Постанова № 34265621, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року № 826/13440/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Київуніверсалплюс"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Київуніверсалплюс", звернувся до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованого податкового кредиту ТОВ "Фірма Київуніверсалплюс» за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р. на суму 1 324 800,00 грн. (один мільйон триста двадцять чотири тисячі вісімсот гривень нуль копійок); визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "Фірма «Київуніверсалплюс» за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р. на суму 1 380 690,00 грн. (один мільйон триста вісімдесят тисяч шістсот дев'яносто гривень нуль копійок); зобов'язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної з 10.06.2012 р. по 12.06.2012 року невиїзної документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Київуніверсалплюс», за наслідками якої складено Акт № 57/22-621-38013608 від 13.06.2013 року, з інформаційних баз.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що перевірка проводилася відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та Відповідачем протиправно внесено в базу даних інформацію щодо зменшенню задекларованих податкових зобов'язань.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 01.06.2013р. №1171, головним державним ревізором-інспектором відділу особливо великих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС Ожеледою А.О., керуючись пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (зі змінами і доповненнями), проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромбуд» за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромбуд» за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 13.06.2013 року №57/22-621-38013608 (надалі - Акт перевірки).

У відповідності до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

У відповідності 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78 Кодексу).

Відповідно до п.1.8. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 р. № 213, у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, начальником Податкового органу був підписаний Наказ №1171 від 01.06.2013 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромбуд» за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р.

Податковим органом було направлено повідомлення №11250/10/22-611 від 01.06.2013 р. та Наказ №1171 від 01.06.2013 року на адресу Позивача, де зазначається дата та мета здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке Позивач отримав.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, вчиняючи оскаржувані дії по перевірці, а також видаючи оскаржуваний Наказ №1171 від 01.06.2013 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем 21.06.2013 р. №1/21 були подані заперечення на Акт перевірки до Податкового органу, за результатами розгляду Заперечень Податковий орган Листом від 03.07.2013 р. повідомив Позивача, що висновки викладені в Акті перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

Щодо позовних вимог про зобов'язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної з 10.06.2012 р. по 12.06.2012 року невиїзної документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Київуніверсалплюс», за наслідками якої складено Акт № 57/22-621-38013608 від 13.06.2013 року, з інформаційних баз, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження факту внесення до АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та до облікової картки відомості на підставі Акту перевірки, які б мали вплив на дані задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2012р. по 30.11.2012р.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем були внесені відомості до АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та до облікової картки на підставі акта перевірки, які мали вплив на дані задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 30.11.2012, а отже і підстави для зобов'язання відповідача вилучити зазначені відомості.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованого податкового кредиту за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р. на суму 1 324 800,00 грн.; визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань за період з 01.07.2012 р. по 30.11.2012 р. на суму 1 380 690,00 грн. та зобов'язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної з 10.06.2012 р. по 12.06.2012 року невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс», за наслідками якої складено Акт № 57/22-621-38013608 від 13.06.2013 року, з інформаційних баз є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук