Рішення № 34269200, 15.10.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/97/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року Личаківський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді -Мармаша В.Я.

при секретарі -Магеровській Ю.Я.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, суд,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулася до суду із позовом до відповідачів, який в ході судового розгляду уточнила, залишивши без розгляду частину позовних вимог, та остаточно просила вселити її та членів її сімї в житловий будинок на вул. Дубовій, 30 у м. Львові, 1/4 частина якого належить їй на праві власності, зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у вселенні та користуванні належною їй частиною спірного будинку, передати ключі від будинку, господарських будівель і споруд, поштової скриньки, зобов'язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні інженерними мережами, електро- та газопостачанням, засобами зв'язку, вигрібною ямою, місцями загального користування, а саме доріжками, хвіртками, воротами і т.п., а також в користуванні лічильниками, не перешкоджати у встановленні окремих лічильників та здійсненні необхідних переобладнань для окремого газо-, водо- та електропостачання, надати їй у користування житлові приміщення першого поверху будинку, яким не користувались відповідачі, а користувався батько позивача, позначені в технічній документації під інд. 1-1, 1-2,1-3,1-4,1-7, а також господарські споруди. Позов мотивує тим, що вона є власником 1/4 частини будинку на вул. Дубовій, 30 у м. Львові, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.04.2009р. № 3-736 та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 06.05.2009р. № 22648888. Спадкоємцем після смерті батька в рівних частках з позивачем є її брат відповідач ОСОБА_3, який є власником 1/4 частини спірного будинку. Крім того, власником 1/2 частини будинку є її мати відповідач ОСОБА_4 Оскільки ідеальні частки сторін у праві спільної часткової власності на будинок є визначеними, а тому первинно позивач звертався до суду із вимогою про поділ будинку між співвласниками в натурі у відповідності до їх часток у спільному майні. Однак, оскільки відповідно до висновку № 4131/4132 від 15.02.2013р. судової будівельно-технічної експертизи всім співвласникам необхідно витратити значні кошти для приведення будинку у відповідність до варіантів запропонованих в експертизі, а тому просила задовольнити її позов в уточненому вигляді. При цьому врахувати, що відповідачі протиправно не допускають її до володіння й користування її часткою у праві власності на будинок. Між сторонами виникають постійні конфлікти з приводу порядку користування й володіння спірним будинком. Значну роль відіграє той факт, що земельна ділянка перебуває у власності одного з відповідачів, і користуватись нею навіть для проведення ремонтних робіт, проведення каналізації через територію земельної ділянки, наданої для обслуговування будинку, є неможливим. З огляду на це, вважає, що відповідачів слід зобовязати припинити дії, які порушують її право на користування майном у спосіб задоволення її позовних вимог про вселення та усунення перешкод у користуванні майном. При цьому їй слід виділити в користування перший поверх будинку, хоча він має меншу площу, ніж другий поверх будинку, однак на ньому наявні всі комунікації, й непотрібно буде створювати конфліктних ситуацій, повязаних із їх проведенням через територію земельної ділянки.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позов підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї підстав.

Відповідачі у судове засідання з розгляду даної справи в черговий раз повторно не зявились із невідомих причин, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності. Письмових пояснень з приводу уточнених позовних вимог суду не надавали, з приводу задоволення первинних вимог, в тому числі вимоги щодо усунення перешкод у користуванні будинком, надали письмові заперечення, в яких вказали, що будинок на вул. Дубовій, 30 у м. Львові є основним місцем проживання відповідачів протягом багатьох років. В свою чергу, позивач за даною адресою не проживає, оскільки має власну квартиру за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 7/29. Між сторонами дійсно виникають спори щодо спірного майна, однак ініціатором їх вступає позивач, яка вважає, що відповідачі не дають їй змоги користуватись спільним майном. Вимоги позивача, щоб їй виділили в користування перший поверх будинку, де знаходяться усі комунікації, є абсурдними, оскільки ОСОБА_1 проживає за іншої адресою, у звязку з чим незрозуміло, чи збирається вона використовувати спірне майно за призначенням для проживання у ньому. Крім того, відповідач ОСОБА_4, мати позивача, є людиною похилого віку, яка довший час проживає у будинку на вул. Дубовій, 30 у м. Львові, і їй буде важко підніматись на другий поверх будинку, тим більше за відсутності там належних умов для проживання. У звязку з цим, оскільки відповідачі постійно проживали і надалі проживатимуть у даному будинку, а тому перший поверх будинку повинен бути залишений у їх користуванні.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/4 частини будинку на вул. Дубовій, 30 у м. Львові, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.04.2009р. № 3-736 та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 06.05.2009р. № 22648888. Спадкоємцем після смерті батька в рівних частках з позивачем є її брат відповідач ОСОБА_3, який є власником 1/4 частини спірного будинку. Крім того, власником 1/2 частини будинку є мати позивача відповідач ОСОБА_4, що підтверджується листом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 14.01.2011р. № 205 та матеріалами інвентаризаційної справи на будинок на вул. Дубовій, 30 у м Львові.

Крім того, як встановлено судом, що стверджується поясненнями позивача та письмовими поясненнями представника відповідачів, між сторонами існують конфліктні відносини з приводу користування спірним нерухомим майном будинком на вул. Дубовій, 30 у м Львові. При цьому відповідачі заперечують з приводу проживання позивача за вказаною адресою з тих мотивів, що остання проживає за іншої адресою, а вказаний будинок є основним місцем проживання відповідачів протягом багатьох років.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та законним інтересам громадян, зокрема інших власників. Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання. Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки позивач є співвласником будинку на вул. Дубовій, 30 у м Львові, а відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні власністю, не допускаючи її у для проживання у вказаному будинку (при цьому обставина щодо проживання позивача за іншою адресою в даному випадку не має правового значення), усунути які можливо лише шляхом прийняття рішення про вселення позивача у спірний будинок, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом вселення ОСОБА_1 в будинок № 30 на вул. Дубовій у м. Львові та зобовязання відповідачів не чинити перешкод останній у користуванні будинком № 30 на вул. Дубовій у м. Львові, надавши їй ключі від вхідних дверей будинку, господарських будівель і споруд, поштової скриньки на вул. Дубовій, 30 у м. Львові, оскільки будинок та належні до нього господарські приміщення належать сторонам на праві спільної власності, яке здійснюється за згодою сторін й позивачу нарівні із відповідачами забезпечується право користування спільним майном. Вимога щодо членів сімї позивача задоволенню не підлягає, оскільки є не конкретною, так як не визначено їх коло, та передчасною, оскільки первинно саме між сторонами існують спірні відносини з приводу користування будинком.

В частині вимог про зобов'язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні інженерними мережами, електро- та газопостачанням, засобами зв'язку, вигрібною ямою, місцями загального користування, а саме доріжками, хвіртками, воротами і т.п., а також в користуванні лічильниками, не перешкоджати у встановленні окремих лічильників та здійсненні необхідних переобладнань для окремого газо-, водо- та електропостачання, позов задоволенню не підлягає, оскільки можливість користування ними залежить, в першу чергу, від реалізації права на користування спірним будинком, з приводу чого спір вирішувався судом в межах даної справи. Крім того, позивачем не доведено, що відповідні перешкоди їй дійсно чиняться, а можливість здійснення відповідних перешкод з боку відповідачів у майбутньому не може бути самостійною правовою підставою позову.

Як розяснив Пленум ВСУ у п. 6 Постанови № 1 від 04.10.1991р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільної частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.

Однак, як встановлено судом, що підтверджується висновком № 4131/4132 від 15.02.2013р. судової будівельно-технічної експертизи, розподіл житлового будинку у відповідності до ідеальних частин співвласників по 1/4, 1/4, 1/2 ідеальних частинах житлового будинку, що знаходиться на вул. Дубовій, 30 в м. Львові, технічно можливий, з приводу чого було запропоновано два варіанти поділу. При цьому в обох варіантах поділу будинку передбачено необхідність виконання ряду ремонтно-будівельних робіт, як-то добудову приміщення санвузла, добудову приміщення тамбуру та приміщення кухні, закладення дверних та віконних отворів, пробиття нових дверних отворів, влаштування індивідуального електропостачання, газопостачання, опалення своїх приміщень, встановлення сантехнічного обладнання. Для здійснення всіх перепланувань необхідно розробити проектну документацію (проектні пропозиції або робочий проект) проектною організацією, яка має ліцензію на проведення таких видів робіт і представити їх на погодження з місцевими органами виконавчої влади, та при позитивній відповіді отримати дозвіл на проведення будівельних робіт, чого позивачем отримано не було.

Таким чином, за умови отримання дозвільних документів на проведення переобладнань та перепланувань спірного будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4131/4132 від 15.02.2013р. поділ будинку в натурі між його співвласниками не є неможливим, а тому відсутні підстави для встановлення порядку користування ним. Крім того, заявлений позивачем порядок роздільного користування будинком, відповідно до якого їй слід передати у користування приміщення першого поверху будинку, позначені в технічній документації під інд. 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-7 (площею 40,5 кв.м.), а також господарські споруди, не відповідає розміру її частки у праві власності на будинок, загальна площа якого 152,4 кв.м., та інтересам сторін, оскільки відповідачі у письмових поясненнях категорично заперечили проти такого порядку користування житловим будинком, так як бажають користуватись приміщеннями першого поверху будинку. Крім того, у разі встановлення відповідного порядку користування будинку відповідачі будуть позбавлені можливості користування спільними приміщеннями санвузла та кухні у будинку. Виходячи із вищенаведеного, у задоволенні вимоги щодо встановлення порядку користування спірним будинком слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідачів у рівних частках на користь позивача слід стягнути 1/2 сплаченого судового збору (4,25 грн.) в частині вимог немайнового характеру, які частково задоволено судом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 205, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 358, 369, 382, 391 ЦК України, ст. 152 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в будинок № 30 на вул. Дубовій у м. Львові.

Зобовязати ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні будинком № 30 на вул. Дубовій у м. Львові, надавши їй ключі від вхідних дверей будинку, господарських будівель і споруд, поштової скриньки на вул. Дубовій, 30 у м. Львові.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 2,13 грн. з кожного сплаченого судового збору у справі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

СуддяМармаш В.Я.