Постанова № 34265602, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року № 826/13304/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011741701 від 31.07.2013 р., ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011741701 від 31.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014) за листопад-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р., ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288) у травні 2012 р., ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322) у липні 2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду), визнав недійсними господарські договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

В судове засідання 11.09.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, який подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за листопад-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р., ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" у травні 2012 р., ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" у липні 2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати невиїзної документальної позапланової перевірки правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинам між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014) за листопад-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р., ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288) у травні 2012 р., ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322) у липні 2012 р. №266/17-10/НОМЕР_1 від 12.07.2013 р. (надалі - Акт перевірки №266/17-10/НОМЕР_1).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №266/17-10/НОМЕР_1, позивачем порушено вимоги п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38971,00 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 р. - на суму 6750,00 грн., грудень 2011 р. - на суму 6250,00 грн., січень 2012 р. - на суму 3500,00 грн., лютий 2012 р. - на суму 6969,00 грн., березень 2012 р. - на суму 5055,00 грн., травень 2012 р. - на суму 7447,00 грн., липень 2012 р. - на суму 3000,00грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №266/17-10/НОМЕР_1 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 р. №0011741701 (надалі - ППР №0011741701), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 48713,75 грн., з яких 38971,00 грн. - за основним платежем, а 9742,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.09.2001 р., взятий на податковий облік у ДПІ у Деснянському районі м. Києва 17.09.2001 р., зареєстрований як платник податку на додану вартість 01.07.2010 р.

Між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД", як постачальником, був укладений Договір купівлі-продажу №025 від 20.10.2011 року (надалі - Договір №025), відповідно до умов якого постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

На виконання умов Договору №025 ТОВ "Онікс Компані ЛТД" були виставлені позивачу рахунки-фактури на загальну суму 171144,00 грн., в т.ч. ПДВ 28524,00 грн. (№95 від 01.11.2011 р. на суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.; №162 від 09.11.2011 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №45 від 01.12.2011 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 02.12.2011 р. на суму 16500,00грн., в тому числі ПДВ 2750,00 грн.; №91 від 04.01.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №36 від 01.02.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №49 від 02.02.2012р. на суму 20814,00 грн., в тому числі ПДВ 3469,00 грн., №23 від 01.03.2012 р. на суму 16521,00 грн., в тому числі ПДВ 2753,50 грн., №54 від 02.03.2012 р. на суму 13809,00 грн., в тому числі ПДВ 2301,50 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ "Онікс Компані ЛТД" на виконання умов Договору №025 поставило позивачу товар на загальну суму 171144,00 грн., в т.ч. ПДВ 28524,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №95 від 01.11.2011 р. на суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.; №162 від 09.11.2011 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №45 від 01.12.2011 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 02.12.2011 р. на суму 16500,00грн., в тому числі ПДВ 2750,00 грн.; №91 від 04.01.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №36 від 01.02.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №49 від 02.02.2012р. на суму 20814,00 грн., в тому числі ПДВ 3469,00 грн., №23 від 01.03.2012 р. на суму 16521,00 грн., в тому числі ПДВ 2753,50 грн., №54 від 02.03.2012 р. на суму 13809,00 грн., в тому числі ПДВ 2301,50 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Онікс Компані ЛТД" на виконання умов Договору №025 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 171144,00 грн., в т.ч. ПДВ 28524,00 грн. (№95 від 01.11.2011 р. на суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.; №162 від 09.11.2011 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №45 від 01.12.2011 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 02.12.2011 р. на суму 16500,00грн., в тому числі ПДВ 2750,00 грн.; №91 від 04.01.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №36 від 01.02.2012 р. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №49 від 02.02.2012р. на суму 20814,00 грн., в тому числі ПДВ 3469,00 грн., №23 від 01.03.2012 р. на суму 16521,00 грн., в тому числі ПДВ 2753,50 грн., №54 від 02.03.2012 р. на суму 13809,00 грн., в тому числі ПДВ 2301,50 грн.)

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, поставленого ТОВ "Онікс Компані ЛТД", товару на загальну суму 171144,00 грн., в т.ч. ПДВ 28524,00 грн. підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мармур ЛТД", як постачальником, був укладений Договір купівлі-продажу №09 від 20.03.2012 року (надалі - Договір №09), відповідно до умов якого, постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

На виконання умов Договору №09 ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" були виставлені позивачу рахунки-фактури на загальну суму 44682,00 грн., в т.ч. ПДВ 7447,00 грн. (№63 від 03.05.2012 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 04.05.2012 р. - на суму 23862,00 грн., в тому числі ПДВ 3947,00 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" на виконання умов Договору №09 поставило позивачу товар на загальну суму 44682,00 грн., в т.ч. ПДВ 7447,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №63 від 03.05.2012 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 04.05.2012р. - на суму 23862,00 грн., в тому числі ПДВ 3947,00 грн., що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" на виконання умов Договору №09 були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 44682,00 грн., в т.ч. ПДВ 7447,00 грн. (№63 від 03.05.2012 р. - на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ 3500,00 грн.; №82 від 04.05.2012 р. - на суму 23862,00 грн., в тому числі ПДВ 3947,00 грн.).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, поставленого ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", товару на загальну суму 44682,00 грн., в т.ч. ПДВ 7447,00 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Судом встановлено, що між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", як постачальником, був укладений Договір купівлі-продажу №18 від 21.06.2012 року (надалі - Договір №18), відповідно до умов якого постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

На виконання умов Договору №18 ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" був виставлений позивачу рахунок-фактура №35 від 02.07.2012 р. на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" на виконання умов Договору №18 поставило позивачу товар на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №35 від 02.07.2012 р., що містять всі обов'язкові реквізити.

ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" на виконання умов Договору №18 була оформлена на користь позивача податкова накладна №35 від 02.07.2012 р. на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., що оформлена у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем, поставленого ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", товару на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., підтверджується, дослідженими судом банківськими виписками.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288), ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за листопад-грудень 2011 р., та січень-березень 2012 р., травень 2012 р., липень 2012 р. всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288), ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014) за період листопад-грудень 2011 та січень-березень 2012 №531/22.4-13/37817014) від 15.03.2013 р., Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288) з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами - покупцями та постачальниками за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р. №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 р., Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" (код ЄДРПОУ 37889322) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.11 року по 30.06.12 року від 13.11.2012 року №7593/22-7/37889322, та відповідні протоколи допиту свідків, оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №025, Договору №09 та Договору №18 недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288), ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322), не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність Договору №025, Договору №09 та Договору №18, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288), ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322), а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що товар, отриманий за Договором №025, Договором №09 та Договором №18, був придбаний з метою використання у власній господарській діяльності, а саме, з метою реалізації їх іншим контрагентам, що підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та банківськими виписками, дослідженими судом.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288), ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322) з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження податку на додану вартість на загальну суму 38971,00 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2011 р. - на суму 6750,00 грн., грудень 2011 р. - на суму 6250,00 грн., січень 2012 р. - на суму 3500,00 грн., лютий 2012 р. - на суму 6969,00 грн., березень 2012 р. - на суму 5055,00 грн., травень 2012 р. - на суму 7447,00 грн., липень 2012 р. - на суму 3000,00грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 р. №0011741701.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31.07.2012 р. №0011741701.

3. Судові витрати в сумі 487,14 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень чотирнадцять копійок) присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко