Рішення № 34268499, 07.10.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1552/13-ц

Номер провадження 2/404/1107/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі:

головуючого судді Галагана О.В.,

при секретарі Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, просив:

-визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування належним йому житловим будинком з відповідними господарсько побутовими будівлями по вулиці Богдана Хмельницького, 45 в місті Кіровограді,

-визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування належним йому житловим будинком з відповідними господарсько побутовими будівлями по вулиці Богдана Хмельницького, 45 в місті Кіровограді.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 22 червня 2001 року по реєстру №2-1444 та договору дарування частини житлового будинку від 28 серпня 2001 року, посвідченого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру №2-2490 він являється власником житлового будинку з відповідними господарсько побутовими будівлями по вулиці Богдана Хмельницького, 45 в місті Кіровограді.

Відповідачі по справі являються племінниками позивача та поселилися на належній йому жилій площі як члени сім»ї власника житла.

Вказано, що відповідачі хоч і зареєстровані у вищевказаному будинку, але з моменту реєстрації по теперішній час за вказаною адресою не мешкають, не приймають участь в утриманні житла та жодного разу житлом не цікавилися. За вказаних обставин позивач просив усунути йому перешкоди у користуванні належним йому житловим будинком.

Ухвалою суду від 17 липня 2013 року на задоволення заяви позивача залишено без розгляду його позов частині вимог до ОСОБА_3 .

Позивач до початку судового засідання надав письмову заяву, відповідно до якої просив справу розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги. Вказав, що відповідач відмовляється в добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 19.09.2013 року позов визнав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору, проте в наступне судове засідання не зявився.

Представник третьої особи Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області судове засідання не зявився.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 22 червня 2001 року по реєстру №2-1444 та договору дарування частини житлового будинку від 28 серпня 2001 року, посвідченого Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру №2-2490 позивачу належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в місті Кіровограді, по вулиці Богдана Хмельницького під номером 45 (а.с.7, 8)

Згідно довідки №64 від 22 грудня 2012 року виданої квартальним комітетом №32 Кіровського району м. Кіровограда по вулиці Богдана Хмельницького, 45 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не проживають з 31.10.2001 року (а.с.9).

Відповідно до приписів ст.ст. 316, 319, 321, 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним свого права власності на майно, майно, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (Закон № 1382-IV), реєстрація є лише внесенням відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

У відповідності зі ст.7 цього Закону, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, рішення суду, яке набрало законної сили (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, без добровільного зняття з реєстрації, особу можна зняти з реєстрації лише за рішенням суду.

Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, повязані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких повязані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Згідно з ч.1 ст.11 Закону реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

За наявності судового рішення про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке набрало законної сили, та відповідно до ст.14 ЦПК України є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, зняття з реєстраційного обліку такої особи у судовому порядку не потребується.

У відповідності з ч.1 ст.321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України власник будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб.

Відповідно до ст.150 ЖК громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. У відповідності зі ст.155 ЖК, власника не може бути позбавлено права користування будинком, крім випадків, установлених законодавством.

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки факт втрати відповідачем права на користування житловим приміщенням підтверджено достатніми доказами та не заперечувалось ним.

За згодою позивача суд не розподіляє судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 383, 391 ЦК України, ст.ст.3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 45 в м. Кіровограді.

Рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстрації Управлінням Державної Міграційної служби України в Кіровоградській області.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда