Рішення № 34271007, 22.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" жовтня 2013 р. Справа № 906/1345/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О.І. (довіреність б/н від 31.07.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (м.Горлівка, Донецька область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 6397,60 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6397,60 грн. заборгованості за договором поставки №1334 від 09.12.11., з яких: 3137,00 грн. - основний борг, 515,83 грн. - пеня, 845,60 грн. - 24% річних та 1569,00 грн. 50% штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 89,30грн. пені нарахованої за період з 06.07.13 по 20.09.13.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. 21.10.13 до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні по причині хвороби.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) укладено договір поставки №1334, за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити алкогольну продукцію (напої) та товари народного споживання.

Згідно п.10.2 договору, договір діє до 31.12.15.

На виконання умов договору поставки, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6103,08грн., що підтверджується видатковими накладними №83828/85863, №83817/85856 від 28.12.12, №84110/86245 від 29.12.12 (а.с.17-19).

Згідно накладної №1212 від 22.05.13 відповідач повернув позивачу товар на суму 565,86грн. (а.с.20).

У позовній заяві позивач зазначив про те, що відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму 2400,00грн., а саме: 09.05.13 на суму 500,00грн., 29.05.13 на суму 1000,00грн., 19.06.13 на суму 400,00грн., 05.07.13 на суму 500,00грн.

Згідно п.4.1 договору, розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

Таким чином строк оплати отриманого товару настав 10 та 11 січня 2013 року.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 3137,00грн. (6103,08-565,86-2400=3137,22) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.2.1 договору при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 515,83грн. пені.

Згідно розрахунку пені (а.с.2), пеня обрахована за період з 15.01.13 по 20.09.13 з урахуванням часткових проплат.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Шестимісячний строк для нарахування пені закінчується 10 та 11 липня 2013 року.

Представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 89,30грн. пені, обрахованої за період з 06.07.13 по 20.09.13. Наслідки відмови від позову позивачу відомі.

У відповідності до ст.80 ч.1 п.4 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 89,30грн. пені та припиняє провадження у справі в цій частині.

З урахуванням заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення 89,30грн. пені, сума пені, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 426,53грн. (515,83-89,30).

Суд, перевіривши розрахунок пені за період з 15.01.13 по 05.07.13, вважає, що розрахунок виконаний правильно.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 24% річних у відповідності до п.7.2.1 договору, що згідно розрахунку позивача становить 845,60грн. (а.с.2 зворотня сторона).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді 24% річних від суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок річних, вважає їх нарахування правильним, тому дана величина підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1569,00грн. штрафу, що становить 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Згідно п.7.2.2 договору, у разі, якщо заборгованість не буде погашена протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Судом встановлено, що строк розрахунків порушено відповідачем на суму 6103,08грн., однак сума штрафу обрахована із суми боргу 3137,00грн.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в заявленому розмірі, хоча позивач має право на стягнення з відповідача більшої суми штрафу.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 5978,13грн., з яких: 3137,00грн. боргу, 426,53грн. пені, 845,60грн. річних,1569,00грн. штрафу. В частині стягнення 89,30грн. пені, провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з відмовою позивача від даної вимоги.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 89,30грн. пені.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10002,АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (84601, Донецька область, м.Горлівка, Центрально-міський район, вул.Озерянівська,2; код 35871504) - 3137,00грн. боргу, 426,53грн. пені, 845,60грн. річних,1569,00грн. штрафу, 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)