Справа № 462/2869/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
18 жовтня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді - Гедз Б.М.
при секретарі - Рущак Т.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ПАТ ?Платинум Банк? про стягнення суми, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 2777,00 грн. матеріальної та 1000,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову покликається на те, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29.12.2011 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та засуджено на 4 роки позбавлення волі. В даній кримінальній справі позивач визнана потерпілою, якій заподіяна шкода в розмірі 4 369,00 грн. та яку вирішено стягнути на її користь. Проте ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03.05.2012 року даний вирок змінено в частині задоволення цивільних позовів потерпілих, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по договору поставки товару № 220-А від 22.07.2010 року - 900,00 грн., а саме сплачена сума завдатку, крім того роз'яснено, що потерпілі вправі в порядку цивільного позову звернутись до суду першої інстанції щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 Просить стягнути з відповідачки 2 469,00 грн., оформленого нею кредиту, який ПАТ «Платинум Банк» перерахував на рахунок відповідачки, 308,00 грн. сплачених банку на погашення кредиту та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримала,пояснення дала аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просила позов задовольнити, стягнути з відповідачки 3777,00 грн. шкоди та 229,00 грн. судового збору.
Представник позивача позов підтримав, покликаючись на мотиви аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачку, яка відбуває покарання у Дніпродержинській виправній колонії № 34, в судове засідання не доставлено, хоча належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, тому зі згоди позивача та представника позивача, на підставі ст. 224 ЦПК України проведено заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгялду справи не з"явтвся, про причини неявки суд не повідомив, тому наявні підстави для розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судом встановлено, що 22.07.2010 року між сторонами було укладено договору поставки товару № 220-А, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася передати у власність ОСОБА_1 ПВХ-конструкції, а позивач зобов'язалася сплатити за товар 3 369, 00 грн., сплативши 900 грн. завдатку (а.с. 13-14).
Також 22.07.2010 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з обслуговування кредитної картки №1/2744SFDS7, згідно якого позивач отримала грошові кошти в розмірі 2 788,11гр. строком на 12 місяців для купівлі товару (а.с. 12).
З копії меморіального ордеру № 40146110 від 23.07.2010 року вбачається, що кошти в сумі 2 469,00 грн. ПАТ «Платинум Банк» перерахував на рахунок ОСОБА_3 призначення платежу часткова сплата за товар ОСОБА_1 згідно договору від 22.07.2010 року (а.с. 10).
Крім того, ОСОБА_1 20.08.2010 року було сплачено на рахунок ПАТ «Платинум Банк» 308,00 грн. на погашення заборгованості по кредиту №1/2744SFDS7 від 22.07.2010 р., що підтверджується копією квитанції № 41422898 від 20.08.2010 р. (а.с. 11).
Так вироком Залізничного районного суду м. Львова від 29.12.2011 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та засуджено на 4 роки позбавлення волі, за те, що вона в період часу з січня 2010 р. по серпень 2010 р., маючи намір на протиправне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, укладала фіктивні договори на поставку та встановлення метало-пластикових конструкцій, однак наміру поставляти товар та виконати роботу передбачену договорами не мала, умов договорів не виконала, а отримані як завдаток кошти привласнила собі. Крім того вирішено стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_1 4369 грн. заподіяних збитків (а.с. 3-5).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03.05.2012 року вирок Залізничного районного суду м. Львова від 29.12.2011 року змінено в частині задоволення цивільних позовів потерпілих, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по договору поставки товару № 220-А від 22.07.2010 року - 900,00 грн., а саме сплачену суму завдатку. Крім того роз'яснено, що потерпілі вправі в порядку цивільного позову звернутись до суду першої інстанції щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 (а.с. 36-40).
У відповідності до вимог ст. 61 ч. 4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що з ОСОБА_3 на корсить ОСОБА_1підлягає стягненню сума 2 777,00 грн.
У відповідності до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено: 1) в чому полягає ця шкода; 2) якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві; 3) з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди; 4) якими доказами це підтверджується.
Однак позивачем не доведено належними засобами доказування розміру моральної шкоди, а тому, на думку суду, вимога позивача про відшкодування такої до задоволення не підлягає.
У відповідності до ст. 70 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.6 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач просить про стягнення на її користь сплаченого судового збору, однак як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір в розмірі 229,00 грн. (а.с. 47) і дані витрати були понесені позивачем на виконання вимог ухвали Апеляційного суду Львівської області про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1, проте у даній категорії справ позивач звільнений від сплати судового збору, тому дана вимога до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.. 28 КПК України, ст.ст. 23, 530,625,1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 777 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят сім гривень).
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз
Судове рішення № 34269011, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 18.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/2869/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: