Постанова № 34270751, 31.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2013 року Справа №827/1880/13-амісто Севастополь

17 год. 05 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Балась Т.П., при секретарі - Нікішенко Г.О.,

за участю:

представника позивача - Публічного акціонерного товариства "Мусон" - Папоротної Наталії Федорівни, довіреність від 09.01.2013 року №11074-3;

представника відповідача - Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі - Абакарова Саліма Шайїхмагамедович, довіреність від 09.07.2013 року б/н ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Мусон" до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання дій незаконними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мусон" (далі - ПАТ «Мусон) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 ВП № 38193810, ВП № 38193720, постанови про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року, постанови про арешт коштів боржника від 09.07.2013 року, постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 16.05.2013 року, та скасувати зазначені постанови.

Ухвалою суду від 19.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

19.07.2013 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом призупинення дії постанов Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 ВП № 38193810, ВП № 38193720, постанови про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року, постанови про арешт коштів боржника від 09.07.2013 року та постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 16.05.2013 року.

Ухвалою від 22.07.2013 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

В ході судового розгляду представником позивача уточнювались та збільшувались позовні вимоги, за змістом останньої заяви від 29.07.2013 року позивач просив визнати дії відповідача незаконними та скасувати:

- постанову начальника ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя від 09.07.2013 року про відновлення виконавчого провадження;

- постанову старшого державного виконавця ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя Нещерет С.Д. про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року;

- постанову про накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках 26007010111400 в ПАТ "ВТБ Банк", № 2610401010111400 в ПАТ "ВТБ Банк", 26006255682061 в ПАТ "Приватбанк", р/р № 26022255682001, р/р 26048057001507 у Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", р/р 26008150000169 у Севастопольській філії "Правекс-банк", р/р 26104313397 в ПАТ "Морський", р/р 26004301336348 в Севастопольській філії Укрексімбанк, р/р 26004301336348 в Севастопольському відділенні ПАТ "Промінвестбанк" в АРК, р/р 26007010001748, р/р 26104010001748, 261050200001748 в ПАТ "Авант-Банк" від 09.07.2013 року;

- постанову від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 10323.00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- постанову від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- постанову від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 42439,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

- постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження № 02-57/12/21850 від 09.07.2013 року;

- постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 16.05.2013 року ВП№ 36236312.

У судовому засіданні представник позивача просив виключити п.8 позовних вимог щодо скасування постанови від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

Позовні вимоги в цілому обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення вимог статей Закону України "Про виконавче провадження" були винесені постанови про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2013 року ВП №36236312 та від 09.07.2013 року, а також неправомірно винесено постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» позивачу не було надано час для самостійного виконання виконавчих документів. Позивач не отримував своєчасно постанови про відкриття виконавчого провадження, проте оскаржував постанови про накладення штрафу до адміністративного суду, у зв'язку з чим зазначені постанови не набрали законної сили і не мали бути передані до виконавчої служби для примусового виконання.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, в письмовому вигляді заперечення не надав суду, під час судового розгляду зазначив, що виконавець діяв в межах повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження». Також зазначив, що усі постанови направлялись на адресу відповідача своєчасно простою поштовою кореспонденцією у зв'язку з відсутністю належного фінансування. Представник відповідача зауважив, що постанова про арешт майна боржника від 16.05.2013 року взагалі містить інший код ЗКПО, що вказує на те, що така постанова не має відношення до ПАТ «Мусон» з кодом 14314707.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою, другою статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом пункту 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-Порядок) рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.п.10,12 Порядку штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення або надіслання постанови про накладення штрафу яка може бути оскаржена до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф.

Судом встановлено, що 28.11.2012 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Мусон" надійшли постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про накладення арешту від 08.11.2012 року № 54-ю, № 55/ю, які були оскаржені 04.12.2012 року позивачем до Ленінського районного суду м. Севастополя, який в свою чергу передав справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Севастополя.

Постанова Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про відкриття виконавчого провадження відповідно до постанов Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Севастополі від 08.11.2012 року № 54-ю, №55/ю, на адресу позивача взагалі не надходила. З матеріалів виконавчого провадження, які були оглянуті судом під час судового розгляду справи було встановлено, що виконавче провадження за постановами Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 54-ю, № 55-ю було відкрито державним виконавцем згідно з постановою від 28.01.2013 року.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною другою Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Законом передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2013 року ВП № 36236312 була винесена із порушенням норм чинного законодавства, оскільки станом на 28.01.2013 року у суді знаходилась справа про оскарження постанови про накладення штрафу від 08.11.2012 року № 54-ю, 55-ю, що було підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, виконавчою службою всупереч вимогам ч. 1 ст. 31 Закону «Про виконавче провадження» не було належним чином повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження.

Незважаючи на факт оскарження постанов Інспекції ДАБК у м. Севастополі від 08.11.2012 року до суду, 16 травня 2013 року в межах виконавчого провадження 36236312, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Про існування зазначеної постанови позивачу стало відомо лише 15.07.2013 року при укладенні угоди у нотаріуса. Окрім того, зазначена постанова містить код ЄДРПОУ боржника ПАТ «Мусон» 39822058, який не відповідає дійсному коду ПАТ «Мусон», яким є 14314707.

Таким чином, дії державного виконавця, який виніс постанову від 16.05.2013 року про арешт майна боржника та заборону на його відчуження визнаються судом незаконними, а постанова підлягає скасуванню.

07.05.2013 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Мусон" надійшли постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.04.2013 року № 197-362/ю, № 196-419/ю, які були оскаржені позивачем до Окружного адміністративного суду м. Севастополя, та провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мусон" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про скасування постанов, було відкрито згідно з ухвалою суду від 23.05.2013 року.

Позивачем неодноразово були направлені листи з проханням зупинити виконавче провадження по виконанню постанов Інспекції ДАБК у м. Севастополі від 30.04.2013 року № 197-362/ю, № 196-419/ю, у зв'язку з тим, що дані постанови оскаржуються в судовому порядку.

Однак, 25.06.2013 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Мусон" надійшли постанови Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про відкриття виконавчого провадження відповідно до постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі від 30.04.2013 року № 196-419/ю, № 197-362/ю, які були винесені відповідачем 28.05.2013 року.

Позивачем одразу після отримання постанов виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 року, на адресу виконавчої служби було надіслано копії ухвал суду про відкриття провадження щодо оскаржень постанов Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Севастополі №196-419/ю, №197-362/ю, та постанов № 54-ю, № 55/ю.

Враховуючи те, що позивачем у встановлений законодавством строк були оскаржені постанови Інспекції ДАБК у м. Севастополі про накладення штрафу, суд вважає, що були відсутні підстави для вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню постанов, які не набрали законної сили.

09.07.2013 року старшим державним виконавцем Відділом Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі Нещеретом С.Д була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження та про арешт грошових коштів боржника з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Севастополі від 30.04.2013 року № 196-419/ю.

Необхідно зазначити суперечливість висновків начальника Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі в постанові про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року, де вказано, що на підставі наданих боржником документів провадження підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», і одночасно з відновленням виконавчого провадження вчиняються дії по винесенню постанови про накладення арешту на розрахункові рахунки та майно боржника.

31.07.2013 року у ході судового засідання , судом також встановлений і той факт, що листом від 09.07.2013 року № 02-57/12/21850 Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі була направлена постанова від 09.07.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на адресу позивача, яка станом на день розгляду справи ПАТ "Мусон" отримана не була.

10.07.2013 року Публічним акціонерним товариством "Мусон" на адресу відповідача була повторно направлена заява з проханням зупинити виконавче провадження по виконанню постанов, у зв'язку з відкриттям провадження по справі №11074/69 що не відповідає вимогам, але відповідь на листи від Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі позивачем не отримано.

Пунктом 5 частини першої статті 37 вказаний вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, такими, зокрема, є прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача по винесенню постанов про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року за виконавчими документами, які не набрали законної сили у зв'язку з оскарженням їх до адміністративного суду. Окрім того, не дивлячись на надані позивачем документи, які є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, відповідач вчинив виконавчі дії по накладенню арешту на розрахункові рахунки та арешту на майно боржника шляхом винесення постанов від 09.07.2013 року. Зазначені постанови підлягають скасуванню, оскільки винесені з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та порушують права та законні інтереси позивача.

Положення статті 28 Закону «Про виконавче провадження» передбачають, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання (до семи днів з моменту винесення постанови), постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 року були направлені простою кореспонденцією, у зв'язку з чим позивач був позбавлений реалізувати своє право на самостійне виконання рішення.

Позивачем, як вже було зазначено, постанови про відкриття виконавчого провадження були отримані 25.06.2013 року.

Водночас, 13 червня 2013 року ВДВС в Гагарінському районі м. Севастополя були винесені постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 42 439,00 грн., про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100 грн. при примусовому виконанні постанови № 196-419/ю, а також постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 323,00 грн., про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100 грн. при примусовому виконанні постанови № 197-362/ю.

В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що виконавець зобов'язаний винести постанови про стягнення виконавчого збору, проте це не означає, що суми виконавчого збору будуть стягнуто з боржника.

Суд вважає, що винесення постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на час винесення постанов позивачу не було відомо про відкриття виконавчого провадження, а отже виконавець не мав права розпочати примусове виконання виконавчих документів, оскільки семиденний строк на самостійне виконання боржником рішення ще навіть не розпочався. Винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 13.06.2013 року є передчасним та свідчить про незаконність дій з боку державного виконавця, які порушують право боржника на самостійне виконання рішення, а також на можливість надати відомості щодо оскарження постанов про накладення штрафу. Враховуючи порушення встановлені під час розгляду справи, зазначені постанови від 13.06.2013 року також підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ПАТ "Мусон" скористався наданим йому правом на оскарження постанов Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Севастополі від 30.04.2013 року №197-362/ю, №196-419/ю, які надішли 07.05.2013 року, та постанов №54/ю, №55/ю без пропуску строку звернення до суду. Отже, вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчих документів, які є предметом розгляду на даний час в адміністративному суді, неприпустимо.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим постанови про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року, постанова про арешт коштів боржника від 09.07.2013 року, про арешт майна боржника та заборону на його відчуження № 02-57/12/21850 від 09.07.2013 року, про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 16.05.2013 року ВП№ 36236312, а також постанови про стягнення виконавчого збору та з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій від 13.06.2013 року, підлягають скасуванню.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя по винесенню постанов:

- начальника ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя від 09.07.2013 року про відновлення виконавчого провадження;

- старшого державного виконавця ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя Нещерет С.Д. про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року;

- про накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках 26007010111400 в ПАТ "ВТБ Банк", № 2610401010111400 в ПАТ "ВТБ Банк", 26006255682061 в ПАТ "Приватбанк", р/р № 26022255682001, р/р 26048057001507 у Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", р/р 26008150000169 у Севастопольській філії "Правекс-банк", р/р 26104313397 в ПАТ "Морський", р/р 26004301336348 в Севастопольській філії Укрексімбанк, р/р 26004301336348 в Севастопольському відділенні ПАТ "Промінвестбанк" в АРК, р/р 26007010001748, р/р 26104010001748, 261050200001748 в ПАТ "Авант-Банк" від 09.07.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 10323.00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 42439,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

- про арешт майна боржника та заборону на його відчуження № 02-57/12/21850 від 09.07.2013 року;

- про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 16.05.2013 року ВП№ 36236312.

3. Скасувати постанови:

- начальника ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя від 09.07.2013 року про відновлення виконавчого провадження;

- старшого державного виконавця ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м.Севастополя Нещерет С.Д. про відновлення виконавчого провадження від 09.07.2013 року;

- від 09.07.2013 року про накладення арешту на грошові кошти на розрахункових рахунках 26007010111400 в ПАТ "ВТБ Банк", № 2610401010111400 в ПАТ "ВТБ Банк". 26006255682061 в ПАТ "Приватбанк", р/р № 26022255682001, р/р 26048057001507 в Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", р/р 26008150000169 у Севастопольській філії "Правекс-банк", р/р 26104313397 в ПАТ "Морський", р/р 26004301336348 в Севастопольській філії Укрексімбанк, р/р 26004301336348 в Севастопольському відділенні ПАТ "Промінвестбанк" в АРК, р/р 26007010001748, р/р 26104010001748, 261050200001748 в ПАТ "Авант-Банк";

- від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 10323,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 197/362/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 42439,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

- від 13.06.2013 року про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн. за постановою Інспекції ДАБК у м. Севастополі № 196/419/ю від 30.04.2013 року;

- про арешт майна боржника та заборону на його відчуження № 02-57/12/21850 від 09.07.2013 року;

- про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 16.05.2013 року ВП№ 362363 12.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.П. Балась

Постанова складена у повному обсязі 12.08.2013 року.