Рішення № 34270687, 18.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2013 Справа № 905/6063/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення 343 084грн. 30коп.

за участю представників:

від позивача: Білолуцька Н.М. - за довіреністю № 78 від 08.08.2013р.; Харін М.Ю. - директор.

від відповідача: Ваніна О.В. - за довіреністю № 63 від 11.12.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.10.2013р. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.10.2013р.

У судовому засіданні 18.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №1) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд», м. Донецьк, 27.08.2013р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором №1050 від 11.08.2010р. у сумі 291 234грн., інфляційних втрат у сумі 7 294грн. 53коп., 3% річних у сумі 22 076грн. 25коп., пені у сумі 22 479грн. 52коп., всього 343 084грн. 30коп.

Під час розгляду справи по суті позивач у судовому засіданні 02.10.2013р. надав заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 7 294грн. 53коп., 3% річних у сумі 22 076грн. 25коп. та пені у сумі 22 479грн. 52коп.

Остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 1050 від 11.08.2010р. у сумі 291 234грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 529, 530, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст.ст. 174, 193, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №19-09/1412 від 12.09.2013р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що сторонами не підписувався акт приймання обладнання з капітального ремонту, підписання якого передбачено п. 2.3 договору, у зв'язку з чим, строк виконання зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт, на думку відповідача, не настав.

У судовому засіданні 18.10.2013р. позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1050 від 11.08.2010р. у сумі 291 234грн., відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Сторони просили розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд» (далі - підрядник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - замовник) укладений договір №1050 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 20.07.2010р. від 11.08.2010р. (далі - договір), за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт котлів 28.30.9 (далі - обладнання) згідно з вимогами стандарту Мінвуглепрому СОУ 10.1.00174071.003:2008 та відповідно до чинного законодавства, а саме:

- капітальний ремонт котла ДКВР 10/13 №1 ВП Шахта імені О.О.Скочинського ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», ціна за одиницю 434 413грн. 20коп.;

- капітальний ремонт котла ДКВР 10/13 №3 ВП Шахта імені О.О.Скочинського ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», ціна за одиницю 641 664грн.

В свою чергу, замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (виконання капітального ремонту), згідно умов договору.

Вартість капітального ремонту обладнання, згідно п. 2.1 договору складає 1 076 077грн. 20коп., у т.ч. ПДВ 179 346грн. 20коп. Остаточна вартість ремонту обладнання, відповідно до п. 2.1.1 договору, визначається після проведення його розбирання та дефектування. Повна оплата робіт здійснюється відповідно до Дефектного акту по кожній одиниці обладнання, кошторису та акту виконаних робіт з капітального ремонту кожної одиниці обладнання, але не може перевищувати суму за договором.

Оплата вартості виконаних робіт за умовами п.2.3 договору здійснюється на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після факту виконання капітального ремонту. Фактом виконання капітального ремонту обладнання є підписаний сторонами акт приймання обладнання з капітального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком виконання позивачем робіт, сторонами були підписані наступні акти:

акт №11 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. (форма КБ-2в) на суму 213 290грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 35 548грн. 40коп.;

акт №3 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 48 132грн., у т.ч. ПДВ - 8 022грн.;

акт №4 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 6 052грн. 80коп., у т.ч. ПДВ - 1 008грн. 80коп.;

акт №43 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 22 116грн., у т.ч. ПДВ - 3 686грн.;

акт №44 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 1 642грн. 80коп., у т.ч. ПДВ - 273грн. 80коп.;

Вказані акти форми КБ-2в були підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, вказане сторонами не заперечується, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказані роботи були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі на загальну суму 291 234грн.

За результатами виконання договору, позивачем також були складені податкові накладні: №99 від 16.12.2010р. на суму 213 290грн. 40коп., у тому числі ПДВ 35 548грн. 40коп.; №2 від 18.03.2011р. на суму 48 132грн., у тому числі ПДВ 8 022грн.; №3 від 18.03.2011р. на суму 6 052грн. 80коп., у тому числі ПДВ 1 008грн. 80коп.; №3 від 11.04.2011р. на суму 1 642грн. 80коп., у тому числі ПДВ 273грн. 80коп.; №4 від 11.04.2011р. на суму 22 116грн., у тому числі ПДВ 3 686грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2011р. сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору, якою було внесено зміни до пункту II п.п. 2.3 договору №1050 від 11.08.2010р., а саме, змінено умови щодо оплати вартості виконаних робіт: «п.п. 2.3 умови та порядок розрахунків - оплата на протязі 60 календарних днів після факту виконання капітального ремонту». При цьому, суд звертає увагу на відсутність в умовах додаткової угоди погодження сторонами, що фактом виконання капітального ремонту є саме підписаний сторонами акт приймання обладнання з капітального ремонту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що роботи з капітального ремонту котла ДКВР 10/13 №3, загальна вартість яких дорівнює 291 234грн. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних, а також з даними підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.06.2011р., були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт за договором №1050 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 20.07.2010р. від 11.08.2010р. Несплата вартості цих робіт й стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, крім складання актів виконаних ремонтних робіт форми КБ-2в, сторонами також було підписано акт здачі-приймання обладнання з капітального ремонту від 28.04.2011р. Однак, відповідачем заперечується факт приймання вказаних робіт в спосіб, встановлений умовами п.п. 2.3 договору (який було змінено додатковою угодою №1 до договору), з посиланням на відсутність повноважень осіб, якими підписаний акт здачі-приймання обладнання з капітального ремонту з боку відповідача. При цьому, факт належного виконання підрядником ремонтних робіт котла ДКВР 10/13 №3 за договором замовником підтверджується, що зафіксовано протоколом судового засідання від 02.10.2013р. та вбачається з письмових пояснень відповідача №19-09/1483 від 26.09.2013р.

Посилання відповідача щодо не складання сторонами акту приймання обладнання з капітального ремонту не приймаються судом до уваги, виходячи з приписів ст. 853 Цивільного кодексу України, за якими замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, якщо на думку відповідача прийняття обладнання з капітального ремонту повинно було здійснюватись шляхом підписання відповідного акту, прийняття робіт після одержання повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, є обов'язком замовника, тобто, відповідача. Обізнаність замовника про готовність підрядника передати обладнання з капітального ремонту підтверджується відповіддю на претензію №19-11/1834 від 26.09.2011р., з тексту якої вбачається, що відповідач відмовляється від оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з тим, що позивачем не надавався акт приймання обладнання з капітального ремонту.

Крім того, така обізнаність підтверджується підписами головного механіка та начальника дільниці Відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.Скочинського Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», вказані особи були включені до складу комісії, якою приймалось обладнання з капітального ремонту з боку відповідача, однак, під час розгляду справи, наявність відповідних повноважень вказаних осіб на підписання акту відповідачем заперечується, при цьому жодних доказів щодо обсягу повноважень вказаних осіб відповідачем надано не було.

Також, з письмових пояснень відповідача №19-09/1483 від 26.09.2013р. вбачається, що станом на час розгляду справи обладнання відремонтовано та знаходиться, у зв'язку з тим, що зазначене обладнання є стаціонарним, в будівлі котельної ВП «Шахта імені О.О.Скочинського».

Розглядаючи даний спір, предметом якого є стягнення заборгованості за договором №1050 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 20.07.2010р. від 11.08.2010р., та проаналізувавши умови вказаного договору, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання § 1 Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості виконаних позивачем ремонтних робіт впродовж 60 календарних днів після підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт, як вбачається зі змісту додаткової угоди №1 до договору.

Разом з тим, як зазначалось, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи, що згідно із ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, та з огляду на відсутність доказів оплати відповідачем робіт за договором №1050 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 20.07.2010р. від 11.08.2010р., суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 291 234грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 7 294грн. 53коп., 3% річних у сумі 22 076грн. 25коп., пені у сумі 22 479грн. 52коп., суд зазначає, що, виходячи з того, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, про наслідки відмови від позову позивач обізнаний, заява позивача про часткову відмову від позову викладена за формою, встановленою ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, та підписана повноважним представником позивача, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині.

З огляду на прийняття судом відмови позивача від позову щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 7 294грн. 53коп., 3% річних у сумі 22 076грн. 25коп., пені у сумі 22 479грн. 52коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд» (83030, м. Донецьк, вул. Жовтня, 63, ідентифікаційний код 32815185) заборгованість за договором №1050 про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 20.07.2010р. від 11.08.2010р. у сумі 291 234грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 5824грн. 68коп.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплобуд» до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» від позову щодо стягнення пені у сумі 22 479ггрн. 52коп., 3 % річних у сумі 22 076грн. 25коп. та інфляційних втрат у сумі 7 294грн. 53коп., провадження у справі в цій частині припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 18.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко