Постанова № 34265503, 16.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року № 813/4682/13-а

14 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представників позивача Ільків В.В., Довбуш І.Є

представник відповідача Юрченко Ю.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Обставини справи.

Позивач, приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000013300/1015 прийнятого 28.01.2013 року відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем подано відповідачеві уточнюючий розрахунок і уточнюючий додаток 5 та сплачено 17.01.2013р згідно пл.дор.№83 податкове зобов'язання в сумі 170500,00 грн. з сумою самостійно нарахованого штрафу.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача (а.с.32-33), судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративно судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивачем в порушення п. 198.6 ст.198. п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України неправомірно віднесено до податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ 164 986,36 грн. за взаєморозрахунками із ТзОВ «Вершина Плюс» та ПП «Тронекс», а уточнюючі розрахунки позивачем подано після складення акта перевірки. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Відповідачем 11.01.2013 року проведено камеральну перевірку ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" (далі - ПрАТ «ЛЛРЗ») за листопад 2012 року, про що складено акт від 11.01.13 № 27/33-00/00740599 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість" (а.с.7-13).

На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем 28.01.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000013300/1015 про збільшення позивачеві податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 164 986,36 грн. та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в сумі 82 493,18 грн. (а.с.14).

Спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем відповідно до викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, що свідчить про завищення суми податкового кредиту, заявленого у податковій декларації з податку па додану вартість ПрАТ «ЛЛP3» за листопад 2012 року, за що передбачена відповідальність платника згідно пункту 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Виявлене порушення полягає у включенні позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкової накладної від 05.07.2012 року №1 ТзОВ "Вершина Плюс" та податкової накладної від 25.10.2012 року №4 ПП "Тронекс", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається згідно п.75.1.1. ст. 75 ПК України перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться згідно п.76.1 ст.76 ПК України посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється згідно п.76.2 ст.76 ПК України відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, камеральна перевірка заявлених у податковій декларації даних проводиться податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. (Абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Включення до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкової накладної від 05.07.2012 року №1 ТзОВ "Вершина Плюс" та податкової накладної від 25.10.2012 року №4 ПП "Тронекс", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем визнається та підтверджується самостійною сплатою позивачем 17.01.2013р згідно пл.дор.№83 податкового зобов'язання в сумі 170500,00 грн. (з сумою самостійно нарахованого штрафу).

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п.50.2 ст. 50 ПК України).

Судом встановлено та не спростовано позивачем складення відповідачем 11.01.2013 року за результатами проведеної камеральної перевірки акта №27/33-00/00740599 (а.с.7-13).

Вказаний акт перевірки отриманий позивачем 15.01.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51, 63).

Однак, як визнається позивачем та підтверджується матеріалами справи, уточнюючий розрахунок і уточнюючий додаток 5 подано позивачем податковому органу 17.01.2013р. і сплачено суму податкового зобов'язання і суму самостійно нарахованого штрафу - 170500,00 грн. пл.дор.№83 від 17.01.2013р. (а.с.96), тобто після проведення перевірки і оформлення її результатів актом від 11.01.2013 року №27/33-00/00740599.

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи доводять безпідставність тверджень позивача про самостійне виправлення виявлених помилок у раніше поданій декларації, оскільки такі виправлені вже після проведення відповідачем перевірки та фіксації виявленого порушення, а відтак застосування відповідачем до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафної (фінансової) санкції в сумі 82 493,18 грн. є правомірним.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи з урахуванням викладеного дії відповідача по проведенню перевірки та прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порушення відповідачем прав позивача є надуманим, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.