Постанова № 34268146, 21.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року № 826/6027/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування Постанови ВП №37267880 від 28.03.2013 р., ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Окружного адміністративного суду міста з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві про визнання протиправною та скасування Постанови ВП №37267880 від 28.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова ВП №37267880 від 28.03.2013 р., прийнята відповідачем на виконання постанови від 03.03.2011 року ВП №24542731, винесеної з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач виконав рішення суду, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №24542731, у добровільному порядку.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не подавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17 лютого 2011 року Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рудковською І.О. прийнято Постанову ВП №24542731, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання наказу №4/247, виданого 25.10.2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відповідно до положень статуту Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" зареєстрованим 26.04.2011 року за №10671050033002813) на користь ВАТ Банк "БІГ Енергія" боргу у розмірі 3 325 710,11 грн. та встановлено боржнику 7-денний строк з моменту отримання постанови для добровільного виконання рішення суду.

03.03.2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рудковською І.О. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 332 571,01 грн.

ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до відповідача із заявою від 11.04.2011 року №1084, яка зареєстрована відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві від 14.04.2011 року №4465/0378 (відповідно до штампу на копії даної заяви, наявної у матеріалах справи) з проханням звернутися до Господарського суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання вимог постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі №4/247 згідно наданого графіку розрахунків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 року у справі №4/247 за заявою відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про розстрочку виконання рішення прийнято рішення про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі №4/247 до 01.03.2013 року по 144 596,09 грн. за таким графіком: щомісяця починаючи з квітня 2011 року по лютий 2013 року по 144 596,09 грн.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що 29.05.2012 р. за 8 місяців до кінцевого терміну сплати, позивач сплатив усю суму боргу, що підтверджується банківською випискою, що свідчить про виконання наказу №4/247, виданого 25.10.2010 року Господарським судом м. Києві в добровільному порядку.

03.03.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні ВП №24542731 по примусовому виконанню наказу №4/247, виданого 25.10.2010 року Господарським судом м. Києві, прийнято Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 332571,01 грн.

28.03.2013 року державним виконавцем Шеремет Ю.М. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова у ВП №37267880, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання постанови, виданої 03.03.2011 року відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» виконавчого збору в сумі 332 571,01 грн.

Вважаючи Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37267880 від 28.03.2013 року протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

На виконання ЗУ «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій, п. 4.1. якої передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, при встановленні обставин, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано, та за умови направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку, передбаченому законодавством.

Також суд звертає увагу на те, що обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

В матеріалах справи не міститься доказів належного повідомлення позивача про факт відкриття виконавчого провадження.

При цьому, відповідно до наданих представником позивача доказів, постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року (ВП №24542731) отримана позивачем 08.04.2011 року за вх. №403 (відповідно до штампу на супровідному листі від 17.02.2011 року №1155/75974 до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року, копія якого наявна у матеріалах справи).

Крім того, зі змісту заяви позивача від 11.04.2011 року №1084 вбачається, що представник позивача повідомив державного виконавця про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року (ВП №24542731) отримана 08.04.2011 року.

З аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що державний виконавець передчасно прийняв рішення розпочати примусове виконання наказу №4/247, виданого 25.10.2010 року, шляхом винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.03.2011 року, оскільки судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року отримано позивачем лише 08.04.2011 року, а, відтак, строк для добровільного виконання, встановлений у постанові від 17.02.2011 року, на момент винесення постанови від 03.03.2011 року ще не завершився.

Крім того, суд звертає увагу, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2013 р. в адміністративній справі №826/6029/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.03.2011 року ВП №24542731, в іншій частині позову відмовлено. Станом на час розгляду цієї справи вказана постанова в адміністративній справі №826/6029/13-а оскаржена в апеляційному порядку та не набрала законної сили.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що Постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №37267880 від 28.03.2013 р. є протиправною.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №37267880 від 28.03.2013 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 28.03.2013 р. ВП №37267880 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" виконавчого збору в сумі 332571,01 грн.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код ЄДРПОУ 04737111) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко