного підприємства «Ресурспостач» оплату за 132, 8941 тонни м’яса свинини 2 кат. в шкурі, з яких 19,8251 тонн - м'ясо морожене, 113, 067 тонн - м'ясо охолоджене в напівтушках на загальну суму 2 583 363, 95 грн. обґрунтований, та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в сумі 1147, 00 грн. покладаються на Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м’ясокомбінат», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України та стягуються в дохід державного бюджету.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що відповідно до умов укладеного між Державним підприємством «Ресурспостач» та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м’ясокомбінат» договору № 1-2136/320 від 23.05.2008 року (Договір 2), Державне підприємство «Ресурспостач», як Продавець, зобов’язався протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати отримання грошових коштів передати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м’ясокомбінат», як Покупцю, розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву.

Пунктами 4.3., 4.4. Договору 2 визначено, що зобов’язання Продавця щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі покупцю Розпорядження. Право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до покупця з моменту передачі йому Розпорядження.

Разом з тим, відповідно до умов Договору 1, Державний комітет України з державного матеріального резерву України зобов’язався прийняти від Державного підприємства «Ресурспостач» кошти, отримані за Договором 2 та протягом 3-х днів видати останньому Розпорядження (наряд 28-А) на відпуск м’яса.

Втім, Державне агентство з матеріального резерву України не виконало свої договірні зобов’язання щодо надання розпоряджень на відпуск матеріальних цінностей, а тому позивач за зустрічним позовом, з огляду на приписи ст. ст. 526, 629 ЦК України, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Дослідивши обставини звернення відповідача із зустрічним позовом, мотиви його обґрунтування та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Фактичні обставини справи свідчать, що розпорядження на відпуск матеріальних цінностей з боку Державного агентства резерву України не видаються у зв’язку із внесенням протесту Генеральною прокуратурою України на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2008 року № 592-р, на слідком якого було укладено Договір доручення від 12.04.2008 року № 45-юр-2008 між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством «Ресурспостач» (Договір 1).

Так, заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.04.2008 р. № 592-р «Питання стабілізації продовольчого ринку» (зі змінами та доповненнями) в частині встановлення способу відпуску матеріальних цінностей державного резерву визначеним одержувачам (споживачам) без проведення конкурсу та за неринковими цінами.

Втім, у позові заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України відмовлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 8/531 від 11.11.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 року. Вказані судові акти набрали законної сили, в розумінні ст. 254 КАС України.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази визнання протиправним, скасування або визнання недійсним вищезазначеного розпорядження, а тому припинення видачі розпоряджень на відпуск матеріальних цінностей з боку Державного агентства резерву України не відповідає нормам закону та порушує взяті на себе договірні зобов’язання.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи містять акт № 57 звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2013 року з якого вбачається, що залишок м’яса за Договором 2 становить зокрема: м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене у кількості 19, 8251 тонн, м'ясо охолоджене в напівтушках у кількості 113, 067 тонн на загальну суму 2 583 363, 95 грн. Доказів надання розпоряджень з боку Державного агентства резерву України на відпуск вказаних матеріальних цінностей на користь Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» не надано.

Посилання Державного агентства резерву України на приписи ст. ст. 1003, 1004 ЦК України, а також на ті обставини, що розпорядження (наряди) на відпуск м'яса з державного резерву можуть бути видані лише після надходження коштів на рахунок Державного агентства резерву від Державного підприємства «Ресурспостач» спростовуються умовами п. п. 4.2- 4.4. укладеного Договору 2.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем за зустрічним позовом доведено порушення своїх договірних зобов’язань з боку першого та другого відповідачів, зокрема відсутність виданих розпоряджень (нарядів ) на відпуск м'яса свинини у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2 583 363, 95 грн. Відповідачі заявлених до них вимог не спростували, доказів надання на адресу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» розпоряджень на відпуск матеріальних цінностей резерву не надали.

Враховуючи викладене, що зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» обґрунтований та підлягає задоволенню, у зв’язку з чим, слід:

- зобов'язати Державне агентство резерву України протягом 5 днів після кожного перерахування Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» грошових коштів на рахунок Державного підприємства «Ресурспостач», відповідно до Договору купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року, видавати Публічному акціонерному товариствут «Мелітопольський м'ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, а саме: м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в напівтушках ДСТУ 7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2 583 363, 95 грн.;

- зобов'язати Державне агентство резерву України видавати публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м'ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей відповідно до кількості грошових коштів перерахованих на рахунок державного підприємства «Ресурспостач» за договором купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року;

- зобов'язати Державне підприємство «Ресурспостач» передавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м'ясокомбінат» за актами приймання-передачі видані Державним агентством резерву України, відповідно до договору купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву від 23 травня 2008 року, розпорядження на відпуск матеріальних цінностей резерву, а саме: на м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в ДСТУ - 7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2 583 363,95 грн.

Оскільки перший відповідач – Державне агентство резерву України, звільнений від сплати судового збору, тому витрати по сплаті судового в сумі 1 147, 00 грн. за подання зустрічного позову покладаються на другого відповідача – Державне підприємство «Ресурспостач», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2013 року, згідно ч. 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 629, 638, 655 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 180, 181, 193, 202 ГК України ст. ст. 42, 43, 33, 43, 44, 49, 60, 69, 77, 811, 82, 821, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1 Первісний позов Державного агентства Резерву України до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат» задовольнити.

2. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м’ясокомбінат» виконати умови Договору купівлі-продажу року № 1-2136/320 від 23.05.2008 року, а саме: здійснити на користь Державного підприємства «Ресурспостач» оплату за 132, 8941 тонни м’яса свинини 2 кат. в шкурі, з яких 19,8251 тонн - м'ясо морожене, 113, 067 тонн - м'ясо охолоджене в напівтушках на загальну суму 2 583 363, 95 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат», 72319, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513, на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 1147, 00 грн., видавши наказ.

4. Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Мелітопопольский м’ясокомбінат» до першого відповідача- Державного агенства резерву України, другого відповідача – Державного підприємства «Ресурспостач» задовольнити.

5. Зобов'язати Державне агентство резерву України протягом 5 днів після кожного перерахування Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» грошових коштів на рахунок Державного підприємства «Ресурспостач», відповідно до Договору купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року, видавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м'ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, а саме: м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в напівтушках ДСТУ 7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2 583 363, 95 грн.

6. Зобов'язати Державне агентство резерву України видавати публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м'ясокомбінат» розпорядження на відпуск матеріальних цінностей відповідно до кількості грошових коштів перерахованих на рахунок державного підприємства «Ресурспостач» за договором купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2136/320 від 23 травня 2008 року.

7. Зобов'язати Державне підприємство «Ресурспостач» передавати Публічному акціонерному товариству «Мелітопольський м'ясокомбінат» за актами приймання-передачі видані Державним агентством резерву України, відповідно до договору купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву від 23 травня 2008 року, розпорядження на відпуск матеріальних цінностей резерву, а саме: на м'ясо свинини 2 кат. в шкурі морожене та охолоджене в ДСТУ - 7724-77 у кількості 132, 8941 тонн на загальну суму 2 583 363,95 грн.

4. Стягнути з Державного підприємства «Ресурспостач», 01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 4, код ЄДРПОУ 34002592, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м’ясокомбінат», 72319, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147, 00 грн., видавши наказ.

Повне рішення складено – 16.10.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.